Верховна Рада схвалила закон, який прописує в вітчизняному законодавстві мету країни на членство в НАТО. За це проголосували 276 депутатів. Скептики кажуть, що документ носить чисто символічний характер, так як Альянс не запрошує Україну, а парламенту краще займатися реально важливими для людей проблемами.
Однак прихильники вірять в майбутнє членство.
Адепти і скептики
У четвер, 8 червня, парламент прийняв у цілому законопроект № 6470 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України)” авторства депутатів різних фракцій на чолі зі спікером Андрієм Парубієм, обраним за списками “Народного фронту”. Тепер офіційною метою країни проголошено вступ в НАТО, а не “досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в цій організації”, як вказувалося в документах раніше.
Документ викликав рідкісну єдність в сесійній залі, що останнім часом зустрічається вкрай рідко. У числі 276 депутатів, законопроект підтримали, були не тільки члени провладних фракцій “Блоку Петра Порошенко” (БПП) і “Народного фронту” (НФ), а й представники начебто опозиційних Радикальної партії, “Самопомочі”, “Батьківщини”, які проголосували за документ практично в повному складі.
Кнопки “Проти” натискали тільки депутати від “Опозиційного блоку” (ОБ). Лідер фракції ОБ Юрій Бойко аргументував її позицію тим, що питання про членство в НАТО “в прикладному плані не буде мати ніяких наслідків”, так як в Альянс Україну все одно не візьмуть через невщухаючий конфлікт на Донбасі.
Депутати натиснули кнопки за курс на НАТО, фото: rada.gov.ua
“Ми вважаємо, що в ситуації, коли народ страждає від соціальних проблем, парламент повинен сконцентруватися на вирішенні питань, які консолідують суспільство і підтримують економіку, дають можливість створювати робочі місця. Натомість сьогодні ми в черговий раз стали свідками голосування за ідеологічну річ”, – підкреслив Юрій Бойко в бесіді з журналістами в парламентських кулуарах.
Прихильники документа, навпаки, говорять про фактор Росії як вирішальний щодо такого законопроекту. “Жити на кордоні з одвічним ворогом, деспотом, який сотні років знищує українців і українські цінності без армії, без захисту – неможливо. Шлях в НАТО – це шлях до незалежності. Ми повинні захищати себе від споконвічного ворога української держави”, – сказав лідер фракції “Самопомочі” Олег Березюк.
Аргументи скептиків відкидаються. “Всім тим, хто говорить, що Україну ніхто ніде не чекає і нам нічого не світить, поки йде війна на Донбасі і поки анексований Крим, моя порада – більше віри в свою країну! Перемагає той, хто вірує!” – написала віце-спікер Ірина Геращенко, обрана за списками БПП, на своїй сторінці в Фейсбуці.
Реванш за 2014 рік
Нагадаємо, позаблоковий статус країни (проголошений за часів Віктора Януковича) Верховна Рада скасувала ще в грудні 2014 року, переписавши прийнятий чотирма роками раніше закон “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, яким був закріплений принцип позаблоковості, що означав відмову України від участі в будь-яких військово-політичних союзах.
Відповідний законопроект як невідкладний вніс президент Петро Порошенко.
Важлива деталь: на відміну від схожих документів авторства депутатів президентський законопроект не містив норми про набуття членства в НАТО, кажучи лише про поглиблення співпраці з Альянсом з метою досягнення критеріїв, необхідних для приєднання до цієї організації. Тоді Порошенко прислухався до думки Заходу, який рекомендував “не гнати коней” і не посилювати конфлікт з Росією.
Зате про членство в НАТО йшлося в законопроекті авторства тодішніх депутатів від НФ Олександра Турчинова, Андрія Парубія та Сергія Пашинського.
“По суті сьогодні це крило” Народного фронту “і особисто Андрій Парубій взяли реванш за тодішню відмову від свого проекту”, – говорить політолог Руслан Бортник.
Але, як і в 2014-му, сьогодні депутати не спромоглися написати нову редакцію закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики, а просто поміняли в чинному законі всього кілька слів на догоду новій кон’юнктурі.
Ти його в двері, а він у вікно
Відзначимо, що за останній рік з боку Заходу неодноразово звучали прямі натяки на те, що Україну в НАТО не чекають. Останній раз – на саміті альянсу в Варшаві влітку 2016 року.
Головна причина небажання Альянсу бачити в своїх рядах нашу країну очевидна – військовий конфлікт на сході, а також не врегульоване питання про кордони з Росією після анексії Криму.
Тому, з точки зору звичайної логіки, прийняття змін до закону Верховною Радою України – просто нічого не значущий папірець.
Але у цього папірця є два важливих аспекта.
Перший – геополітичний. Стверджуючи законодавчо курс на НАТО українська влада в черговий раз говорить своїм західним партнерам – політичну частину Мінських угод ви нас виконувати не примусите, а про нейтральний статус країни заради домовленостей з Росією навіть не згадуйте.
Нагадаємо, що саме гарантії позаблокового статусу України розглядаються зазвичай в ході моделювання різних концепцій примирення Росії та України (наприклад – концепція Киссенджера і концепція Пінчука).
Тепер як би на цьому шляху поставлений законодавчий заслін. Хоча, ясна річ, він досить крихкий – як тільки пріоритети при владі поміняються, 226 голосів для чергових змін завжди можна буде знайти.
“Автори проекту не тільки подають тему НАТО для суспільства під своїм соусом, а й дають недвозначний сигнал країнам-членам Альянсу, мовляв, хочете – не хочете, а доведеться рахуватися з нашими бажаннями. Крім того, в законі, ще, правда, не підписаному президентом, тепер закріплений курс на членство в НАТО”, – говорить політолог Руслан Бортник.
Політолог Анатолій Октисюк звертає увагу на політтехнологічне значення “курсу на НАТО”.
“Очевидно, враховувався фактор майбутніх виборів президента. Порошенко підтримує імідж кандидата заходу і центру країни, який тримає, незважаючи ні на що, курс на ЄС і НАТО, мабуть, в розрахунку, що в другому турі у нього буде помірний кандидат з опорою на південь та схід”, – вважає Октисюк.
Денис Рафальський, Галина Студеннікова
