Politerno > Статті > Україна і світ > Неособистісний конфлікт: як Володимир Гройсман та Андрій Коболєв воюють за “Нафтогаз”

Неособистісний конфлікт: як Володимир Гройсман та Андрій Коболєв воюють за “Нафтогаз”

  • 26 Вересня, 2017
  • 1271 Переглядів
  • 0

У прем’єр-міністра Володимира Гройсмана назріла проблема, помилка в рішенні якої може коштувати йому політичного рейтингу і погіршення взаємин із західними партнерами. І полягає ця проблема у відносинах з НАК “Нафтогаз України”.

Кабмін і держкомпанія ось уже кілька місяців ведуть позиційну війну відразу за трьома напрямками: ціна на газ для населення, підвищувати яку уряд не має наміру, створення нового оператора газотранспортних активів, про формат якого точаться суперечки, і робота наглядової ради НАК. Остання, після заяв про звільнення його незалежних членів Пола Уорвіка і Маркуса Річардса, виявився недієздатним. Це викликало стурбованість і критику з боку МФО, які надавали мільйонні кредити під проведення корпоративної реформи в державному секторі. Не розуміє спроб прем’єра відійти від затвердженої методики розрахунку і утримати зростання вартості газу для побутових споживачів і МВФ. Фонд нагадує уряду, що діє формула – важливий елемент зобов’язань України, під які виділявся транш.

На перший погляд, причина поведінки Гройсмана і чиновників його кабінету блага – уникнути зростання тарифів на енергоресурси, і як наслідок, не допустити зростання соціальної напруги, а також довести до кінця реформу “Нафтогазу”, виключивши корупцію і негативні економічні наслідки. Але за ширмою цих рішень – бажання повернути повний контроль над найбільшим газовим активом країни. Подробиці – в матеріалі РБК-Україна.

Спостерігали, радили і пішли

Голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв у вівторок, 19 вересня, отримав лист від голови наглядової ради держкомпанії Пола Уорвіка. У ньому іноземець “з великим жалем” повідомив Коболєва про припинення своїх повноважень на посту незалежного директора, голови наглядової ради і ряду комітетів НАКу. Серед причин, які вплинули на його рішення, Уорвік назвав “втручання уряду” в діяльність дочірніх компаній “Нафтогазу”, “відсутність чіткого розуміння щодо повної підтримки Кабміном плану корпоративного управління”, “відсутність всебічної уваги уряду до корпоративної стратегії”.

Копію листа ЗМІ надали в НАК. Аналогічне повідомлення про намір покинути свій пост, Коболєву адресував інший незалежний директор – Маркус Річардс. А Чарльз Проктор написав заяву про відставку ще в серпні. Його повноваження будуть припинені 30 вересня.

Таким чином, наглядова рада “Нафтогазу” виявивилася недієздатною. Свої повноваження в ньому не склав лише екс-міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин, який увійшов до наглядової ради за квотою Адміністрації президента.

Нагадаємо, уряд почав реформу корпоративного управління “Нафтогазу” в 2015 році відповідно до принципів міжнародної організації ОЕСР. У травні 2016 року було сформовано наглядову раду з п’яти членів, в якій троє незалежних директорів склали більшість. Інтереси Кабміну в наглядовій раді представляла тодішній перший заступник міністра економічного розвитку Юлія Ковалів, яка в квітні цього року подала у відставку, і Володимир Демчишин від АП. Навесні уряд вирішив розширити склад наглядової ради з п’яти до семи членів, додавши в нього ще одного представника держави, і ще одного незалежного директора. 20 вересня номінаційний комітет при Мінекономрозвитку повинен був вибрати нового незалежного члена наглядової ради НАК з п’яти кандидатів, але його засідання так і не відбулося “через відсутність кворуму”. Незалежні директора в квітні вже повідомляли акціонера “Нафтогазу” – уряд – про те, що вони можуть скласти свої повноваження “через відсутність прогресу реформи компанії”. Але в цей раз в своєму листі, крім вищевказаних пунктів, Уорвік вказав ще ряд причин. А саме – втручання Кабміну в операційну діяльність “Укртрансгазу” і “Укргазвидобування”, “відсутність конструктивного затвердження фінпланів підприємств групи компаній “Нафтогаз”, а також “призначення керівників і фахівців, які були звільнені з компанії, на посаді в уряді”. Останній пункт стосується призначення в квітні на посаду заступника міністра енергетики, який займається питаннями газової галузі, колишнього керівника “Укртрансгазу” Ігоря Прокопіва. Його наглядову раду НАК звільнив в березні цього року, посилаючись на те, що аудитор “Нафтогазу” – компанія Deloitte & Touche – “виявив ряд порушень під час офіційної перевірки фінансових документів” Укртрансгазу”. Втім, за словами Ігоря Прокопіва, у правоохоронних органів з цього приводу питань не виникло.

У Кабміні на заяву незалежних директорів про відставку відреагували негайно, правда, не публічно. У ряді ЗМІ з’явилася інформація з посиланням на джерело в уряді, який назвав чотири причини звільнення іноземних менеджерів з наглядової ради НАК. Йшлося про “безрезультатний діалог уряду і наглядової ради за рішенням виробничих проблем в “Укрнафті”, “відсутності системи внутрішнього аудиту” в “Нафтогазі”, про “систематичне невиконання доручень уряду”, і, нарешті, про “небажання незалежних директорів декларувати своє майно” і передати належні їм акції в інших компаніях українському ліцензованому керуючому.

Пізніше глава НАК Андрій Коболєв пояснив журналістам, що незалежні директори “не бояться декларувати майно та цінні папери”, а скоріше, не довіряють українським керуючим. Те, що в стосунках уряду і НАК не все гладко, РБК-Україна підтвердив і член наглядової ради Володимир Демчишин.

“Існує серйозне нерозуміння і небажання (Кабміну, – ред.) реалізовувати пропозиції “Нафтогазу”. І ми про це неодноразово говорили на зустрічах з прем’єром Володимиром Гройсманом та віце-прем’єром Володимиром Кістіоном (курирує в уряді енергетичний блок, – ред.)”, – пояснив Демчишин виданню.

Що стосується питань декларування незалежними директорами свого майна, то, за його словами, проблему варто шукати в недосконалості законодавчої бази.

“Незалежні члени спостережної ради пішли не тому, що вони не хочуть декларувати майно, справа взагалі не в цьому, тут питань бути не може. А проблема в деталях, в самій формі декларування. Тому я вважаю, що антикорупційне законодавство в питанні декларування повинно бути вдосконалено”, – заявив Володимир Демчишин.

Не залишать в біді

Андрій Коболєв назвав ситуацію з наглядовою радою критичної і важкою. У компетенції наглядової ради – затвердження стратегії компанії, фінансових планів, капітальних інвестицій та великих фінансових трансакцій. І, якщо наглядова рада недієздатний, єдиний орган, який може приймати рішення з цих ключових питань – уряд.

“Відставка наглядової ради створює ризики управління, оскільки управління переходить до акціонера – Кабінету міністрів”, – уточнив глава правління НАК.

Основними ризиками є нездатність компанії, а можливо, і уряду, залучати гроші в міжнародних банках. По-друге, така ситуація несе істотний негативний вплив на плани “Нафтогазу” по відділенню оператора газотранспортної системи для того, щоб зберегти транзит по території України. Третій важливий аспект – це вплив на обсяги видобутку газу. Це може поставити програму “20/20″ під загрозу”, – заявив керівник НАКу.

Дійсно, наглядова рада – певний блокпост між топ-менеджментом “Нафтогазу” і Кабміном, який повинен був максимально виключити політичне (і корупційне) втручання головного акціонера компанії в її реформування, в процес створення нового оператора газотранспортної системи і залучення до його управління іноземного інвестора. Рішення про введення корпоративного управління в НАК і формування наглядової ради приймалося урядом Арсенія Яценюка за підтримки європейських чиновників і західних донорів. Але в Кабміні Володимира Гройсмана по-іншому оцінюють результати корпоративної реформи.

“Ніхто не проти корпоративного управління, але ми не розуміємо, як компанія, всі акції якої належать державі, управляється без участі представників уряду. Також не ясно, чому цей уряд не має втручатися і обговорювати рішення ключових реформ в газовій галузі. Це безпосереднє завдання уряду реалізовувати їх. А “Нафтогаз” хоче підконтрольну йому одному наглядову раду і бажає, щоб все проходило без участі уряду. Так не буде”, – розповіло джерело РБК-Україна в Кабміні, знайомий з ситуацією.

Інший чиновник повідомив виданню, що на нарадах і на засіданнях робочих груп віце-прем’єр Володимир Кістіон прямо говорить, що не дозволить працювати НАКу за принципом “уряду в уряді “.

“У крайньому випадку, закон “Про акціонерні товариства” передбачає, що якщо виникає форс-мажор (щодо наглядової ради, – ред.) будь-які рішення може приймати акціонер. Я вам обіцяю, що ми (уряд, – ред.) точно в біді НАК “Нафтогаз” не залишимо”, – цитує заяву Володимира Кістіона співрозмовник РБК-Україна.

Немає реформи – немає грошей

Звільнення незалежних директорів наглядової ради не залишилося непоміченим західними партнерами і донорами.

“ЄБРР з жалем відзначає, що склалася ситуація, в якій у незалежних членів наглядової ради НАК “Нафтогаз України”, на їхню думку, не залишилося іншого вибору, окрім як піти у відставку”, – йдеться в прес-релізі Європейського банку реконструкції і розвитку, який є одним з основних кредиторів НАК.

У жовтні 2015 року ЄБРР надав “Нафтогазу” під держгарантії кредитну лінію в 300 млн євро на три роки для закупівлі газу і закачування його в підземні сховища. Одним з головних умов для надання позики було проведення корпоративної реформи. Уже в липні цього року ЄБРР висловив невдоволення неповним виконанням плану по реорганізації НАКу.

Після заяв про відставку незалежних директорів Коболєв заявив, що банк “може зменшити доступ до кредитної лінії”. Фінансовий директор “Нафтогазу” Сергій Коновець, відповідаючи на питання РБК-Україна, уточнив, що банк цілком може припинити співпрацю з компанією, і вона позбудеться доступу до дешевих кредитних ресурсів. За словами Коболєва, така ж ситуація може виникнути з кредитною лінією Світового банку в 500 млн доларів, яка була виділена компанії на закупівлю газу в кінці минулого року.

“Якщо зобов’язання перед кредиторами порушені, це може викликати дефолт по кредитних гарантіях, як наслідок, крос-дефолт за всіма зобов’язаннями НАК”, – уточнив Коновець.

В ЄБРР і у Світовому банку в неофіційний бесідах з РБК-Україна наміри припинити фінансування “Нафтогазу”, якщо компанією буде безпосередньо керувати Кабмін, підтвердили.

“Ми просто закриємо доступ до кредитної лінії. На наступний рік на закачування газу НАК попросив в рамках цього кредиту виділити ще більше коштів. Ми не бачимо сенсу їх надавати, якщо держава не виконує свої зобов’язання, взяті під отримані гроші. Банк повідомив про свої наміри Єврокомісію. Якщо непослідовні дії уряду будуть продовжуватися, не виключений варіант, що ЄБРР може взагалі згорнути фінансування й інших проектів в Україні”, – на умовах анонімності пояснив виданню джерело в банку.

“Всесвітній банк наполягає на виконанні урядом узгоджених і затверджених планів щодо реформи газового сектора”, – заявив співрозмовник РБК-Україна у Світовому банку.

Псувати відносини з іноземними партнерами чиновники не мають наміру. Тому Кабінет міністрів поспішив публічно запевнити іноземних партнерів в тому, що взяті на себе зобов’язання уряд виконає. Гройсман пообіцяв, що реформа буде продовжена, але застеріг “Нафтогаз” від зловживання монопольним становищем.

“Монополії завжди намагаються використовувати своє становище, щоб необгрунтовано підвищувати ціни, підвищувати витрати. Я не допущу, щоб будь-яка монополія необгрунтовано хоча б якось наближалася до коректування цін на газ в нашій країні”, – заявив він, відкриваючи засідання Кабміну в середу, 20 вересня.

Лінії фронту

Не планує Гройсман ускладнювати і без того непрості відносини з Міжнародним валютним фондом напередодні чергового перегляду програми фінансування. Але піти на підвищення ціни на газ для населення в майбутній опалювальний період на 17-19% також не може. По-перше, це питання політичних рейтингів. По-друге, в Кабміні розуміють, що в разі підвищення тарифів, закладених в липні до держбюджету додаткових 14,1 млрд гривень на виплату житлових субсидій все одно не вистачить, і доведеться шукати аналогічну суму, щоб субсидувати населення. По-третє, в цьому питанні у прем’єра повна підтримка Банкової, оскільки в Адміністрації президента не зацікавлені в зростанні соціального невдоволення напередодні передвиборної кампанії.

Але МВФ продовжує наполягати на виконанні методики розрахунку вартості газу на підставі не політичних рішень, а ринкових принципів.

Офіційно, в МВФ нагадують, що ціна на газ – “важливий елемент програми фінансування”, про що в інтерв’ю РБК-Україна повідомив постійний представник Фонду в Україні Йоста Люнгман. У неофіційних бесідах джерела в МВФ у Вашингтоні говорять про те, що український уряд повинен піти на перегляд ціни, відповідно до формули, яка прив’язана до вартості газу на європейському хабі, і виконати своє зобов’язання по “деполітизації газового питання”, під яке Україні надавали транш.

За інформацією РБК-Україна, Кабмін продовжує консультації щодо перегляду методики розрахунку вже не тільки з МВФ, але і намагається заручитися підтримкою Секретаріату Енергоспівтовариства ЄС. В ході цих переговорів уряд пропонував основному кредитору кілька варіантів, які дозволять уникнути зростання ціни на газ з 1 жовтня на 17-19%.

На сьогодні, за словами джерел видання в уряді, як і раніше обговорюється необхідність перегляду періоду розрахунку вартості газу. Такі дії, на думку енергетичного блоку уряду, дозволять при формуванні вартості газу враховувати низькі “літні” ціни на німецькому хабі NCG. Тоді у Кабміну будуть законні підстави залишити ціну на газ на наступний опалювальний період на нинішньому рівні – 4942 гривень за тис. кубометрів.

Джерела видання в уряді кажуть, що у Фонді з розумінням ставляться до пропозицій Кабміну. Але в МВФ хід консультацій не коментують. Втім, якщо ще тиждень тому уряд чекав приїзд місії Фонду для перегляду програми в кінці вересня, то вже зараз постпред МВФ в Україні Люнгман заявив, що “дата візиту місії не визначена”.

Різняться погляди у Кабміну з “Нафтогазом” і на реформу, пов’язану з виділенням газотранспортних активів в окремий вид діяльності (анбандлінг). Дискусія відбувається через те, що Кабмін наполягає на необхідності передати новому оператору ГТС – компанії “Магістральні газопроводи України” не тільки саму “трубу”, а й підземні сховища, і сервісні служби.

Чиновники в енергетичному блоці Кабміну, з якими спілкувалося РБК-Україна, пояснюють, що “це цілісний комплекс, розрив якого призведе до розбалансування роботи всієї системи”. “Нафтогаз”, посилаючись на постанову уряду, якою затверджено план анбандлінга, каже, що “МГУ” необхідно передати тільки ті активи, які мають відношення до транспортування і транзиту газу, а підземні сховища пізніше виділити в окрему компанію.

При цьому сторони обмінюються взаємними звинуваченнями в саботажі і зриві цієї реформи. Віце-президент Європейської комісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович, який відвідав в Києві форум YES, в коментарі РБК-Україна повідомив, що європейська сторона ознайомлена “з ходом дискусій українських чиновників і “Нафтогазу” з питання анбандлінга” і запевнив, що Єврокомісія “докладе всіх необхідних зусиль, щоб реформа відбулася відповідно до норм європейського законодавства”.

У неофіційних бесідах з РБК-Україна європейські чиновники неодноразово висловлювали стурбованість ситуацією і говорили, що “втомилися від постійних дискусій в Україні з ключових питань”.

Примітно, що і Володимир Гройсман, і Андрій Коболєв публічно і “не під запис” підкреслюють, що між ними немає особистісного конфлікту і, що на ситуацію, яка на сьогодні склалася навколо “Нафтогазу”, потрібно дивитися ширше – як на пошуки правильних і адекватних підходів до реалізації реформ. Глобально ситуація дійсно лежить за межами особистісного конфлікту: одна сторона намагається відстояти своє право акціонера на беззаперечний контроль над великим державним активом, а друга сторона намагається добитися максимальної незалежності від власника в стратегічних питаннях управління. Яке рішення буде вибрано – втратити підтримку західних партнерів, але зберегти рейтинги, чи навпаки, пояснювати українцям необхідність непопулярних заходів – поки незрозуміло.

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE