Politerno > Статті > 8 тисяч і списання боргів. Як саме влада “підтримуватиме” людей і бізнес під час локдауну

8 тисяч і списання боргів. Як саме влада “підтримуватиме” людей і бізнес під час локдауну

  • 6 Грудня, 2020
  • 784 Переглядів
  • 0

Рада ухвалила законопроєкти про підтримку людей і бізнесу на час локдауну.

Депутати проголосували за проєкти №4429 і №4430, які українці вже охрестили “законами про 8 тисяч і прощення податкових боргів”. Їх вніс в кінці листопада президент Володимир Зеленський. На той момент в парламенті вже було зареєстровано декілька альтернативних законопроєктів, але перевагу віддали саме президентським.

Втім, самі підприємці, а саме на них направлено більшість нововведень, як і раніше, вважають, що ні 8 тисяч, ні інші запропоновані заходи їх бізнес не врятують.

То що ж влада пропонує людям і бізнесу на випадок локдауну.

8 тисяч, але не всім

У проекті №4429, який у п’ятницю прийняла Рада, прописані такі нововведення:

1. Виплата одноразової допомоги в розмірі 8 тисяч гривень застрахованим особам (тобто легально працюючим платникам ЄСВ – ФОПам і найманим працівникам), які можуть втратити частину зарплати через карантин. Але є ряд обмежень: виплати не стосуються найманих працівників, які працюють за сумісництвом, якщо не внесений ЄСВ за третій квартал 2020 року, якщо середня зарплата перевищує 30 тисяч гривень. Також не буде виплат найманим працівникам, які одночасно є ФОПами. 

2. Виплата одноразової допомоги суб’єктам господарювання з метою збереження робочих місць і витрат на ЄСВ тимчасово, протягом карантину і 6 місяців після нього. При цьому компенсація на збереження робочого місця буде вираховуватися пропорційно скороченню робочого часу (але не більше 8 тисяч гривень), а ЄСВ – як середнє значення сплачених за 10 місяців внесків. Але якщо є заборгованість по ЄСВ – ніякої компенсації не буде.

3. Виплати і людям, і бізнесу передбачені для декількох категорій економічної діяльності: роздрібна торгівля, тимчасове розміщення (готелі), громадське харчування, демонстрація кіно, сфера розваг, мистецтва, творчості, сфера спорту та організації відпочинку. Хоча б одна з цих категорій має стояти першою в реєстраційних документах бізнесу. Інакше – виплат не буде.

4. Протягом року можливість отримання допомоги для закладів громадського харчування (сума не вказана)

5. Для тих, чий бізнес не буде працювати в карантин, на цей період і протягом місяця після зняття обмежень продовжити дію договорів оренди державного та комунального майна (якщо вони закінчуються якраз в цей період).

6. Скасувати стягнення орендної плати за договорами оренди державного і комунального майна для непрацюючого в карантин бізнесу. Але по комунальному майну повинно бути ще окреме рішення місцевої влади – без нього пільга не запрацює, – зазначає глава Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

7. Не застосовувати норму про зупинку і анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем, якщо ліцензіати несвоєчасно вносять черговий платіж за неї.

8. Включати до страхового стажу період, протягом якого людина отримувала допомогу по частковому безробіттю в період карантину.

ФОПам спочатку хотіли дати можливість доплатити за час зменшення доходу протягом карантину до розміру мінімального страхового внеску (як зазначено в пояснювальній записці – щоб не допустити зниження коефіцієнта зарплати при нарахуванні пенсій), але в профільному комітеті запропонували перекласти це на держбюджет. 

Допомога найманим працівникам та ФОПам буде зараховуватися на банківські карти. Але попередньо потрібно буде написати заяву, вказавши ім’я, прізвище, по батькові, дату народження, ІПН, серію і номер паспорта, адресу проживання, підтвердження сплати ЄСВ, номер банківського рахунку. Дані будуть перевіряти, і, якщо виявиться помилкова інформація, компенсацію потрібно буде повернути (спочатку прописувалося, що в подвійному розмірі, але профільний комітет запропонував цю норму прибрати), а якщо відмовитеся повернути добровільно – стягнуть через суд.

Так само і для суб’єктів господарювання. Виплати на збереження робочого місця не дозволено тим, хто вже отримує компенсації по частковому безробіттю (але там сума менше – не більше мінімальної зарплати, тобто 4,7 тисячі гривень), тим, чиї підприємства зареєстровані менше 3 місяців назад або перебувають в стані банкрутства.

У разі подання неправдивих даних – стягнення добровільно або через суд (норму про подвійний розмір суми повернення також прибрали).

У Мінцифрі анонсували, що заявки можна подавати через “Дію”, що потребує “усього 5 хвилин”. Але глава Конфедерації роботодавців Олексій Мірошниченко каже, що вже зараз, щоб отримати компенсації за часткове безробіття, потрібно надати велику кількість документів, також йдуть перевірки Держпраці. В цілому – суцільна бюрократична тяганина і зайвий головний біль.

Причому поки неясно, що буде з грошима. На останньому Кабміні прем’єр-міністр Денис Шмигаль оцінив потреби на компенсації в 16 млрд гривень. У проєкті немає розрахунку, зазначено лише, що додаткове фінансування знадобиться.

Окремим проектом – №4431 , який також прийняли у п’ятницюі, пропонується взяти гроші з Коронавірусного фонду.

Але підприємці побоюються, що грошей на всіх може не вистачити. Навіть якщо приймуть рішення про виділення допомоги, то незрозуміло, коли перерахують кошти і чи не буде затримок.

“Нам вже анонсували допомогу в 4 млн гривень, і на папері навіть її виділили, але ось тільки грошей в бюджеті немає, і нам їх не перераховують. Тому, поки реально не отримаємо бодай щось, коментувати складно”, – сказав співвласник мережі “Планета кіно” Дмитро Деркач.

Варто зазначити, що перспектива отримати 8 тисяч ФОПів не вразила. Вони кажуть, що сума смішна й не закриє втрат. 

“Що таке 8 тисяч гривень для підприємців? Є збитки через нерозпроданий товар, а також витрати за оренду, охорону, складські приміщення, прибирання і т.д. 8 тисяч не покриють навіть частина цих витрат”, – заявив глава руху SaveФОП Сергій Доротич.

Олег Пендзин відзначає, що від допомоги відрізається маса українців, які не оформлені офіційно – мільйони громадян, які працюють на ринках, в ресторанах, сфері обслуговування. Як виживати їм – питання відкрите.

Податкові канікули або відстрочка 

Ще один проект, який у п’ятницю прийняла Рада, – №4430. Він передбачає внесення низки змін до Податкового кодексу.

Зокрема, мова йде про наступне:

  • списання податкового боргу, якщо він не перевищує 3060 гривень,

  • відстрочка до 29 грудня 2021 року погашення податкового боргу ФОПів, якщо він не перевищує 6800 гривень,

  • списання штрафів, якщо платник оплатить борг протягом 6 місяців,

  • звільнення від ПДФО та податку на прибуток, матеріальної допомоги і компенсацій, отриманих в карантин,

  • звільнення платників першої групи від єдиного податку з грудня 2020 до травня 2021 року

  • звільнення від ЄСВ фізосіб-підприємців першої групи по травень 2021 року, але з включенням цих періодів до страхового стажу. В середньому податок по ФОПам цієї групи – прядка 1 тисячі гривень на місяць. 

Ці нововведення також викликають питання у економістів і бізнесу.

“В основному мова йде про відстрочку податків. Пробачити пропонують тільки дуже маленькі суми – 3600 гривень це взагалі нічого”, – говорить глава Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Якщо ж мова йде про відстрочку, то податки все одно доведеться платити. А чи зможе це зробити ослаблений локдауном бізнес – велике питання. Ресторатори кажуть, що вони погашали борги за час весняного карантину аж до вересня.

“Нас, наприклад, податкові канікули взагалі не торкнуться – більшість рестораторів працюють не на першій, а на другій або третій групі”, – говорить співвласниця “Відьма-бар “Лиса гора” Олеся Остафієва.

“У бізнес-середовищі існує значний скепсис щодо ефективності та адекватності даних заходів, що пов’язано із загальним невисоким рівнем довіри до ініціатив влади, а також складнощами адміністративно-бюрократичного характеру. Безумовно, в умовах обмежених ресурсів і можливостей будь-які преференції для бізнесу під час карантинних обмежень є позитивним сигналом, але при цьому дієвість, наприклад, механізму пробачення податкових боргів у разі локдауну не є тим “рятувальним жилетом” для бізнесу”, – вважає глава Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Раніше підприємці говорили, що, незважаючи на запропоновані заходи, якщо буде локдаун, багатьом доведеться звільнити до 90% співробітників.

“Не вірю, що реально щось дадуть, тим більше що в казні немає грошей. Може, і дадуть, але трохи і якось згодом. А гроші нам потрібні зараз”, – говорить глава концерну “Ярослав” Олександр Барсук.

За словами глави Олега Пендзина, в теорії можна знайти мільярди гривень в Коронавірусному фонді або і в бюджеті. “Але ми ж розуміємо, що ці гроші – на папері. Реальне тільки те, що є на Єдиному казначейському рахунку. А там уже борг за виплатами по захищених статтях 14 млрд.”, – відзначає експерт. Загалом на 1 грудня, за даними Державної казначейської служби, на єдиному казначейському рахунку було близько 19,8 млрд гривень.

 “При цьому, цими грошима можна компенсувати хіба що втрати від карантину вихідного дня. Якщо жорсткий локдаун буде в наступному році, про що влада вже попередила, усі виплати підуть вже з бюджету-2021 (адже не можна компенсувати втрати, яких поки немає). А там немає ні ковідного фонду, ні передбачених витрат на компенсації людям і бізнесу”, – підсумував експерт.

Читайте по темі: “Тримаємо площу до кінця”. Як Рада відстрочила РРО та чому це не сподобалося ФОПам

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь