Минулими вихідними Президент Володимир Зеленський прийняв рішення передати у власність держави стратегічно важливі підприємства, які належать Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, Костянтину Жеваго, В’ячеславу Богуслаєву та Костянтину Григоришину.
Рішення прийнято під час засідання Ставки верховного головнокомандувача в суботу 5 листопада. На ній, серед іншого, було передано у власність держави пять стратегічних підприємств: “Укрнафта”, “Укртатнафта”, “Мотор Січ”, “Запоріжтрансформатор” та “АвтоКрАЗ”.
Відповідно до закону “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану” ці підприємства були визнані військовим майном і передані в управління Міністерства оборони.
В неділю 6 листопада Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦБФР) переказала на депозитарний рахунок держави всі акції згаданих підприємств і дозволила оперативне проведення зборів акціонерів.
Під передачу в управління держави потрапили акції підприємств, які, в тому числі, належали і міноритарним акціонерам.
Після завершення воєнного стану вони будуть повернені власникам, або ж держава компенсує їхню вартість.
“” Читайте також: Обшуки у Коломойського. Що принесе Зеленському новий поворот у справі “Укрнафти”
Значення цих підприємств для економіки та акціонерів
Укрнафта – найбільша нафтовидобувна компанія України, якій належить 1800 нафтових та 155 газових скважин, а також мережа АЗС на 537 станцій. Контрольний пакет акцій (50% + 1 акція) через НАК “Нафтогаз України” належить державі, ще 42% – структурам Ігоря Коломойського і його партнерам. Власниками інших акцій є міноритарні акціонери. Попри те що держава володіє контрольним пакетом акцій, операційне управління “Укрнафтою” з 2003 року знаходиться в рухак менеджменту Коломойського. Це давало контроль над видобутими ресурсами – нафтою та газом. Зокрема, вся видобута компанію нафта на неконкурентних аукціонах закуповувалася структурами олігарха і перероблялася на його ж Кременчуцькому НПЗ. Отримані нафтопродукти реалізовувалися в тому числі через АЗС “Укрнафти”.
Укртатнафта управляє найбільшим і єдиним працюючим до повномасштабної війни Кременчуцьким НПЗ, який переробляв всю нафту “Укрнафти”. До 24 лютого НПЗ поставляв на внутрішній ринок майже 40% бензинів та більше 15% дизельного пального, яке реалізовувалось через мереж АЗС групи Приват (ANP та АВІАС) і через мережу АЗС “Укрнафти”. НПЗ не працює після того як навесні РФ випустина по ньому більше 30 крилатих ракет.
До відчуження акцій підприємство контролювали Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов і Олександр Ярославський. Першим двом належить 28% акцій, ще стільки ж – у Ярославського. НАК “Нафтогаз України” належить 40% підприємства, однак держава не мала впливу на роботу підприємства і не отримувала дивідендів.
Мотор Січ є одним з найбільших підприємств у світі з випуску двигунів для літаків та гелікоптерів, а також промислових газотурбінних установок. Підприємство є виконавцем оборонного замовлення. 23 жовтня СБУ затримала президента і власника “Мотор Січі” В’ячеслава Богуслаєва за підозрою у колабораційній діяльності та пособництві державі-агресору, зокрема за поставку РФ українських авіадвигунів для ударних гелікоптерів. У 2016 році Богуслаєв продав 56% акцій підприємства китайській Beijing Skyrizon, яка планувала перенести виробнибництво авіадвигунів з України в Китай. Угода була заблокована Україною.
Запоріжтрансформатор – виробник високовольтного трансформаторного обладнання, який належить Костянтину Григоришину. З 2019 року підприємство – у банкрутстві. Важливість цього підприємства для економіки актуалізувалася після масових обстрілів Росією танформаторних підстанцій України, які працюють на обладнанні ЗТР.
АвтоКРАЗ виробляє вантажівки для військового та цивільного секторів. Належить олігарху Костянтину Жеваго, який знаходиться у міжнародному розшуку і підозрюється у розкраданні коштів банку “Фінанси та Кредит”. Підприємство – в процедурі банкрутства, хоч і є виконавцем оборонного замовлення, зокрема шасі АвтоКРАЗ використовується для реактивної артилерії.
Передача у власність держави “Мотор Січі”, “Запоріжтрансформатора” та “АвтоКрАЗа”, з огляду на їхню важливість для оборони та енергетики країни, логічний та очікуваний крок.
Проте поява у переліку “Укрнафти” та “Укртатнафти” і передача їх у Міністерство оборони була несподіванкою навіть для частини команди Зеленського.
Підготовка до відчуження цих активів проводилася в режимі максимальної секретності, з розрахунком на ефект неочікуваності, щоб не давати можливості акціонерам цих підприємств, в першу чергу Ігорю Коломойському, заблокувати рішення про передачу акцій “Укрнафти” та “Укртатнафти”.
Так само швидко були змінені і наглядові ради підприємств, які в подальшому змінять правління, що позбавить впливу олігарха на їхню роботу.
Процес запущено. Вранці 9 листопада поки ще діюче керівництво “Укрнафти”, після того як на підприємство зайшли представники держави з охороною, заявило нібито про блокування центрального офісу компанії представниками “Нафтогазу” та Міноборони.
Окрім того, співробітники Служби безпеки України зайшли на територію Кременчуцького НПЗ, “щоб не допустити дестабілізації роботи одного з найбільших нафтопереробних заводів України та забезпечити його передачу до держвласності” у робочому стані”.
Нові наглядові ради "Укрнафти" та "Укртатнафти": "Ми від Єрмака"
7 листопада було проведено загальні збори акціонерів "Укрнафти" та "Укртатнафти", на яких змінили склад наглядових рад. При цьому до них не потрапили представники з нафтогазового сектору.
Нові наглядові ради від держави змінять правління підприємств і візьмуть повний контроль над операційною діяльністю.
Зокрема до нового складу наглядової ради "Укрнафти" увійшли пять осіб, в тому числі дві людини з оточення голови Офісу президента Андрія Єрмака.
В наглядову раду "Укрнафти" були призначені:
Наталя Бойко – радниця прем’єр-міністра, членкиня наглядової ради НАК "Нафтогаз України".
Роза Тапанова – членкиня наглядової ради "Ощадбанку". Керувала і була однією із засновників адвокатського об'єднання "Міжнародна юридична компанія", серед бенефіціарів компанії є голова офісу президента Андрій Єрмак.
Олександр Грибан – заступник міністра економіки. Працював директором інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи.
Андрій Гота – керівник Кабінету Керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
Дмитро Абрамович – до червня 2021 року перший заступник міністра інфраструктури.
Відповідно шість членів наглядової ради від НАК Нафтогаз, як власника контрольного пакету акцій, та п'ять від групи Ігоря Коломойсього були звільнені.
Склад наглядової ради "Укртатнафти" також було повністю змінено. Зокрема було призначено:
Фаріда Сафарова – заступник міністра енергетики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Ольгу Батову – з лютого по серпень 2022 року в.о голови Фонду державного майна України. Відома заявою про неможливість відновити контроль держави над Тернопільобленерго і позбутись впливу Коломойського на підприємство.
Арсена Ільіна – член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. В 2019-2020 роках був директором ПрАТ "Карпатська рудна компанія", яка займається добуванням руд кольорових металів і ТОВ "Західна геолого-розвідувальна компанія". Обидві входять до групи кіпрської групи Avellana Gold – єдиного золотовидобувного виробництва в Україні.
Андрія Смоліна – керівник українського представництва тієї ж Avellana Gold.
Дмитра Павлова - у відкритих джерелах інформація про нього відсутня.
Відповідно попередній склад наглядової ради, у томі числі акціонерів Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Олександра Ярославського і Михайла Кiпермана, було звільнено.
Для чого державі "Укрнафта" та "Укртатнафта"
Сенс передачі у державну власність найбільшого видобувника нафти та найбільшого нафтопереробного заводу через закон "Про відчуження майна в умовах воєнного стану" - не до кінця зрозумілий.
Тим більше, що для отримання контролю над "Укрнафтою" уряду достатньо змінити правління компанії.
Обидва підприємства, хоч і не об'єднані в єдиний холдинг, є ключовими елементами вертикального нафтопереробного комплексу, який видобуває нафту зі скважин "Укрнафти", переробляє її на НПЗ "Укртатнафти" і реалізує нафтопродукти через мережі АЗС групи "Приват" під брендами "АВІАС", ANP та "Укрнафта".
Так було до повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого Росія сукупно випустила по Кременчуцькому НПЗ "Укртатнафти" більше 30 крилатих ракет.
Наразі відновити роботу заводу, без відновлення і сотень мільйонів доларів інвестицій, неможливо.
Відповідно "Укрнафта", яка видобувала нафту виключно для потреб Кременчуцького НПЗ, втратила ринок збуту.
Компанія продовжує видобуток нафти, але не заробляє, оскільки немає куди продавати сировину. Нафта відвантажується в трубопроводи державного оператора нафтопроводів "Укртранснафти" і там зберігається. Піднімалося питання про експорт нафти, але рішення наразі немає.
Тобто держава забрала у свою власність нафтодобувний актив без ринку збуту зі штатом працівників у 20 тис, та непрацюючий НПЗ зі штатом у 4 тис працівників.
За Коломойським прийшли?
Під час того як представники "Нафтогазу" і Міноборони заходили 9 листопада в "Укрнафту", а СБУ брало під контроль Кременчуцький НПЗ, Бюро економічної безпеки проводило обшуки на підприємстві для отримання доказів, що підтверджують ухилення керівництва заводу від сплати податків на 700 млн грн.
"У протиправній схемі ухилення від сплати податків також задіяна група підприємств, які постачають паливно-мастильні матеріали. Їхнім власником є один із найбагатших олігархів України", - зазначено у повідомленні БЕБ. Готується повідомлення про підозру менеджменту НПЗ за ухилення від сплати податків.
Очевидно що БЕБ натякає на олігарха Ігоря Коломойського, який за останні 30 днів двічі був на допиті в Національному антикорупційному бюро.
На допит в НАБУ також приїжджав його партнер по бізнесу - Геннадій Боголюбов
Відвідини олігархів будівлі НАБУ відбулися після обшуків за місцем проживання Ігоря Коломойського в Буковелі, які відбулися 17 вересня о 5 ранку. Вони пройшли в рамках провадження про вивід з "Укрнафта" 13 млрд грн у 2015 році. У вересні НАБУ та САП повідомили підозри у цій справі колишнім менеджерам "Укрнафти".
Як вважає слідство, в 2015 році менеджмент компанії уклав низку контрактів на користь компаній з групи "Приват", що дозволило вивести 13,3 млрд грн.
Зокрема було поставлено нафти на 10,7 млрд грн компаніям з орбіти "Приват", яку переробив Кременчуцький НПЗ.
В подальшому пальне було реалізовано на АЗС "Привата". Однак "Укрнафта" не отримала плату за сировину.
У липні того ж року "Укрнафта" зробила предоплату за нафтопродукти у 2,6 млрд грн структурам "Привату", але так їх не отримала. В подальшому кошти були виведені за кордон на офшорні рахунки.
Гроші з компанії були виведені після прийняття закону про зниження кворуму для проведення зборів акціонерів із 60%+1 акція до 50%+1 акція. Це дало б змогу провести збори акціонерів "Укрнафти" і змінити підконтрольне Коломойському керівництво компанії.
Правоохоронні органи розслідують виведення грошей з "Укрнафти" з 2016 року, але хід в ній було дано лише в 2022 році після призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка.
Окрім того у жовтні НАБУ і САП завершили розслідування за підозрою колишніх топменеджерів ПАТ КБ "ПриватБанк" у розкраданні понад 8,4 млрд грн, коли банк належав Коломойському та Боголюбову.
Загалом колишні власники вивели з Приватбанку близько $5,5 млрд.
"Справедливе" покарання олігарха
Якщо Офісу президента потрібно було взяти під контроль найбільшу нафтовидобувну компанію, то для цього варто було просто змінити правління, адже державі належить контрольний пакет ( 50% плюс 1 акція). Тобто більшість для прийняття рішень.
Натомість компанію було передано в управління Міноборони на час воєнного стану з можливістю компенсації міноритарним власникам.
Тобто олігархи, які підозрюються у виведені з Приватбанку $5,5 млрд і 13 млрд грн з "Укрнафти", ходять на допити в НАБУ, отримали право вимагати від держави компенсацію за відчужені активи.
За оцінками Forbes, під час війни вартість частки групи "Приват" в "Укрнафті" оцінюється у $314 млн, а в "Укртатнафті" - більше $50 млн.
За законом "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", повернення відчужених акцій, або компенсація за них, має відбутися через рік після завершення воєнного стану, або ж через пʼять років, якщо війна триматиме.
Така норма дає дає олігархам можливість маневру. Якщо держава їм поверне акції підприємств, якими управляла і здійснювала витрати на поточні інвестиції, то вони додатково зможуть через суд вимагати упущену году за період відчуження.
Якщо ж уряд вирішить компенсувати вартість акцій, то постане питання справедливої оцінки вартості. Для Коломойського та Боголюбова, очевидно, справедливою буде та оцінка, яка вища за оцінку по якій акції оцінила держава.
До війни Forbes оцінював "Укрнафта" у $1,5 млрд, в тому числі акції, якими володіли компанії "Привату", коштували $600 млн. "Укртатнафта" оцінювалася до війни у $830 млн, з яких $270 млн - вартість частки "Приват", а ще стільки ж коштувала частка Ярославського.
Цензор.нет
