Politerno > Статті > Україна і світ > Напередодні розв’язки. В якому вигляді приймуть закон про антикорупційний суд і чому Гройсман заговорив про відставку

Напередодні розв’язки. В якому вигляді приймуть закон про антикорупційний суд і чому Гройсман заговорив про відставку

  • Червень 4, 2018
  • 576 Переглядів
  • 0

Головна тема для України на цьому тижні – прийняття законопроекту про Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Голова парламенту Андрій Парубій спрогнозував, що голосування відбудеться 7 червня. Це четвер – день, коли в Раді зазвичай збирається найбільше депутатів і рішення успішно проходять.

До цього дня планується розглянути правки до проекту закону.

Однак схожий сценарій пропонувався для минулого пленарного тижня, але події в підсумку розвивалися по-іншому. Через суперечки щодо остаточної редакції законопроекту до голосування взагалі не дійшли.

А зараз в ситуацію втрутився прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який несподівано пообіцяв піти у відставку, якщо питання ВАКС знову провалять.

У відповідь лідер пропрезидентської фракції «Блок Петра Порошенка» (БПП) Артур Герасимов натякнув очільнику Кабінету, що не варто лізти в парламентські справи.

Відносини між прем’єром і командою президента, і без того натягнуті, ризикують ще більше погіршитися.

Які шанси, що законопроект про ВАКС буде схвалений і в якому саме вигляді у даному матеріалі.

Про прийняття не домовилися 

ВАКС залишається ключовим питанням у порядку денному роботи Ради, повідомив спікер Парубій на погоджувальній раді голів парламентських фракцій і комітетів.

«Ми завтра (у вівторок, 5 червня –  прим.ред. ) не встигнемо пройти всі правки. І, напевно, буде найбільш ефективним, щоб ми в четвер з самого ранку, коли буде найвища мобілізація народних депутатів України, змогли перейти вже до голосування за Вищий антикорупційний суд», – заявив Парубій.

Але що буде з пунктом, який є каменем спотикання в прийнятті законопроекту – процедурою відбору суддів для ВАКС, спікер не уточнив.

Як відомо, Захід і «антикорупційне» лобі всередині України хоче задіяти міжнародних експертів, склавши з них раду до семи осіб, у якої буде право виключати, на їх погляд, не варті кандидатури на посади суддів. Це дозволить зробити суддів незалежними від нинішньої української еліти, яку цей суд отримає право садити.

Але віддавати останнє слово міжнародникам провладна більшість у Раді не бажає. Відповідно до прийнятої в першому читанні редакції, долю кандидатів буде вирішувати Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), фактично підконтрольна Адміністрації президента (АП).

Якщо кандидатуру підтримали дві третини членів ВККС (11 з 16-ти), висновки експертів ігноруються.

Право беззастережного вето для міжнародників в президентському іменному блоці вважають замахом на Конституцію, в якій йдеться про незалежність суддів, а для ВАКС їх відбиратимуть (і впливатимуть на них) іноземці. Судячи із заяви глави фракції БПП Герасимова, ця позиція не змінилася.

«Фракція партії «Блок Петра Порошенка» буде відстоювати принципову позицію: закон повинен повністю відповідати принципам Конституції України, щоб новий орган судочинства дійсно став ефективним інструментом подолання корупції», – заявив Герасимов на погоджувальній раді.

Раніше керівник комітету з питань правової політики і правосуддя Ради Руслан Князевич (БПП), який рухається у фарватері політики АП, пропонував для другого читання підкоригувати процес відбору кандидатів у судді. Якщо експертна рада не згодна з кандидатурою (мінімум чотири голоси з семи), але її підтримує ВККС, питання виноситься на загальні збори експертів і членів комісії, де вона повинна зібрати не менше двох третин голосів.

Показово, що в другій партії влади – «Народному фронті» (НФ) публічно пропонують висувати вперед експертів.

«Якщо міжнародна рада експертів заблокує кандидатуру судді для участі в конкурсі, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може подолати рішення двома третинами голосів. Далі міжнародну раду експертів, якщо не вважає цього кандидата відповідним статусу судді, може подолати (рішення – прим. ред.) ВККС», – заявив лідер фракції НФ Максим Бурбак на погоджувальній раді.

Один з депутатів від НФ пояснив позицію партії бажанням її керівництва виглядати вигідніше перед Заходом на тлі непохитності БПП.

«Арсеній Петрович (голова НФ Арсеній Яценюк –  прим.ред.) хоче показати себе нашим західним друзям більш прогресивним в порівнянні з оточенням Петра Олексійовича (президент Петро Порошенко –  прим.ред.), яке буде чинити опір до останнього (за вигідну йому редакцію закону –  прим.ред.)», – говорить співрозмовник.

За його словами, солідарний з Яценюком і спікер Парубій, який пройшов в Раду за списком НФ, чим пояснюється його завзяття в цьому питанні. Однак у фракції є і незгідні з ідеєю віддати суд на відкуп Заходу, а тому ситуація залишається підвішеною.

Втім, в особистих бесідах депутати вважають, що спрацює один з двох сценаріїв: або проект провалять зовсім, або ж приймуть в президентській редакції. Причому, в другому випадку не виключено, що закон протягнуть, як це вже неодноразово було, за допомогою техніко-юридичних правок.

«Рішення по антикорупційному суду немає, ніхто собі в дупу кинджал засовувати не буде і харакірі теж робити не буде. Тому або не приймуть взагалі, що більш імовірно, або в крайньому випадку, напишуть десь в тисяча дев’ятсотій поправці те, що вигідно президенту», – говорить народний депутат Сергій Каплін.

«Ясно, що рано чи пізно приймуть. Але питання в тому, що приймуть у президентській редакції», – прогнозує політичний аналітик Дмитро Корнейчук.

Ще один сценарій описав скандальний юрист Андрій Портнов. За його відомостями, зараз Адміністрація президента проводить переговори з низкою дрібних фракцій і груп у парламенті, щоб завалити закон їх руками – мовляв, БПП за, так ось всі інші проти.

Навіщо Гройсман пригрозив відставкою

Тим часом, в питання створення Антикорупційного суду публічно втрутився і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. На спільному брифінгу з головою парламенту Андрієм Парубієм він пригрозив відставкою у разі, якщо Верховна Рада не прийме закон про Антикорупційний суд.

«Сьогодні величезний виклик для всіх, хто причетний до прийняття цього рішення. Я як прем’єр-міністр України прийняв для себе рішення: якщо цей суд не буде створений, я складу з себе повноваження прем’єр-міністра України і подам у відставку», – додав він.

На тлі неодноразових заяв Міжнародного валютного фонду про те, що цей законопроект є критично важливою вимогою для отримання п’ятого траншу кредиту МВФ, заява Гройсмана не здається дивною – виконання бюджету лежить саме на виконавчій владі, яку він очолює.

Втім експерти вважають, що заява Гройсмана з’явилася «для красного слівця».

«Цей ультиматум означає, що або Гройсман знає, що в четвер буде голосування, і хоче використати ситуацію, як платформу для заяв, що завдяки його втручанню закон був прийнятий. Або робить крок на випередження, показує західним партнерам, що його принципова позиція – створення Антикорупційного суду, а парламент не виконує покладені на нього зобов’язання, – каже політолог Вадим Карасьов. – У випадку, повного провалу з законом, і відповідно з траншем, Гройсман може піти у відставку. Тим більше, була заява, що він не виключає своєї участі в президентських виборах. Він розуміє, що чутки, що йому готують відставку і замінять на Луценка або Кубіва, не позбавлені підстав. Але поки не розуміє, як його можуть прибрати, і робить крок на випередження».

Згідно з Конституцією, відставка прем’єра тягне за собою відставку всього уряду. Тоді парламенту дається 60 днів на затвердження нового кабміну. У разі неспроможності депутатів створити новий Кабінет міністрів, розпуск загрожує самій Раді. Згідно з Конституцією, розпустити Верховну Раду президент може, якщо протягом шістидесяти днів після відставки Кабінету Міністрів не сформовано персональний склад уряду.

Втім, як повідомили джерела в уряді, насправді Гройсман у відставку йти не збирається.

«У Гройсмана немає своєї партії, а його шанси очолити Кабмін після дострокових виборів видаються примарними, тому навіщо йому вибори? – міркує джерело. – Далі. Припустимо, Гройсман іде у відставку, уряд очолює в.о. прем’єра Степан Кубів. Після чого нинішній прем’єр йде у політичне небуття, де його спробують наздогнати кримінальними справами, щоб збити гроші. Тобто Гройсман у відставку не піде при будь-якому розкладі».

«Давайте уявимо, що станеться відставка. В.о. прем’єра стане Степан Кубів, який буде націлений на те, щоб виграти вибори для Порошенка. Він запустить друкарський верстат, який перед виборами може працювати розпечено і друкувати гроші на підвищення зарплат, пенсій, соціальних виплат і інших обіцянок, – вважає народний депутат Сергій Каплін. – Але де в цих розкладах місце Гройсмана? Його нема. Тому немає ніякого сенсу в його заявах».

Один із впливових депутатів Ради припустив, що демарш Гройсмана пов’язаний, в першу чергу, з бажанням задобрити західних партнерів.

«На весь український істеблішмент зараз йде дикий тиск Заходу з вимогою прийняти закон про антикорупційний суд в редакції, на якій наполягають західні партнери. При цьому всі розуміють, що в такому вигляді він навряд чи буде прийнятий, а тому і намагаються скинути з себе відповідальність за майбутній провал за допомогою якихось гучних слів. Правда, поки ніхто не розуміє наскільки жорсткою може бути «отвєтка» Заходу за саботаж такого важливого для нього законопроекту», – каже нардеп.

Strana.ua

Читайте також: Поправка на мільярд або як гальмується створення Антикорупційного суду

Поділитися: