Politerno > Статті > Міняють смотрящих. Як в Україні збираються легалізувати гральний бізнес і до чого тут Аваков

Міняють смотрящих. Як в Україні збираються легалізувати гральний бізнес і до чого тут Аваков

  • 11 Січня, 2020
  • 664 Переглядів
  • 0

У Зеленського хочуть прискорити легалізацію грального бізнесу.

Уже 14 січня на розгляд парламенту може бути винесений доопрацьований проект на цю тему. Нагадаємо: з першої спроби провести через сесійний зал цей документ не вдалося – не знайшлося потрібної кількості голосів.

Відразу ж з’явилося дві версії зриву голосування. Згідно з першою, саботаж організував глава МВС Арсен Аваков, якого звинувачують у “кришуванні” тіньового грального бізнесу (сам він ці звинувачення заперечує). За іншою версією – депутатів масово підкуповували самі тіньовики.

Щоб “вирубити” їх, позбавивши фінансового підживлення, Кабмін своєю постановою скасував попереднє рішення Державного комітету з питань регуляторної політики, що дозволяє продавати лотерейщикам ліцензії на поширення лотерей. А саме під прикриттям цих документів в останні роки і працювали салони ігрових автоматів і букмекерські контори.

Паралельно Нацполіція і СБУ почали зачистки гральних закладів.

Формально вони дійсно закрилися. Але багато хто все ж працює під прикриттям місцевих правоохоронців.

“З регіонів надходять такі сигнали”, – говорить керівник громадського об’єднання “Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні” (вона також працює в профільному комітеті Ради як експерт) Олена Мочалова.

У Києві на місці салонів масово з’являються “Караоке”. Але що там насправді роблять – співають чи грають – велике питання.

“Цілком можливо організувати невеликий підпільний гральний зал. Так що якщо відвідувач раптом йде в туалет або в підсобку, і довго звідти не повертається, відсотків на 80, він уже в грі”, – розповідає Мочалова.

За її словами, якщо найближчим часом питання з прийняттям законопроекту про легалізацію не вирішиться, тіньовий ринок почне оживати. Очевидно, це розуміють і у Зе.

Тому вирішили включити турбо-режим.

Як розповідають у фракції “Слуга народу”, Зеленський, нібито, змінив куратора гральної теми. Замість голови парламентської фракції “Слуги народу” Давида Арахамії (якого підозрюють в лобізмі інтересів великих букмекерів), зараз нею займається депутат від СН Дарина Володіна.

І вона вже подала в Раду новий законопроект про легалізацію грального бізнесу. З’явився також новий проект про оподаткування грального бізнсу. Втім, гральні ділки, як і раніше, вважають запропоновані умови вкрай невигідними. Тому не виключено, що вони спробують знову потягнути час, і “зарубати” проект.

Що зараз відбувається на гральному ринку, і як його збираються легалізувати по-новому.

Ставка не зіграла

Згідно з планами по легалізації грального бізнесу в Україні, гральники будуть купувати ліцензії, а натомість їм дозволять відкривати салони, казино і букмекерські контори в нежитлових приміщеннях і готелях рівня 3-5 зірок. Але кількість ліцензій – лімітована. Наприклад, для казино їх обіцяють на всю країну лише 20, для букмекерських контор – 80, для інтернет-казино -10, для покерних клубів – 5 і ще 5 – для інтернет- покерних клубів, для салонів гральних автоматів – 160.

Відразу ж з’явилися підозри, що ринок хочуть поділити між “своїми”.

Відстежувати діяльність гральних закладів планувалося за допомогою системи онлайн-моніторингу, правда, її чомусь хотіли передати приватній компанії, що відразу ж викликало масу дорікань у профільному середовищі.

“Тобто, хтось отримає доступ до конфіденційної інформації про гравців і оборотів самих закладів. Плюс, такій структурі потрібно буде платити. За місяць через систему буде проходити близько 7 млрд гривень, і вони просять 1%. Явно лобістська” хотєлка”, – розповідає Мочалова.

