Politerno > Статті > “Показуха для Заходу”. Чому зайшли у глухий кут спроби розігнати КСУ і скасувати його рішення

“Показуха для Заходу”. Чому зайшли у глухий кут спроби розігнати КСУ і скасувати його рішення

  • 6 Листопада, 2020
  • 403 Переглядів
  • 0

План Офісу президента наскоком розігнати Конституційний суд (КС), який зупинив електронне декларування, провалився.

Про голосування за відповідний законопроект авторства президента Володимира Зеленського мова вже не йде.

Зареєстрований пропрезидентськими депутатами проект про збільшення кворуму в КС з 12-ти до 17 суддів з метою заблокувати роботу суду, де зараз лише 15 суддів, не дійшов навіть до стадії розгляду в парламентському комітеті.

Правда, в КСУ і так не ведуться засідання через те, що чотири судді відмовилися брати в них участь, і кворум неможливо зібрати. За деякими даними – постаралася Банкова.

Законопроєкт групи депутатів на чолі зі спікером Дмитром Разумковим про відновлення дії статей про електронне декларування та незаконне збагачення теж не потрапив до порядку денного парламенту. Прихильники перезавантаження КС і їх опоненти незадоволені таким станом речей, але змінити його поки немає сил ні в однієї, ні в іншої сторони.

Як будуть розвиватися події – в матеріалі.

Читатйе також: Разумков Vs Зеленський. Як “слуги” вирішуватимуть конституційну кризу

Невдалий бліцкриг Зеленського

До кінця тижня стало зрозуміло, що план президента Зеленського руками Ради розігнати Конституційний суд, який заблокував роботу антикорупційної вертикалі, не здійсниться. Голосувати за нього відмовилися навіть депутати з пропрезидентської фракції “Слуги народу” (СН), і на них не подіяли ні полум’яні заяви і телевиступи Зеленського, ні його приїзд на фракційне засідання на початку тижня. Інші фракції вели відкритий опір, називаючи проект неконституційним і спробою держперевороту.

Проект не дійшов навіть до парламентського комітету і, схоже, буде похований в надрах Ради. “Немає сенсу навіть обговорювати (його перспективи – ред.). Остаточно втратив потенціал”, – спрогнозував у своєму телеграм-каналі заступник голови фракції “Голос” Ярослав Железняк.

“Президентський бліцкриг провалився. Навіть монобольшість в солідній своїй частині не наважилася голосувати, бачачи неконституційність законопроекту. Він порівнювався з законами “16 січня 2014 року” (так звані диктаторські закони, прийняті з порушеннями процедури голосування – ред.). У фракції побачили, що президент зробив крайнім парламент, хоча він міг би, наприклад, паралельно відкликати з КС свою квоту з шести суддів, скасувавши укази про їхнє призначення. Зеленського запідозрили в подвійних стандартах. В результаті багато депутатів, начебто згодні проголосувати, просто імітували підтримку, потай сподіваючись, що справа до голосування не дійде”, – коментує політолог Руслан Бортник.

Маневр Разумкова

На тлі провальних перспектив президентського законопроекту депутати від “Слуги народу” почали шукати інше рішення.

По-перше, написали лист з проханням до суддів, які проголосували за скандальне рішення, добровільно скласти повноваження. В СН стверджують, що заяву підписали 226 депутатів. Правда, поки тільки суддя КС Ігор Сліденко заявив, що подав у відставку, зазначивши, що зробив це під тиском ОП і ще на початку жовтня (тобто, задовго до всіх подій). У будь-якому випадку за звільнення судді повинен ще проголосувати сам КС.

І немає ніяких ознак, що інші судді готові наслідувати приклад Сліденко, тим більше схвалити таку ініціативу.

По-друге, разом з союзниками з фракції “Голос” і депутатської групи “Довіра” внесли законопроект №4311 про збільшення кворуму КС з 12-ти до 17 суддів. У цьому випадку робота суду напевно б припинилася. Тому що зараз кількість суддів у ньому 15. Крім двох вакансій Ради не заповнена ще одна з шести після з’їзду суддів України.

Але цей законопроект ще не дійшов до головного для нього правового комітету. Планується розглянути його на комітетському засіданні через тиждень, коли Рада знову займеться пленарною роботою.

Які у проекту №4311 перспективи в Раді, сказати складно. З одного боку, авторство депутатів від СН і “Голосу” і з депгрупи “Довіра” дозволяє говорити, що ці парламентські об’єднання дадуть голоси за проект. У той же час лобі збереження КС в нинішньому складі залишається на своїх позиціях. І тому підтримка СН буде неповною, і голосів навіть з урахуванням “Голосу” і “Довіри” може не вистачити. Крім того, скептично до цього законопроекту відносяться і у Порошенка.

Нарешті, по-третє, в Раді з’явився ще один законопроект – №4304, який повертає все назад по е-деклараціям. Його називають проектом Разумкова за ім’ям ініціатора, хоча під ним підписалися депутати з різних фракцій. І як раз його шанси виглядали непоганими (по суті готові були голосувати усі, крім ОПЗЖ). У четвер його навіть поставили в порядок денний, але тут раптом депутат від “Слуги народу” Олександр Дубінський вніс альтернативний проект і “проект Разумкова” відклали на наступний пленарний тиждень, поки комітет не розгляне проект Дубінського.

Дубінський є одним з найбільш відомих захисників КСУ і його рішень в Раді.

Але, як кажуть в кулуарах, не тільки він хоче загальмувати хід законопроекту спікера. 

Головна проблема для цього документа виходить від Офісу президента, де вкрай ревниво поставилися до успіхів Разумкова в справі мобілізації голосів. Адже президентський проект фактично похований і на цьому тлі переможцем виглядає самостійний спікер, а Зеленський – переможеним (якщо проект Разумкова підтримають).

А тому не факт, що у “слуг народу” знайдуться за нього голоси. 

Втім, є ще одна проблема, про яку, правда, ніхто офіційно не скаже.

“Справа в тому, що нікому з депутатів, чиновників і політиків не потрібне електронне декларування в нинішньому вигляді. Ніхто не хоче, щоб його тримав на гачку Захід через антикорупційні органи. Тому всі сильно шумлять, обурюються, президент вносить законопроекти, депутати вносять законопроекти, а справа не рухається. Тому що просто йде саботаж, а все що відбувається – це просто показуха для західних партнерів”, – каже один з нардепів. 

Правда, такий саботаж може привести до того, що у Заходу увірветься терпець і почнуться великі розборки. У тому числі і з Офісом президента. Як з цієї ситуації викрутяться Банкова і депутати, залишається головною інтригою найближчих тижнів.

Не розігнали, але заблокували

Якщо по розгону Конституційного суду і поверненню скасованих норм антикорупційного законодавства успіхів ніяких немає, то по другому напрямку боротьби з КСУ зрушення певні є. 

Йдеться про блокування роботи Конституційного суду, щоб він не виніс жодних нових, не погоджених з Офісом президента, рішень. 

Блокування сталося після того, як чотири судді Сергій Головатий, Олег Первомайський, Віктор Колесник і Василь Лемак (три останніх вважаються близькими до екс-глави КСУ Станіслава Шевчука, про якого ми згадаємо трохи нижче), які не голосували за визнання неконституційними е-декларації, відмовилися брати участь в засіданнях. А без них 11 суддів недостатньо для кворуму (потрібно 12). 

Формальна причина відмови суддів від участі в засіданнях – оприлюднення раніше суддею Сергієм Сасом проекту рішення по закону про продаж землі, хоча справжня причина – “прохання” з Банкової.

Втім, на думку джерел, суддя Головатий цілком може знову повернутися до засідань, якщо для нього знайдуть аргументи. “Це людина з дуже гнучкою позицією”, – стверджують його колеги.

Також цікаво, що Рада сьогодні провалила голосування за суддів Конституційного суду. Причому сталося це з відома Офісу президента, який побоюється, що нові судді можуть не підтримати блокаду роботи КСУ.

Фактор Шевчука

Нарешті, є ще одна інтрига з екс-главою КСУ Станіславом Шевчуком.

Офіс генпрокурора вчора його допитав як потерпілого у справі про тиск на нього з боку інших суддів КС, що призвело до його відставки.

Йдеться про справу за статтею 344 КК України (втручання в діяльність державного діяча), яке було порушено ДБР ще в липні 2019 року

Слідчі розбиралися в подіях, що сталися 14 травня, коли з Шевчука рішенням суддів КС зняли мантію і автоматично позбавили посади голови суду.

“Слідчими ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом використання суддями Конституційного суду України свого службового становища для здійснення тиску на Главу Конституційного суду, спрямованого на залучення останнього до дисциплінарної відповідальності і з метою перешкоджання виконання ним своїх службових обов’язків”, – заявили тоді ДБР.

Однак справа ця практично не розслідувалася і в квітні 2020 року була закрита. Але після початку нинішнього скандалу з КСУ про нього згадали і рішенням Офісу генпрокурора розслідування було відновлено. Вчора Шевчука допитали в Генпрокуратурі, після чого буде вирішуватися питання куди направити справу для розслідування – в ДБР чи в Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).

Якщо розслідування справи все-таки почнеться по суті, то потенційним підозрюваним в ньому може стати нинішній глава КС (Олександр) Тупицький, а також ряд близьких до нього суддів, яких Шевчук називає організаторами «перевороту» в суді 14 травня 2019 року.

За даними джерел в Офісі президента, як один з варіантів боротьби з нинішнім складом КС розглядають відновлення Шевчука на посаді голови суду. Хоча Шевчук і програв касацію у Верховному суді по своєму відновленню, шанси реалізувати цей план в ОП є.

Восени 2019 року окружний суд Києва відновив Шевчука на посаді, хоча потрапити на робоче місце він так і не зумів. Апеляція потім це рішення скасувала. Проте, в грудні минулого року відбулося голосування в КС про відновлення Шевчука на посаді голови суду. І 9 суддів проголосували за. Тупицький оголосив, що рішення повинне прийматися 12 голосами і тому його відклали як неприйняте. Але у команди Шевчука інша точка зору на це питання. І вони вважають, що 9 голосів достатньо для відновлення.

В умовах нинішньої юридичної війни це також може бути використано як аргумент для того, щоб противники КС (той же Офіс президента) заявили, що насправді головою суду є Шевчук, а не Тупицький. Що ще міцніше заблокує роботу суду.

Читайте також: “Слугами” правлять тіньовики? Підприємцям приготували ганебне рішення щодо “єдинників”

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь