І рибку з’їсти, і з судом не сісти. У такому шпагаті в історії з Антикорупційним судом опинилась українська влада.
З одного боку, потрібно виконати принципову вимогу МВФ задля того, щоб отримати черговий транш – щонайменше мільярд доларів США. Без нього восени (на старті президентської виборчої кампанії!) Україну очікує дефолт. Це і непрогнозований курс долара (40-50 грн за «зелений» не вважають межею), і проблеми з соціальними виплатами.
З іншого боку, лякає перспектива створення дійсно незалежного суду. Бо в такому разі завершиться формування антикорупційної вертикалі: детективи НАБУ – антикорупційні прокурори – Антикорупційний суд. Після цього справи проти топ-посадовців зможуть швидко і логічно завершуватися вироками.
Усе це накладається на політичне протистояння всередині країни. Напередодні виборів різні політичні табори намагаються, з одного боку, набрати балів на заявах щодо необхідності створення Антикорупційного суду. З іншого – перекласти на опонентів увесь негатив щодо гальмування ухвалення відповідного закону.
Крайні позиції переговірників як всередині країни, так і з західними партнерами не можуть наблизитися одна до одної через одну маленьку, але суттєву поправку до законопроекту. Йдеться про механізм вето, який дозволить міжнародним експертам блокувати призначення суддями не доброчесних кандидатів. І можливості подолання цього вето. Від формулювання цієї правки залежить, чи отримає Україна черговий транш кредиту, чи втримається економіка та чинна політична еліта.
Уявний прогрес у переговорах
«Там клінч». Так у вівторок 22 травня один з представників БПП коротко описав ситуацію з погодженням сторонами важливої правки.
І це після того, як напередодні у понеділок 21 травня у парламенті озвучували райдужні перспективи щодо ухвалення закону про Антикорупційний суд.
Того дня на запрошення голови Верховної Ради Андрія Парубія до парламенту приїхали представники Венеційської комісії. На зустрічі з ними українську сторону разом зі спікером представляли заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов, керівники Мінюсту Павло Петренко та Наталія Бернадська (до заміжжя – Севастьянова), голова Комітету правової політики Руслан Князевич.
«Робоча група активно працює. Вдалося узгодити більшість рекомендацій – 14 з 15-ти, які дала Венеційська комісія», – розповідав Парубій у нічному ефірі програми «Свобода слова» про успішні результати зустрічі.
У переможній заяві спікера – дві важливі неточності.
По-перше, про робочу групу. У заявах й інших політиків лунало, що профільний Комітет створив робочу групу з підготовки законопроекту до другого читання. І ця робоча група успішно попрацювала.
Насправді, жодної робочої групи Комітет на чолі з Русланом Князевичем не створював. Реальна «робоча група» працювала поза парламентом, вела переговори із західними партнерами.
Друга неточність у тому, що нібито саме у понеділок на зустрічі в Раді погодили спірні питання. Насправді, це сталося десь місяць тому під час візиту до США української делегації у складі заступника глави Адміністрації Президента Дмитра Шимківа, міністра фінансів Олександра Данилюка та засновника Фонду інновацій та розвитку Георгія Вашадзе. Останнього офіційно називають автором президентського законопроекту про Антикорупційний суд.
– Є величезний прогрес, – переконував автора один з посадовців Адміністрації Президента ще за кілька днів до візиту представників Венеційської комісії до Києва. – Зверніть увагу, що протягом останнього місяця антикорупціонери не займаються нищівною критикою влади щодо законопроекту про Антикорупційний суд. Це їх американці попросили. Не хочуть воювати, бо йдуть перемовини з МВФ. У владі нині вважають, що створення Антикорупційного суду буде виграшною історією. Тому є бажання очолити цей процес і вже у четвер (24 травня, – О.Б.) отримати результат.
Очолити процес (принаймні, у публічній площині) та отримати бонуси хотіли не лише на Банковій. Свої піар-дивіденди планували підхопити і Володимир Гройсман, і Андрій Парубій, і цілий ряд інших політиків. Але цього не сталося.
Усе пішло не так вже у понеділок. Комітет Князевича мав зібратися на своєму засідання, щоб винести рішення щодо поправок до законопроекту. Їх надійшло 1927. Щоправда, багато пропозицій авторства різних депутатів просто дублювалися.
На це засідання запросили і представників Венеційської комісії. І змусили їх чекати 40 хвилин, доки збереться достатньо депутатів, щоб розпочати засідання. До кворуму не вистачало присутності ще хоча б одного нардепа.
Коли ж засідання таки розпочалося, то розгляду усіх поправок по суті не відбулося. Замість прямих регламентних вимог Руслан Князевич зачитав ті положення, які «робоча група» погодила із західними партнерами. Присутні депутати формально схвалили ці пропозиції.
Залишилася не визначеною позиція Комітету щодо однієї норми – можливість подолання вето міжнародних експертів.
Поправка розбрату
За задумом, для участі у формуванні складу антикорупційного суду має бути створена громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) у складі семи осіб.
Ще восени минулого року Венеційська комісія у своїх висновках зазначала, що при формуванні суду міжнародні експерти повинні мати визначальну, а не рекомендаційну роль. Якщо ГРМЕ встановила, що кандидат не відповідає необхідним критеріям доброчесності, то ця особа не може стати суддею Антикорупційного суду.
Проте це не було дотримано у проекті закону, який у грудні 2017-го подав до парламенту Порошенко. Автор передбачив можливість подолання вето міжнародних радників. Для цього Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС відповідно до законодавства відповідальна за формування суддівського корпусу) мала ухвалити рішення одинадцятьма голосами. Загалом у ВККС 16 членів.
Під час пошуку варіантів виправлення цієї норми у другому читанні проявилися розбіжності у позиціях представників «Народного фронту» та БПП. НФ пропонує таки дати право остаточного вето міжнародним експертам, але за певних умов. Адміністрація Президента такого права не передбачає, натомість пропонує іншу формулу.
Позиція «Народного фронту» виписана у поправці нардепа Ігоря Лапіна. Він передбачає, що ГРМЕ накладає вето на призначення особи суддею у разі, якщо за це рішення проголосує дві третини складу ГРМЕ. Але це рішення кандидат може оскаржити в ВККС. Якщо там його претензії підтримають 11 членів, то ГРМЕ має повторно розглянути кандидатуру. І в цьому випадку заблокувати призначення можна буде у разі, якщо усі міжнародні експерти одностайно вирішать, що кандидат не відповідає критеріям.
Президентська поправка до законопроекту у другому читанні офіційно не зареєстрована. У майбутньому це може призвести до проблем. Але про це нижче. Наразі зупинимось на її суті.
Соратники Порошенка пропонують: у разі накладання вето на призначення того чи іншого кандидата, апеляцію на це рішення розглядає спільне засідання ВККС та ГРМЕ. Одразу кілька співрозмовників автора заявили, що цей принцип погодили з Венеційською комісію. Але переговірникам не вдається домовитися з МВФ про формулу: скільки на цьому спільному засіданні має бути голосів для подолання вето і в якій вони мають бути пропорції для двох органів.
У розмові з журналістами Вашадзе обмовився, що українська сторона пропонувала, що для подолання вето достатньо просто дві третини голосів учасників спільного засідання. Але на це західні партнери не погодилися, бо таке рішення можна було б ухвалювати лише голосами членів ВККС. Їх вага у спільному засіданні – 16 голосів, міжнародних експертів – 7, дві третини спільного засідання становить якраз 16 осіб.
– З Венеційською комісією погоджено подолання вето, створюється спільна панель, в якій є представники ВККС та міжнародних експертів, і рішення ухвалюється двома третинами спільної панелі. Але це не влаштовує МВФ. Вони кажуть, що ці ⅔ можуть бути 16 членів ВККС. Вони вважають, що увесь склад ВККС є повністю скомпрометованим, – заявив нардеп БПП Іван Вінник.
Отже переговірники зійшлися у дискусії щодо визначення формули для ухвалення рішення на цьому спільному засіданні. Скільки потрібно голосів членів ВККС, скільки ГРМЕ. Дійти згоди так і не змогли.
Демарш «Народного фронту»?
За планом, почати розгляд законопроекту у другому читанні у сесійній залі мали одразу після того, як сторони погодять останнє дискусійне питання.
Попри це у середу Парубій оголосив про початок розгляду документу у сесійній залі.
– Це примусове пришвидшення процесу, – пояснив автору один з депутатів «Народного фронту». – На пропозиції Банкової готовий погодитися уже і МВФ. Але вони хочуть «відмашку» від американців. І от в Адміністрації Президента не можуть знайти тих американців, хто б дав таку «відмашку». Сам Порошенко включився в процес пошуку. Усе марно.
«Включився» і Гройсман. У середу зранку прем’єр завітав до парламенту. На нараді з керівниками фракцій було гаряче. Після цього на відкритті засідання Кабміну Гройсман спрогнозував, що закон буде ухвалений до кінця тижня.
– Прошу народних депутатів об’єднатися навколо закону і створення Антикорупційного суду. Все, що залежить від Уряду, зробимо вчасно, – заявив прем’єр.
Такі заяви Гройсмана соратники Президента сприйняли без особливого ентузіазму. На думку представників БПП, прем’єр грає власну гру, і в історії з Антикорупційним судом його публічна позиція пояснюється бажанням сподобатися виборцям. Насправді ж, главі уряду, пояснює один з депутатів БПП, вигідно затягувати ухвалення закону. Бо для отримання траншу МВФ потрібно виконати ще одну вимогу – підвищити ціни на газ для населення. Робити це Гройсман не хоче, бо стрибок цін обвалить рейтинг політика. І вже ні на яку фракцію у наступному парламенті він може не сподіватися. Аби цього не сталося, прем’єру вигідніше пояснювати, що гроші від МВФ Україна не отримує через гальмування Президентом та парламентом створення антикорупційного суду.
– Зараз БПП та «Народний фронт» перекладають відповідальність за провал Антикорупційної реформи одне на одного. Щоб потім казати: ми хотіли, а це Порошенко не зміг. У такий спосіб НФ намагається «дотопити» Порошенка. У Парубія недостатньо голосів, щоб це питання проштовхувати, – пояснював журналістам Сергій Лещенко приховані інтриги між партнерами по коаліції.
Те, що голосів не вистачає, показало голосування за поправки до законопроекту.
Парубій запропонував під час розгляду документу у сесійній залі спочатку пройтися по узгоджених позиціях. А суперечливі поправки щодо ролі міжнародних експертів залишити на кінець.
Але навіть ця ініціатива не витримала перевірки практикою.
Депутати, переважно ті, що подавали ті 1927 поправок до законопроекту, один за одним просили ставити на голосування свої пропозиції.
Навіть назву законопроекту хотіли переглянути. От тільки голосів забракло. Уже перше голосування дало лише 83 голоси «за».
Ці цифри на табло не виглядали критичними, допоки черга не дійшла до норм, які були погодженні з західними партнерами та підтримані комітетом Князевича. За задумом, ці поправки мали бути підтримані залою. Але коли їх винесли на підтвердження, Рада не назбирала необхідні 226 голосів.
– Усі правки, які були враховані комітетом, були поставлені на підтвердження і через відсутність депутатів у залі успішно провалені. Тому їх будуть ставити на підтвердження ще раз у четвер, – пояснив після першого дня голосування у середу депутат НФ Леонід Ємець на своїй ФБ-сторінці.
Проте в четвер Рада продовжила провалювати усі поправки до законопроекту, які депутати вимагали поставити на підтвердження.
Не відомо, як на це відреагують західні партнери.
У парламенті ж прогнози розділилися. Одні переконують, що провалені поправки таки можуть переголосувати і підтримати. Інші припускають, що законопроект відправлять на повторне друге читання. Не виключають і третього читання, де будуть визначати формулювання лише однієї поправки – ролі міжнародних експертів. Найекзотичніший (у сенсі відвертого нехтування уже існуючими домовленостями з міжнародними інституціями) варіант розвитку – усі поправки таки провалять, і закон ухвалять у редакції першого читання без усіх погоджених з західними партнерами норм.
Так чи інакше, але для ухвалення законопроекту потрібна воля двох фракцій – БПП та НФ.
«Фронтовики» заявляли, що віддадуть свої голоси за закон лише за умови, що будуть підтримані їхні поправки. Зокрема, і щодо ролі міжнародних експертів. Як вже йшлося вище, щодо іноземців у президента мають своє бачення, яке дещо різниться від позиції НФ.
Але все буде залежати від того, яке формулювання ключової правки вдасться погодити з МВФ. Після цього, кажуть представники НФ, вони будуть визначатися щодо підтримки закону в цілому.
План «Б» для противників Антикорупційного суду
Представники української влади вже публічно попередили, що в разі нав’язування визначальної ролі міжнародних експертів усе може закінчитися оскарженням закону про Антикорупційний суд у Конституційному Суді.
Різноманітні спікери влади пояснюють це тим, що участь іноземців при формуванні суддів є порушенням конституційної норми щодо суверенітету України.
18 травня у своєму блозі на «Українській правді» Віктор Уколов виклав обґрунтування позиції влади. Він співпрацює з Адміністрацією Президента, зокрема, готує так звані аналітичні записки для спікерів президентської сили, які, по суті, є тезами для публічних виступів.
«Під час вибору суддів Антикорупційного суду міжнародні радники можуть радити, але не можуть диктувати – кого обирати суддями, а кого ні. Можна не сумніватися, що адвокати фігурантів справ, які буде розглядати Антикорупційний суд, легко скористаються порушенням Конституції, щоб вивести своїх грошовитих клієнтів з-під удару», – пояснював Уколов у блозі.
Інша особа з команди Порошенка прямо пояснила: якщо ця норма не задовольнить українську владу, то депутати оскаржать її у Конституційному суді.
Окрім цього парламент заклав ще й інші підстави для того, щоб оскаржити закон після його ухвалення. Усе через те, що депутати порушили регламентні норми.
По-перше, комітет Князевича у понеділок 21 травня голосував не за підтримку чи відхилення конкретних поправок до законопроекту (яких, нагадаю, 1927, – О.Б.), а за погоджені з Венеційською комісією та МВФ 13-ть позицій. І потім вже визначали, які поправки відповідають погодженим позиціям, а які – ні.
Так у порівняльній таблиці, які отримали на руки депутати, виявилося 271 врахована комітетом поправа. Ще 72 мали рішення «комітет не визначився». Серед них понад шістдесят стосуються одного пункту, в якому виписана можливість подолання вето міжнародних експертів.
По-друге, депутати звертають увагу, що порівняльну таблицю вони отримали на руки за кілька годин до голосування. Регламент Верховної Ради вимагає, щоб ці документи надавалися нардепам за 10 днів до розгляду на пленарному засіданні законопроекту у другому читанні.
По-третє, пропозиція з подоланням вето на спільному засіданні ВККС та ГРМЕ не була оформлена у вигляді поправки до другого читання. Тож якщо цю норму таки погодять з західними партнерами та включать до закону перед остаточним голосуванням, то це також буде порушення процедури.
Кожне з цих трьох порушень є підставою для оскарження та скасування закону у суді. І скористатися цією можливістю може будь-хто, хто не зацікавлений у незалежному функціонуванні Антикорупційного суду.
Поки ж коаліціанти назвали нову дату остаточного ухвалення закону про Антикорупційний суд – червень. Ігнорувати позицію Заходу та знову відкладати документ вже не вийде. Без грошей економічний крах чекає на Україну вже у серпні-вересні. Та й на вибори йти без закону про Антикорупційний суд – досить сумнівна перспектива.
– Влада у паніці, – каже екс-голова антикорупційного комітету, депутат «Самопомочі» Єгор Соболєв. – Вони розуміють, що треба щось робити, бо нема бабла, і їм погрожують персональними проблемами з візами. А з іншого боку, їм страшно, що завтра це обернеться правосуддям для них.
Навіть у разі ухвалення закону вже у червні, Антикорупційний суд реально запрацює вже наступного року. Статися це може вже після президентських виборів. І нікому не відомо, як тоді сприйматиме створення Антикорупційного суду нова конфігурація влади. Чи не захочуть тоді керманичі країни позбутися інституції, яка в першу чергу займається корупційними справами топ-посадовців.
Олексій Братущак, для IA ZIK
Читайте також: Розписали на двох. Чому Рада вирішила раптом почати створювати антикорупційний суд