Боротися з ігровою залежністю збиралися за рахунок створення бази, куди вносили б лудоманів. І до цього пункту також було чимало претензій, так як такі списки повинні бути відкритими, тобто, про залежність людини від азартних ігор міг би дізнатися будь-який бажаючий.

Але головна претензія – занадто висока вартість ліцензій.

“Стартову ціну на ліцензію на салон в 125 квадратів на 25 ігрових автоматів планується встановити у 134 тисячі доларів. І щоб автомати там були нові (їхня ціна буде не менше 25 тисяч доларів за штуку). При сплаті всіх податків за п’ять років такий салон вийде на мінус майже в півтора мільйона доларів. Тобто, цифри в проекті економічно необгрунтовані – зі стелі. За таким ніхто не захоче працювати”, – розповідала Мочалова.

“Цифри там закладені абсолютно нереалістичні, причому для всіх видів бізнесу. Явно завищені ліцензійні платежі”, – коментує глава Української асоціації гральної індустрії Ірина Сергієнко.

Втім, для букмекерів зробили виняток – для них вартість ліцензії повинна була складати 30 тисяч доларів, тоді як, наприклад, для салонів ігрових автоматів – по мільйону доларів на рік. Також під букмекерів прописали квоти по ліцензіям – їх вистачало для існуючих контор, але ось для потенційних новачків уже нічого не залишалося.

“З усіх альтернативних проектів по легалізації явно “стирчали вуха” букмекерського лобі”, – вважає Мочалова.

Власне, букмекерів (перш за все компаній, пов’язаних з російським гральним бізнесом) і вважають головними лобістами легалізації. І, нібито, їх активно підтримував Давид Арахамія.

“Схеми” зафіксували регулярні зустрічі Арахамії з міноритарним власником компанії “Парі-Матч” і її гендиректором Сергієм Портновим. А юриста Андрія Астапова, обслуговуючого цю мережу, Арахамія залучив до роботи над законопроектом щодо легалізації грального бізнесу.

“Після провалу голосування Зеленський вирішив змінити тактику. І прибрав Арахамію, так як у того не прикритий інтерес до “Парі Матч”. Займається цим питанням тепер Володіна. Вона виявилася єдиною, хто мав іншу точку зору на легалізацію”, – пояснив керуючий партнер LC Primelex (юридична фірма, яка працює з операторами грального бізнесу) Олександр Хацкевич.

Володіна до обрання а Раду, працювала в журналістиці і PR. І вона була в групі депутатів, які не голосували за проект по легалізації грального бізнесу. Володіну пов’язують з відомим бізнесменом Віленом Шітворяном. А останнього – з Арсеном Аваковим, якого свого часу Давид Арахамія звинувачував в кришуванні грального бізнесу . А після провалу голосування за легалізацію “ігорки” була поширена версія, що зірвали голосування депутати близькі до Авакова.

Читайте також: “Зберуть голоси за допомогою папки і конверта”. Чому аграрний комітет у турборежимі провів законопроект з продажу землі

Нові правила

Дарина Володіна вже зареєструвала в парламенті свій законопроект щодо легалізації грального бізнесу. У проекті №2285-10 прописані такі правила:

  • для казино можливість працювати тільки в готелях рівня п’ять зірок (в попередніх проектах допускалося розміщення і в готелях нижчого класу). Вартість ліцензії – 140 тисяч мінімальних зарплат в Києві і 100 тисяч – в інших містах України на п’ять років (близько 660 млн гривень при мінімалці 4700);
  • для інтернет-казино обов’язкова реєстрація в системі онлайн-моніторингу і можливість для кожного гравця встановлювати обмеження за часом гри і витраченої суми;
  • для букмекерських контор заборонені різні беттінг-машини або ставкомати (а це, по-суті, подоба гральних автоматів), тобто, виключно “інтелектуальні ставки”. Ліцензій буде всього 10 (в попередніх проектах – 80), а кількість пунктів прийому ставок – 260. Вартість ліцензії – 55 тисяч мінімальних зарплат на п’ять років або 285,5 млн гривень (що в кілька разів вище, ніж в альтернативних проектах);
  • для гральних автоматів – обмеження за кількістю. На всю країну – всього 30 ліцензій, кожна з яких дозволить відкрити по одному залу в кожній області і 2 зали – в Києві. Ліцензії будуть продавати на аукціоні зі стартовою ціною в 15 тисяч мінімальних зарплат (70,5 млн гривень). Але також, починаючи з другого року роботи, доведеться щорічно платити по 11 тисяч мінімалок додатково;
  • по лотереях буде всього одна державна компанія. Плюс – п’ять субліцензій на випуск і проведення лотерей. “Такий підхід дозволить залучити до участі в конкурсі великі міжнародні компанії в сфері лотерейного бізнесу, залучити інвестиції. Для запобігання маніпуляцій і тіньового легального сектора випуск лотерей дозволений тільки на матеріальних носіях”, – йдеться в пояснювальній записці. Стартова вартість ліцензії на аукціоні – 10 тисяч мінімальних зарплат (47 млн ​​гривень) на п’ять років;
  • передбачена заборона на рекламу азартних ігор і закладів (зараз вона, до речі, ще висить, незважаючи на зачистки ринку);
  • до гри допускаються особи, яким виповнилося 21 рік (в попередньому варіанті проекту – з 18 років);
  • реєстр ігроманів буде закритим;
  • онлайн-система моніторингу не може передаватися приватним компаніям, а її робота координується Кабміном;
  • заклади грального бізнесу не зможуть виплачувати дивіденди протягом 60 місяців (п’ять років) після вступу закону в силу.

Також, паралельно в Раді з’явився законопроект про оподаткування грального бізнесу. Крім податку на прибуток, компаніям доведеться платити ще 10% податкових відрахувань від доходу. Це нижче, ніж зараз (від 18% до 30%). При цьому ставки і виграші податками обкладатися не будуть.

“Володіна пропонує принцип “все включено” на першому етапі – тобто, тільки ліцензія, без податку. Нібито потім зменшать ліцензійні платежі і введуть податок. Це буде після створення системи онлайн моніторингу. Логіка тут є. Цю систему створюватимуть мінімум рік, а то і два. А як без неї розуміти обсяги ринку”, – говорить Олександр Хацкевич.

Дорого, але є лазівки

Але і новий проект від Володіної оператори ринку критикують. Головна претензія – завищені цінники.

“Ніхто не зможе платити за зал 5 млн на місяць. Люди не розуміють обсягів цього ринку. Так, він не малий, але і не такий як їм здається”, – вважає Хацкевич.

“Володіна спробувала вирівняти умови по цінам на ліцензії для всіх видів ігорки. Але все одно – цифри дуже високі. І знову немає ніяких економічних обґрунтувань, незрозуміло, як це підраховували. Якщо враховувати, що доведеться не тільки платити державі, а й вкладати чималі інвестиції, для бізнесу така пропозиція може виявитися нецікавою”, – впевнена Мочалова.

“Таких цін, як хочуть ввести у нас, немає навіть в Лас Вегасі, ми спеціально внавали. Україні потрібно дивитися на Румунію – країну по добробуту схожу на нашу. Так ось там ліцензія на ігрові автомати коштує 100 тисяч євро і 330 євро в місяць – плата за кожен автомат. Плюс – 20% податок. Це реальні цифри”, – говорить Олександр Хацкевич.

Адвокат, керуючий партнер АТ “Радзієвський та Яровий” Юрій Радзієвський відзначає також кілька цікавих особливостей проекту по оподаткуванню грального бізнесу.

“Пропонується знизити до 10% ставку оподаткування доходів від продажу лотерей і проведення інших азартних ігор. Сьогодні така ставка для букмекерської діяльності становить 18%, а для лотерей – 30%. Податковий кодекс передбачає щорічне підвищення, починаючи з 2017 року, коли ставка була встановлена ​​на рівні 18%, до 2021 року, коли ставка повинна буде складати 30%. Зниження ставок оподаткування для лотерей по суті в 3 рази – ніяк не сприяє заявленій меті законопроекту про поповнення державного бюджету і є прямою лобістською правкою зацікавлених в зниженні податкового тиску на цей бізнес груп”, – вважає юрист.

Також, за його словами, виключивши виграші в лотерею та інші азартні ігри з загального переліку неоподатковуваних доходів фізосіб, держава автоматично зробить цей сегмент неконтрольованим для податкових органів.

“Це дуже небезпечна ініціатива, оскільки через фіктивні виграші може відмиватися велика кількість незаконно отриманих коштів. При чому мова йтиме не тільки про чиновників-корупціонерів, а й про суто кримінальні схеми”, – говорить він.

Ще однією резонансною новацією, за словами Радзієвського, є пропозиція виключити з переліку прав правоохоронних органів можливість звертатися до суду для застосування санкцій, пов’язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

“Швидше за все, за цією правкою стоять інтереси від операторів ринку, як-то пов’язаних з Росією або ж тих учасників, які збираються встановити з бізнесом Росії партнерські відносини або оформити угоду купівлі-продажу. Хоча цілком можливо, що сьогодні немає конкретних пропозицій і учасники ринку просто залишають собі “лазівку” на майбутнє”, – відзначає експерт.

Тобто, як видно, лобісти не залишають надії виторгувати для себе поліпшені умови, просто зараз діють не так відкрито, як раніше.

Співають і шукають варіанти

За словами Олени Мочалової, законопроект про легалізацію грального бізнесу потрібно приймати якомога швидше – в будь-якому вигляді.

А правки можна вносити і пізніше.

Профільний комітет, за її словами, буде працювати і з проектом Дубінського, і з проектом Володіної.

Також вона побоюється, як би лобісти не підкинути ще пару-трійку законопроектів, щоб “заспамити” комітет і заблокувати його роботу.

“Але, якщо все пройде як планується, останні правки внесемо 13 грудня, а 14-го законопроект повинен потрапити до сесійної зали”, – говорить Мочалова.

За її словами, якщо питання з легалізацією ігорки не вирішити оперативно, всі результати зачисток нівелюються, і тіньовики знову працюватимуть, як і працювали.

“Уже зараз працюють по регіонах, нам надходять сигнали. Під прикриттям правоохоронних органів. Наступний етап – почнуть переміщатися на знімні квартири і в підвали. Такі заклади почнуть масово відкривати численні співробітники закритих салонів, які залишилися без засобів до існування”, – вважає Олена Мочалова.

Як повідомлялось у ЗМІ, салони в Україні вже працюють для «своїх» клієнтів. Особливо багато таких закладів в Харкові та Одесі, які завжди лідирували за кількістю нелегальних гральних салонів.

У Києві на місці гральних салонів активно відкриваються караоке. Є підозри, що там не тільки співають, а й роблять ставки. “Технічно це можливо – основний зал для караоке і “підпільний” ігровий – для своїх клієнтів”, – говорить Мочалова.

“По караоке – чистої води журналістські вигадки. Там дійсно вже інші орендарі. Багато дрібних гравців ринку вже з’їхали з приміщень і не розірвали договори оренди. Немає ніяких “нових форматів” роботи, дійсно все глобально стоїть – від чорнухи до легальних об’єктів лотерей. За винятком поодиноких випадків в регіонах”, – вважає Хацкевич. Але, за його словами, ігорники активно “шукають варіанти”.

Втім, як вважає аналітик інституту Growford Олексій Кущ, поки всі запропоновані моделі легалізації грального бізнесу розраховані, скоріше, на переділ ринку між “своїми”. Тому особливої ​​користі для економіки вони не принесуть.

“Основні заробітки могли б бути не з платежок від гральних закладів, а від розвитку супутньої інфраструктури – будівництва нових готелів, ресторанів, туристичних об’єктів, а також притоку туристів. Але для цього потрібен кластерний підхід, тобто, розвиток гральних закладів винятково в спеціальних зонах, що в запропонованих законопроектах не прописано”, – резюмував він.

Читайте також: Зеленський, ідентичність та дружба з маніяком – казка про дурне мишеня

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь