Politerno > Статті > Україна і світ > Вибухи на складах боєприпасів в Україні. Історія катастроф

Вибухи на складах боєприпасів в Україні. Історія катастроф

  • 27 Вересня, 2017
  • 2660 Переглядів
  • 0

Вибухи на складі боєприпасів у Калинівці Вінницької області – не перший випадок НП з арсеналом Збройних сил. З останньої великої пожежі пройшло тільки півроку, вона розпочалася 23 березня в Балаклії. Лише п’ять днів тому, 22 вересня, загорівся склад боєприпасів під Маріуполем, але пожежу вдалося швидко загасити, обійшлося без масштабних наслідків. Із 2003 року великі пожежі виникали на шести військових складах, на одному з них – тричі. Видання “ГОРДОН” розказує, що тоді сталося, які були наслідки і кого покарали.

2003 рік. Артемівськ (Бахмут)

Що сталося

10 жовтня на об’єднаних складах боєприпасів 52-ї механізованої бригади 6-го армійського корпусу Південного оперативного командування Сухопутних військ ЗС України почалася пожежа. Полум’я знищило 10 із 17 складів в Артемівську Донецької області, вибухнуло майже 3 тис. т снарядів.


Жертви і збитки

Снаряди пошкодили 66 багатоквартирних і 120 приватних житлових будинків, п’ять шкіл та три лікарні. Травми отримали двоє людей.

Хто покараний

По вісім років ув’язнення отримали начальник служби ракетно-артилерійських озброєнь майор Володимир Бевз і начальник складу №14, із якого почалася пожежа, прапорщик Валерій Ботнарь. Також суд позбавив їх військових звань. Встановлено, що військовослужбовці за допомогою зварювання різали металоконструкції на складі для продажу. За даними слідства, пожежа почалася через розрізання рейок на відстані 40 см від ящиків із боєприпасами.

Залишки складів у Бахмуті. Фото: bahmut.com.ua

2004, 2005, 2006 та 2007 роки. Новобогданівка

Що сталося

Склади в Новобогданівці Запорізької області горіли тричі.

6 травня 2004 року почалася пожежа на артилерійських складах військової частини А-2985 біля села Новобогданівка. Майже 90 тис. т боєприпасів, зокрема для систем “Град”, “Смерч” і “Ураган”, вибухали протягом кількох днів, радіус розльоту досягав 40 км, евакуювати довелося понад півтори тисячі осіб.

23 липня 2005 року о 17.20 через високу температуру повітря загорівся склад на 257-й базі зберігання боєприпасів. О 20.54 детонація снарядів уже припинилася. Поранення дістали п’ятеро осіб. Причиною вибухів було самозаймання димової міни під дією високої температури навколишнього середовища.

У 2006 році на складах у Новобогданівці чотири рази виникали пожежі, але їх швидко вдавалося локалізувати. 9 серпня 2006 року знову прогримів вибух, склад загорівся, людей знову довелося евакуювати.

Востаннє вибух, але вже без пожежі, стався 18 травня 2007 року під час знищення боєприпасів. Як встановили пізніше, раптово спрацювали ті снаряди, що були пошкоджені під час попередніх пожеж.

Жертви і збитки

У 2004 році, після наймасштабнішої пожежі, п’ятеро людей загинуло, 81 госпіталізовано. 22 сім’ї залишилися без домівок, вибухом пошкоджено 4 км газопроводу. Збитки становли 3 млрд 752 млн грн.

У 2005-му – поранені п’ятеро.

У 2006-му – поранені чотири людини.

У 2007-му – загинули двоє, один поранений.

Хто покараний

Причиною пожежі в 2004 році назвали куріння поблизу місця зберігання боєприпасів. Своїх посад позбулися начальник Генштабу Збройних сил України Олександр Затинайко і головнокомандувач Сухопутними військами Петро Шуляк.

У 2008 році за службову недбалість та необережне поводження з боєприпасами суд засудив до шести років позбавлення волі колишнього начальника Новобогданівської військової частини Сергія Лілова та рядового Олега Селіна. Представника корпорації “Співдружність”, яка займалася утилізацією боєприпасів, Бориса Курбатова – до майже 2,5 років позбавлення волі за службове підроблення.

Евакуйовані з Новобогданівки жителі. Мелітополь, 7 травня 2004 року. Фото: EPA

2008 рік. Лозова

Що сталося

27 серпня 2008 року о 16.20 у військовій частині 0829 загорівся склад 61-го арсеналу Південного оперативного командування сухопутних військ. В арсеналі площею орієнтовно 500 га зберігалося 95 тис. т снарядів. Вибухи почалися о 18.10. Евакуйовані всі жителі в радіусі 3 км від складів.

Наступного дня через пожежі вибухнула газорозподільна станція. Загасити пожежу вдалося через три дні, але вибухи боєприпасів тривали до 11 вересня.

Жертви і збитки

Був поранений охоронець одного зі складів.

Зруйновані будівлі на території військової частини, школа та кілька найближчих будинків, розташованих поблизу. Пожежа знищила тільки частину боєприпасів, розміновування двох третин арсеналу відбувалося ще протягом кількох років.

Евакуйовані із зони вибухів у Лозовій. 28 серпня 2008 року Фото: EPA

Хто покараний

Винними суд визнав командира частини Олексія Полякова та його заступника Олександра Заїку. За версією слідства, вони не розпорядилися вчасно прибрати біля складу звалище, на якому почалася пожежа. Але в 2009 році Військовий апеляційний суд Військово-морських сил України в Севастополі відпустив Полякова за амністією. За півроку до цього суд звільнив Заїку: він попросив амністію на підставі того, що у нього на утриманні літні батьки.

2015 рік. Сватове

Що сталося

29 жовтня 2015 року загорілися склади Міноборони з боєприпасами в місті Сватове Луганської області. В арсеналі, за даними Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, було орієнтовно 3,5 тис. т боєприпасів різної модифікації. Через пожежу вони почали вибухати.

Жертви і збитки

Снаряди розривалися в межах міста, загинуло троє військових і одна місцева жителька.

Відстань від складів до найближчого житлового будинку становило всього 300 м. Була оголошена евакуація. Після ліквідації пожежі навколо складів протягом кількох днів розміновували територію – майже 8 га. У лютому наступного року, коли зійшов сніг, цю роботу довелося продовжити: на поверхні з’явилися не знайдені раніше снаряди, що не розірвалися.

За даними Міністерства інфраструктури, внаслідок НС були пошкоджені 59 багатоповерхових будинків, 581 приватний будинок і 21 об’єкт соціальної сфери. На відновлення Кабінет Міністрів виділив 52,65 млн гривень.

Місцеві жителі ховаються в підвалі школи. Сватове, 30 жовтня 2015 року. Фото: EPA

Хто покараний

За фактом вибухів було відкрито кримінальне провадження за статтею “тероризм”. Пізніше у військовій прокуратурі заявили, що причина пожежі – службова недбалість посадових осіб, зокрема начальника складу. Водночас комісія Міноборони встановила, що пожежа на території військової частини сталася внаслідок пуску сигнальної ракети, що потрапила на територію з-за меж складу.

Обвинувачений у справі – військовослужбовець військової частини А1479 майор Олександр Литвиненко, йому інкримінували недбале ставлення до військової служби (ч. 3 ст. 425 КК України) і взяли під варту. Але під час суду з’ясувалося, що номінально Литвиненко не був начальником сватівського військового складу, майора відрядили туди для прийому та видачі боєприпасів, повідомляв “Восточный Дозор”.

Військовий прокурор Анатолій Матіос заявляв, що за тиждень до вибуху єдину пожежну машину, яка мала бути на складі, скерували в інше місце. Але на суді з’ясувалося, що машина не була в підпорядкуванні Литвиненка, її скерувала з території складу інша людина.

Дружина Литвиненка оголошувала голодування під Адміністрацією Президента з вимогою зняти з її чоловіка всі обвинувачення. У січні минулого року йому продовжили утримання під вартою. Відтоді повідомлень у ЗМІ про перебіг цієї справи не було, в реєстрі судових рішень ця постанова суду – остання.

2017 рік. Балаклія

Що сталося

У Балаклії приблизно о 3.00 23 березня 2017 року почалися вибухи на арсеналі боєприпасів. Рятувальні служби провели евакуацію місцевих мешканців. Пожежу вдалося остаточно загасити до 26 березня, над очищенням території навколо складу сапери працювали приблизно місяць.

Жертви і збитки

Унаслідок вибухів постраждало п’ятеро осіб, загинуло дві жінки.

У 10-кілометрову зону ураження потрапило 36 тис. осіб, п’ять будинків у Балаклії було зруйновано, понад 300 – пошкоджено. Уже 24 березня більшість евакуйованих жителів Балаклії повернулося додому.

Відновлювальні роботи фінансували з резервного фонду держбюджету, на що знадобилося 100 млн грн, додатково виділили ще 45 млн грн.

Міністр оборони Степан Полторак повідомив, що пожежа знищила 70% боєприпасів.

24 березня евакуйованим жителям дозволили повернутися додому. Фото: Слава Мавричев / Facebook

Хто покараний

Глава Міноборони заявив, що основною версією причини вибухів на складах боєприпасів у Балаклії є теракт.

Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос припустив, що пожежа могла статися внаслідок диверсії. За його словами, перед вибухами на складі в Балаклії було чути гудіння апарата, схожого на безпілотник.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков вважає підпал арсеналу прямим актом агресії Росії.

Про завершення розслідування правоохоронні органи не повідомляли.

2017 рік. Калинівка

На арсеналі Збройних сил України під Вінницею увечері 26 вересня сталася НП, вибухають снаряди. Повітряний простір у зоні вибухів над Калинівкою Вінницької області в радіусі 50 км закрили. Змінено графік руху 47 поїздів.

З Калинівки евакуйовують людей. Фото: SOS Вінниця – Калинівка / Facebook

Станом на ранок 27 вересня евакуйовано 24 тисячі осіб.

Силовики разом з місцевою владою проводять евакуацію людей із найближчих населених пунктів: Калинівка, Павлівка і Мізяки.

ЗМІ повідомляють про двох постраждалих жінок.

Пожежа тривала всю ніч. Станом на ранок середи, потужність вибухів не змінилася, але знизилася їх частота.

Рух потягів через небезпечний район призупинено.

За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, пожежа почалася через “зовнішню причину”.

Читайте також:

Про справжні причини вибухів та відповідальність – думки військових експертів (Відео)

Міхо Саакашвілі звинуватив Путіна в організації вибухів на військовому складі

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE