У перший рік запуску ринку землі фермерам потрібно близько $3 млрд для викупу землі у пайовиків. Які кредитні продукти почали готувати банки для невеликого аграрного бізнесу?
Після запуску ринку землі українські фермери зіткнуться із дефіцитом оборотних коштів й опиняться у нерівних умовах із великими агрохолдингами й іноземними компаніями, що мають практично необмежений доступ до дешевих кредитів. Як цією можливістю скористаються банки?
Про це пише видання “НВ“.
Згідно з прийнятим уночі законом про ринок землі, банки не можуть безпосередньо купувати земельні ділянки. Власниками землі вони зможуть стати, якщо ділянка дісталася їм як заставне майно, тобто під взятий у банку кредит. Закон зобов’язує банки, які отримали таким чином землю, продати її протягом двох років на торгах.
Опитані НВ Бізнес банкіри стверджують, що готують нові продукти для українських фермерів напередодні запуску ринку землі.
Як повідомили НВ Бізнес у ПриватБанку, кредитна програма вже в роботі. «Відкриття ринку землі за нашими очікуваннями стимулюватиме попит на кредити. Ми однозначно пропонуватимемо такий кредит, — сказав член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу Олег Сергєєв. — Створюється робоча група, яка готує продукт — кредит на купівлю землі. Але параметри, умови й інше можна буде обговорювати після прийняття законодавства щодо цього питання».
Читайте також: Основне в законі про ринок землі
Контекст: запуск ринку землі
Напередодні нинішнього голосування у Верховній Раді депутати вирішили змінити головні положення у законопроекті про відкриття ринку землі. Дозволити її продаж планується не у жовтня цьогоріч, а з липня 2021-го.
Загальна площа земельної ділянки у власності одного громадянина або ж учасників одного підприємства не може перевищувати 10 000 га.
Але юридичні особи ще два роки не зможуть брати участь у торгах. Укладати угоди на купівлю ділянок зможуть тільки фізичні особи і не більше 100 га в одні руки. Якщо ліміт буде перевищено, то зайва земля продаватиметься на торгах. Це обмеження не стосується банків.
Іноземців, як і раніше, допустять до ринку землі тільки після проведення референдуму.
Аграрії, які орендували землі не пізніше 2010 року, мають право викупити її із розстрочкою до 10 років за ціною нормативної грошової оцінки таких ділянок і без проведення земельних торгів.
Усі земельні угоди мають проводитися у безготівковій формі.
Очевидно, що такі обмеження призведуть до заниженої вартості землі та пролонгації тіньових схем обігу земельних ресурсів на першому етапі запровадження ринку. Невеликі фермерські господарства, можливо, отримають шанс наростити свої земельні банки — якщо знайдуть гроші.
Фермерам доведеться шукати гроші на землю
Непряме підтвердження, що аграрії готуються до додаткових витрат на викуп паїв, за словами Хак-Ковача, це плановане падіння продажів сільгосптехніки: дилери очікують, що гроші фермерів підуть на купівлю землі.
«Але з погляду банків — це дуже хороша можливість. З’явиться окремий продукт — кредит на викуп землі. Коли ми спілкуємось із клієнтами, то вони кажуть, що близько 15% пайовиків хочуть продати свою землю. В Україні 7−6 мільйонів пайовиків, — це потенційно серйозний ринок», — розповідає банкір.
За словами директора департаменту корпоративного банкінгу Укргазбанку Олександра Існюка, розуміючи, що 1 га землі коштуватиме не менше $2 тис./га, навіть угода з купівлі 10 тис. га — це мінімум $20 млн, що вимагатиме значних інвестицій у власну участь щодо угоди й обслуговування великого кредиту. «На цьому ринку банки не конкуруватимуть. Як мінімум на початку простору вистачить усім», — очікує банкір.
Потенційно, якщо прийняти озвучені вище цифри, то загальна вартість сільгоспземлі, виставленої пайовиками на продаж, може скласти близько $3,6 млрд.
Читайте також: “По-злодійськи. Пізньої ночі, під час епідемії”: Тимошенко обіцяє покарати усіх причетних до афери “ринку землі” (Відео)
Хто компенсує ставки, якщо кредит гривневий
Хак-Ковач з ОТП Банку очікує, що з’явиться два кредитні продукти. «Один для дрібного фермера із земельним банком від 500 до 2 тисяч гектарів. У нас це називається агрофабрика — простий продукт, необхідна проста документація, без застави, це швидке рішення», — розповідає він.
Другий продукт для середніх агрохолдингів — від 30 тисяч до 100 тисяч гектарів. «Вони вже матимуть набагато більшу суму кредиту, кілька десятків мільйонів гривень. Тут потрібен аналіз компанії й індивідуальне рішення», — вважає банкір.
Буде і третя група позичальників — це найбільші холдинги, які вже мають доступ до міжнародних фінансових ринків. «Вони можуть обирати будь-який спосіб фінансування. Наприклад, Кернел може випустити єврооблігації. Але таких компаній в Україні мало», — зазначив Хак-Ковач.
Олександр Існюк з Укргазбанку стверджує, що без підтримки держави аграріям одними кредитами банків не обійтися. «Важливо відзначити, що такі кредити передбачатимуть термін фінансування 5−7 років у валюті. Кредитування у гривні можливо тільки в разі компенсації ставок від держави. Угода з купівлі землі не генерує операційний прибуток, тому ставка на 19−21% — не підйомна», — попереджає банкір. — Реальність така, що фермерам доведеться виймати гроші з оборотних коштів і вкладати їх у землю”.
Через це фермерам доведеться додатково отримувати фінансування оборотного капіталу. До того ж у держбюджеті 2020 року передбачено понад 4 млрд грн на компенсацію кредитних ставок аграріям, яким треба буде викупити землю, після відкриття ринку землі.
Фермери стануть більш кредитоспроможними
Банкіри відзначають позитивний фактор у запуску ринку землі для фермерів, бо тепер землю можна оформляти як заставу, щоб отримати фінансування на розвиток бізнесу.
Так, голова правління Піреус Банку Сергій Наумов очікує активізації кредитування сільгоспвиробників під майбутній урожай, оскільки земля може бути хорошим забезпеченням під кредити. «Це активізує кредитування невеликих фермерів», — переконаний він.
«Відкриття ринку землі дозволить банкам вжити додаткові ризики на агросектор, адже банки зможуть оформляти землі сільгосппризначення у заставу, відчужувати і перепродувати в разі неповернення кредиту», — підкреслив Існюк. — Сільське господарство — капіталомістка галузь і за останні кілька років виразно відчуває нестачу фінансування. Одна з причин —відсутність достатньої заставної бази”.
Читайте також: Референдум про продаж землі іноземцям можуть провести ще в 2020 році, – Корнієнко
