Politerno > Статті > Україна і світ > Подвійні стандарти Ситника. НАБУ переслідує дипломата, але не бачить аналогічного злочину свого керівника

Подвійні стандарти Ситника. НАБУ переслідує дипломата, але не бачить аналогічного злочину свого керівника

  • 27 Травня, 2020
  • 1024 Переглядів
  • 0

Минулого тижня директор НАБУ Артем Ситник засвітився в гучному скандалі: він задекларував землю в Криму, яку насправді продав за російські рублі, ще й заплатив мито окупаційної владі.

Справа проти Ситника НАБУ відкривати відмовилося, хоча вже рік веде аналогічну справу по дипломату Андрію Шевченку.

Подвійні стандарти НАБУ

НАБУ черговий раз продемонструвало подвійні стандарти. Раніше директор НАБУ попався на вчиненні корупційних дій – він внесений до реєстру корупціонерів за елітний відпочинок за чужий рахунок, який не вказав у декларації. Засуджений судами кількох інстанцій, директор НАБУ до цих пір не визнає своєї провини. Тим часом левова частка справ НАБУ, якими вони тероризують чиновників роками, відкрита саме за фактами недостовірного або помилкового декларування. Історія, яка розгортається зараз, є не менш показовою: НАБУ відмовляється порушувати справу проти свого керівника, хоча вже рік веде схожу справу стосовно українського посла в Канаді Андрія Шевченка.

Читайте також: Про те, як Венедіктова б’є по Холодницькому, а прилетить Рябошапці і Кузьміну

Справа НАБУ против Шевченка

Національне антикорупційне бюро вже рік веде слідство щодо приховування Послом України в Канаді Андрієм Шевченком від декларування 4,7 млн російських рублів, отриманих від продажу землі в Криму. Текст документа, що підтверджує відчуження майна Шевченка в Автономній Республіці Крим, оприлюднив скандальний екс-перший заступник глави АП часів Януковича Андрій Портнов.

У договорі на російському нотаріальному бланку зазначено, що власник цієї землі Шевченко діє на підставі дипломатичного паспорта і продає ділянку за адресою: Російська Федерація, Республіка Крим, Сакський район. Дружина посла Анна Гомонай також дала свою згоду на продаж цієї землі відповідно до Сімейного кодексу Російської Федерації. “Від угоди на окупованій території посол виручив 4 700 000 російських рублів, що становило 78 тис. доларів, вніс всі кадастрові платежі та заборгованості, чим вчинив пряме і непряме визнання російської юрисдикції і російських органів на українській території, тобто вчинив державну зраду”, – заявив Портнов.

Сам Шевченко підтвердив існування у нього земельної ділянки в окупованому Росією Криму, але спростував юридичні дії з цією власністю за російським законодавством. “Це моя офіційно задекларована власність. Ніяких документів за російськими законами я, звичайно, не підписував”, – написав Шевченко у Facebook.

Справа НАБУ проти Ситника

У декларації Ситника за 2019 рік, яку він подав в кінці квітня, з’явилася земельна ділянка в Криму, яку він продав ще у 2017 році, вже після анексії півострова. Там вказано земельну ділянку площею 416 квадратних метрів в місті Севастополі, Україна, вартістю 94 300 гривень, оформлену на його дружину, Ситник Ганну Миколаївну. У лютому ЗМІ публікували документи, згідно з якими Ситник продав ділянку ще в 2017 році. Факт угоди також підтверджують виписки з російських реєстрів, договір купівлі-продажу та інші документи.

Згідно з інформацією ЗМІ, дружина Ситника продала земельну ділянку 1 серпня 2017 за 900 000 рублів, з яких 6600 рублів заплатила в російський бюджет у вигляді мита. При цьому стверджується, що за фактом ділянка була продана за 2 млн рублів. Ні сам глава НАБУ, ні його дружина отримання коштів від продажу нерухомості не декларувати.

У чому різниця між справами НАБУ проти Шевченка і проти Ситника

Різниця тільки в тому, що справа НАБУ проти Шевченка відкрита і активно розслідується. Проти свого ж директора у абсолютно аналогічній справі НАБУ відкривати провадження відмовляється. Більш того, якщо факт продажу землі Шевченком ще може викликати сумніви, то документи, оприлюднені ЗМІ, однозначно підтверджують факти переоформлення за російським законодавством, продаж землі за російським законодавством і сплату зборів до бюджету окупантам директором НАБУ Артемом Ситником.

Схоже, НАБУ поступово перетворилося в касту недоторканних. Причому факт переслідування інших осіб за дії, які бюро вперто не помічає у власного директора, виглядає як публічна демонстрація безкарності НАБУ. Quod licet Iovi, non licet bovi, як говорили римляни. Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику.

Читайте також: Друзям – все, ворогам – закон. Чому Зеленський боїться звільнити Баканова

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE