Заплановане призначення Валентина Резніченка керівником Дніпропетровської області, на думку експертів, не стане поворотним моментом в історії відносин Офісу президента Володимира Зеленського і бізнесмена Ігоря Коломойського.
Їх співпраця продовжиться, тому що кожна сторона бачить свою вигоду, але підточувати її буде прихована конкуренція в сферах, де інтереси розходяться.
Детальніше – в матеріалі.
Від Ложкіна до Корбана і Філатова
Кабмін погодив кандидатуру уродженця Дніпра Валентина Резніченка 9 грудня.
Резніченко – троюрідний брат Бориса Ложкіна, колишнього керівника Адміністрації президента Петра Порошенка. Він уже очолював область з 2015-го по 2019 рік, замінивши на цій посаді, до речі, Ігоря Коломойського.
Однак на останні місцеві вибори Резніченко пішов з командою мера Дніпра Бориса Філатова і бізнесмена Геннадія Корбана, очоливши список їхньої партії “Пропозиція” до обласної ради. При цьому, Філатов і Корбан в останні роки були ворогами Коломойського.
Після виборів з’ясувалося, що з цією групою впливу, а не групою Коломойського тепер хоче вести справи в Дніпропетровській області і президентський офіс.
Як говорить джерело в політичних колах регіону, призначення Резніченка – це не тільки частина домовленостей Корбана і Філатова з ОП, а й показове їх підтвердження, адже Олександр Бондаренко, який йде з поста керівника області, вважається людиною з орбіти голови облради минулого скликання Святослава Олійника і Коломойського.
“Резніченка багато хто вважає людиною Ложкіна, але вони сьогодні просто в хороших відносинах, хоча Борис також лобіював його призначення в ОП. Валентин – сьогодні член команди “Пропозиції”. Тобто, команди Корбана і Філатова”, – говорить джерело в дніпровській політтусовці.
Протистояння групи Корбана-Філатова і групи Коломойського загальмувало роботу новообраної Дніпропетровської облради.
Олійник, обраний до обласного парламенту під першим номером в списку “Слуги народу”, планував залишитися в головному кріслі і навіть зібрав на свою підтримку голоси в інших фракціях. Однак лідери “Пропозиції” та близькі до них депутати, налаштовані категорично проти головування Олійника, зуміли знайти лазівку в регламенті і заблокувати вибори до призначення нового губернатора області.
Розрахунок був на те, що Резниченко спробує переконати депутатів від СН та інших фракцій не голосувати за Олійника.
Іншим кандидатом в крісло голови, на думку джерела в дніпровському політикумі, може стати ще один депутат від СН арбітражний керуючий з Кривого Рогу Микола Лукашук, який очолив фракцію партії президента і якого називають “людиною Зеленського”.
“Все залежить від Офісу президента. Якщо з Банкової прийде команда формувати більшість під Резніченка з “Пропозицією” Олійнику буде вже дуже важко переграти ситуацію на свою користь”, – стверджує джерело в Дніпровській політтусовці.
За його словами, фракція СН розділилася у питанні Олійника приблизно навпіл. “Ми розраховуємо, що та частина фракції, яка не орієнтується на Олійника, зможе підтримати іншу кандидатуру. Голосів в цілому повинно вистачити”, – говорить співрозмовник.
Боротьба за губернатора
У цьому контексті цікавою є заява голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Бондаренка відразу після звістки про узгодження кандидатури Резніченка йому на зміну.
Бондаренко робить наголос на тому, що поки процедура зміни керівництва області не завершена (тобто, немає указів президента про звільнення старого голови ОДА і призначення нового), він працює як ні в чому не бувало.
“Якщо це станеться, я передам справи своєму наступникові. Коли будуть інші новини з цього приводу, відразу ж повідомлю”, – написав Бондаренко на своїй сторінці в Фейсбуці.
Однак співрозмовник одного з видань, близько знайомий з Резніченком, назвав призначення “вирішеною справою” і спрогнозував появу указів про рокіровку в Дніпропетровській ОДА в п’ятницю, 11 грудня. “Так було з призначенням Тимчука главою Харківської області. Рішення Кабміну було в середу, а в п’ятницю був указ президента”, – говорить джерело.
Він припустив, що Резніченко вже веде переговори з усіма групами впливу, що в його стилі: “Він не людина війни”. Судячи зі всього, спілкування з представниками групи Коломойського теж йде. “Не знаю, чи є з ним особисті контакти. В будь-якому випадку Ігоря Валерійовича краще не мати у ворогах”, – коментує співрозмовник. “Резніченко не стане говорити з ним по телефону”, – стверджує інше джерело, знайоме з екс-губернатором.
Про указ в п’ятницю також каже впливове джерело в дніпровських політколах. “Насправді Бондаренко вже написав заяву про звільнення і на тому ж засіданні Кабміну його теж розглянули”, – говорить співрозмовник.
А що з Коломойським?
Зміна губернатора в Дніпропетровській області саме на представника партії “Пропозиція” Корбана і Філатова, які жорстко конкурували з Коломойським – це сильний іміджевий удар по олігарху. Який може бути посилений і можливою втратою контролю над облрадою (якщо Олійник не стане її главою).
В цілому, це вписується в тренд, про який говорять останнім часом експерти – Офіс президента намагається мінімізувати вплив Коломойського на політичні процеси в країні.
Але у випадку з Дніпром виходить це вкрай показово – так як Банкова, виходить, вступила в союз з прямими ворогами олігарха і робить губернатором їхню людину.
Тому виникає питання: як на це відреагує Коломойський. Важелів впливу у нього залишилося чимало. Це і велика група депутатів в Раді (чиї голоси будуть важливі для прийняття бюджету наступного тижня), і редакційна політика каналу “1 + 1” та багато інших моментів.
Чи запустить все це олігарх у рух, щоб помститися за “дніпровське приниження” або навіть запобігти змінам в регіоні?
Оцінки експертів поки прямо протилежні.
Впливовий співрозмовник в дніпровських колах вважає, що Коломойський так просто область не віддасть.
“За моєю інформацією, він дзвонив багатьом впливовим гравцям в Києві і Дніпрі з приводу облради і явно був не в настрої. Для нього це принципове питання. Тут він міг дзвонити губернатору та голові облради і давати команди, “накачувати” силовиків. І тут його батьківщина. До того ж не треба забувати і фактор його дуже ворожих особистих відносин з Корбаном і Філатовим. Це теж відкладає свій відбиток”, – говорить джерело.
У той же час, політолог Руслан Бортник вважає, що Коломойський не буде мститися, а його відносини із Зеленським принципово не зміняться.
“Дніпропетровська область давно не базовий регіон для нього. На цю роль претендує, скоріше, Волинь – вотчина близького соратника Коломойського Ігоря Палиці (народний депутат, лідер партії “За майбутнє” – ред.). Швидше, треба говорити, що ОП наступає на позиції людей, пов’язаних з бізнесменом в області. На відносини олігарха з Банковою це фатальним чином не вплине. Буде не холодна війна, а холодне партнерство. Там, де критично необхідно, залишаються взаємовідносини, а в інших сферах сторони будуть конкурувати і навіть намагатися послабити одна одну”, – вважає політолог.
Офісу президента зараз вигідно дистанціюватися від зв’язків з Коломойським, і майбутнє призначення Резніченка укладається в цю канву, коментує політолог Вадим Карасьов.
“Тут є вплив геополітики. Резніченка ведуть, щоб показати команді Байдена, яка зараз йде до влади в США: дивіться, ми не призначаємо людину Коломойського. Це дистанціювання заради налагодження зв’язків з новою адміністрацією”, – говорить експерт.
Джерело, близьке до оточення президента, також вважає, що головну роль в кадрових змінах в Дніпрі грає бажання Зе-команди показати Заходу і майбутній адміністрації Байдена, що вони не з Коломойським.
“Історія на тему “Зеленський посварився з Коломойським” буде зараз розкручуватися все більш активно. Щоб показати Байдену і Ко дистанціювання Банкової від олігарха. Але наскільки реально це дистанціювання відбувається, краще судити по конкретним справам. Наприклад, по “Центренерго” – чи залишиться там Коломойський сидіти на потоках. Якщо залишиться – значить реально нічого воєнного не відбулося. На Банковій є настрій сильно знизити залежність від олігарха, який стає занадто токсичним. Але щоб взагалі з ним перестати мати справу – такого настрою я поки не помічаю. Багато чого ще пов’язує…”, – говорить джерело.
Читайте також: “Пил в очі”. Зеленський і Рада не виконали вимог Заходу по деклараціям і КСУ. Які будуть наслідки?
