Рішення Конституційного суду про скасування кримінальної відповідальності за недостовірну інформацію при електронному декларуванні стало початком конституційної кризи в Україні.
Президент Володимир Зеленський зробив у відповідь багато жорстких заяв і навіть вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт про звільнення усіх суддів КС, який суперечить Конституції.
Однак в результаті гора народила мишу. КСУ ніхто не розігнав (хоча його робота і заблокована через відсутність кворуму), а відповідальність за електронне декларування хоча і відновлена, але в куди більш м’якому вигляді, ніж це було до рішення Конституційного суду. І це незважаючи на постійний і дуже жорсткий тиск Заходу.
У середовищі грантових діячів, близьких до західних посольств, поширена думка, що у Зеленського і не було намірів реально воювати з КСУ і відновлювати кримінальну відповідальність за недостовірні декларації. І все це була лише гра на публіку, щоб на Заході не звинуватили особисто президента і щоб зберегти надію на кредити МВФ.
Чи загрожує тепер Зеленському криза у відносинах із західними структурами і як далі будуть розвиватися події навколо конституційної кризи – у матеріалі.
Читайте по темі: Конституційний локдаун
Бліцкриг по Конституційному суду провалився
Відразу після появи рішення про електронне декларування сам президент Володимир Зеленський, назвавши суддів Конституційного суду “чортами з політичного пекла”, запропонував Верховній Раді прийняти законопроєкт, яким припиняються повноваження суддів, рішення КС про декларування визнається “нікчемним” і не має правових наслідків.
А представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський роз’яснив, що ці плани Зеленського є “політико-правовим способом вирішити кризу”.
З тих пір Рада провела вже три пленарних тижні, але президентський проєкт не пройшов узгодження навіть на профільному комітеті. А тепер його розгляд і зовсім відклали до отримання вердикту Венеціанської комісії (який, швидше за все, буде негативним).
І взагалі все це виглядало скоріше як спроба Зеленського обілити себе в історії з боротьбою КС проти антикорупційного лобі, ніж як реальний намір обнулити Конституційний суд.
“Складно повірити, що таке рішення Конституційного суду взагалі могло з’явитися без відома президента. Швидше схоже на те, що рішення спочатку було погоджено з Банковою, але коли піднялася занадто сильна хвиля опору, президент вирішив очолити ці протести”, – припускає політолог Руслан Бортник.
Відзначимо, що так і не дійшли до розгляду парламенту й інші законопроєкти, які були покликані заблокувати роботу Конституційного суду. Наприклад, про збільшення квоти для прийняття рішень в КС до 17 голосів. Зараз для кворуму в КС потрібно 12 з 18 голосів.
При цьому до цих пір залишаються вакантними три посади суддів Конституційного суду. Двох суддів повинна призначити Рада, одного – з’їзд суддів (який повинен був пройти в грудні, але був перенесений на лютий 2021 року після звернення санлікаря Ляшка з приводу загрози коронавірусу).
Правда, роботу КСУ все ж вдалося заблокувати. Але не через закон, а через демарш чотирьох суддів.
Суддя Сергій Головатий взяв відпустку, інші троє суддів – Олег Первомайський, Василь Лемак і Віктор Колесник – відмовилися брати участь в роботі суду.
Відсутність чотирьох суддів на засіданнях і три вакантних місця в суді поки унеможливлюють прийняття будь-якого рішення.
Правда, наскільки довго ці судді будуть блокувати роботу, незрозуміло. Якщо хоча б один з них повернеться на роботу, то КСУ знову зможе виносити рішення.
Паралельно з’явилася інформація, що в Офісі президента дозрів план відновлення на посаді позбавленого статусу судді в травні 2019 року глави КСУ Станіслава Шевчука (він навіть домігся восени 2019 року рішення про незаконність звільнення, але потім воно було скасовано в апеляції з процесуальних підстав, по суті, не розглядалося).
Офіс генпрокурора навіть реанімував кримінальну справу з приводу звільнення Шевчука, фігурантом якого міг стати нинішній глава КСУ Тупицький. Але вже пару тижнів як не про жодний рух в цьому напрямку не чути.
Хоча, як кажуть джерела, близькі до Банкової, спроби змінити розклад сил в КСУ будуть продовжені.
“І тут питання вже не в позиції Заходу, а в тому, що президент хоче бачити в Конституційному суді контрольовану ситуацію, щоб не було ніяких несподіванок”, – говорить джерело.
Читайте по темі: “Показуха для Заходу”. Чому зайшли у глухий кут спроби розігнати КСУ і скасувати його рішення
М’яка відповідальність
Тим часом Рада формально виконала “завдання мінімум” – повернула скасовану КСУ відповідальність за недостовірне декларування.
Але зробила це не зовсім так, як хотіли на Заході. Точніше – зовсім не так.
За недостовірне декларування (або неподання вчасно декларації) для чиновників, силовиків, суддів і депутатів тепер передбачаються штрафи (максимальний – 85 тисяч гривень). А тим чиновникам, хто навмисне збреше більш ніж на 9 млн грн, загрожує “обмеження свободи”.
Багато хто плутає обмеження волі з позбавленням волі, однак це окремий вид покарання, який полягає в утриманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за ним нагляду і з обов’язковим залученням до праці.
Але навіть в цьому випадку не факт, що свободу тих, у кого виявлять брехню в деклараціях, будуть обмежувати. За цією статтею також передбачаються санкції у вигляді штрафу або громадських робіт. А обмеження свободи до 2 років – це крайній захід.
Ці положення відрізняються від тих, що були передбачені статтею Кримінального кодексу 366-1, яку скасував Конституційний суд. Там було передбачено позбавлення волі. Правда, на одному із засідань правоохоронного комітету Ради депутат Максим Павлюк розповів колегам про статистику, яку йому надали правоохоронні органи, щодо вироків за цією статтею.
“В установах виконання покарання таких осіб немає. Взагалі на обліку стоїть тільки шестеро осіб”, – сказав депутат.
Тобто ніхто в тюрмі за цією статтею не сидить, а засуджених дуже мало. Що додає аргументів тим, хто вважає, що норма про відповідальність за декларування потрібна не для боротьби з корупцією, а для того, щоб підконтрольні Заходу антикорупційні структури тримали на гачку усіх українських чиновників і політиків.
Звичайно, близькі до західних посольств грантові активісти (так звані “соросята”) вже різко розкритикували прийнятий законопроєкт за його “м’якість”.
Тим більше, що якраз напередодні з депутатами і зі спікером Разумковим зустрічалися посли “Великої сімки”, які вимагали посилити відповідальність. Формально депутати це зробили (в початковому варіанті законопроєкту не було ні позбавлення волі, ні обмеження свободи). Але в такому вигляді, як вважають “соросята”, законопроєкт – це не той документ, який влаштує Захід.
Глава НАЗК Новіков навіть закликав Зеленського його ветувати.
Правда, перспективи вето виглядають не дуже райдужними, так як даний законопроєкт підтримали всі фракції парламенту (включаючи навіть близький до Заходу “Голос”). І в разі вето депутати цілком можуть його подолати, зібравши 300 голосів.
Мабуть, тому Зеленський в своєму зверненні в п’ятницю, хоча і посварив депутатів за те, що відповідальність прописали в занадто м’якій формі, але дав зрозуміти, що на даному етапі цей проєкт непоганий.
Читайте також: У Зеленського забирають право звільнити Ситника. З’явився законопроєкт уряду щодо НАБУ
Напруженість із Заходом
Крім законопроєкту про відновлення відповідальності за декларування посли “Великої сімки” вимагали від парламенту врегулювати питання з НАБУ після рішення Конституційного суду про незаконність призначення на посаду глави НАБУ Артема Ситника.
І Кабмін ще на позаминулому тижні підготував законопроєкт про НАБУ, в якому прописав, що Ситник залишається на своєму посту до обрання нового керівника за новим законом.
Однак цей законопроект досі також не проголосований, і поки незрозуміло, чи встигне Рада прийняти його до Нового року і взагалі чи вистачить під нього голосів.
Особливо на тлі розгортання скандалу між НАБУ і заступником голови Офісу президента, який виступив з жорсткою критикою Ситника і заявив про необхідність його звільнення. Після чого НАБУ активізувало проти нього кримінальні справи.
В цілому ж ситуація з конституційною кризою вирішується зовсім не так, як у Зеленського обіцяли Заходу. Конституційний суд не розігнаний, а відповідальність за декларації відновлена в сильно урізаному вигляді.
“Західні партнери поки оцінюють ситуацію. Але все більше схиляються до того, що з боку президента історія з КСУ – це була гра і пускання пилу в очі. А насправді ніхто не хотів відновлення відповідальності за е-декларації в колишньому обсязі. Безумовно, це позначиться на відносинах України з США, ЄС і МВФ. На нові кредити розраховувати буде складно. Але ступінь жорсткості реакції Заходу буде зрозуміла, коли нова адміністрація Байдена приступить до роботи. Також будуть дивитися на подальші дії Зеленського”, – заявляє джерело в дипломатичних колах.
Втім, в оточенні президента вважають, що серйозного погіршення відносин можна буде уникнути.
“І президент, і його офіс на прямій комунікації з американським посольством. Всі питання обговорюються і проговорюються. За деклараціями – те, що прийняла Рада, це максимум можливого. І усі це розуміють. По Конституційному суду чекаємо вердикту венеціанки. Паралельно продовжуємо роботу з МВФ. Поки критичної ситуації немає, хоча багато сил зараз намагаються накрутити західних партнерів проти Зеленського”, – говорить джерело в ОПУ.
Читайте також: 8 тисяч і списання боргів. Як саме влада “підтримуватиме” людей і бізнес під час локдауну
