Politerno > Статті > Україна і світ > Попри “Шахеди” в Україні продовжує працювати іранський бізнес

Попри “Шахеди” в Україні продовжує працювати іранський бізнес

  • 3 Листопада, 2022
  • 1327 Переглядів
  • 0

Іран де-факто став на допомогу агресору у війні проти України. Але на відміну від російського, іранський бізнес на наших теренах залишається в тіні. Хоча з такими компаніями мати справу щонайменше ризиковано. Як їх розпізнати і чого очікувати?

Аналітики R&D центру YouControl поділилися результатами дослідження іранського бізнесу в Україні.

 

Виявилося, що в нас працюють 863 компанії з капіталом із ворожої близькосхідної країни: серед засновників або кінцевих бенефіціарів цих підприємств значаться громадяни Ірану або закордонні компанії з іранською “пропискою”. За найсвіжішим даними, оприлюдненими Державною фіскальною службою, у 2020 р. ці компанії згенерували 352 млн грн чистого доходу від реалізації продукції. Загальний обсяг їхніх активів становив 431 млн грн, а сумарний статутний капітал — 399 млн грн.

Іранський капітал концентрується у столиці (661 компанія) та промислових центрах і особливо задіяний в оптовій торгівлі, будівництві, ресторанному бізнесі та програмуванні.

Рейтинг компаній за обсягом чистого доходу очолюють ТОВ “Зібра” (оптова торгівля фруктами і овочами), ТОВ СП “Бегленд” (виробник поліпропіленових мішків для муки, цукру і зернових культур) і ТОВ “Суперлакомка” (ТМ “Шоколадно”, кондитерські вироби). Частку в цих фірмах мають громадяни або юрособи з Ірану.

Наведені дані свідчать, що компанії з іранським капіталом не відіграють значної ролі в українській економіці. Проте аналітики наголошують: “Як владі, так і бізнесу варто звертати належну увагу на походження учасників підприємств (особливо тих, хто здійснює вирішальний вплив). Адже громадяни країни, котра де-факто допомагає постачанням зброї росії у війні проти нашої держави, потребують більш детальної уваги та перевірки. Особливо в аспектах можливої наявності міжнародних санкцій, а також зв’язків із науково-технічним чи воєнно-промисловим комплексом Ірану”.

Отже, сформулюємо три типи додаткових ризиків співпраці з фірмами, що мають іранський капітал. Такий контрагент може:

  • вже бути під іноземними санкціями,

  • потрапити під іноземні санкції,

  • опинитися в українському санкційному списку.

Компанії і бізнесмени походженням з Ірану давно мають підвищений ризик наразитися на санкції міжнародної спільноти, а зараз активізувалися заяви (зокрема у США) про нові обмеження і заборони у зв´язку з постачанням зброї Росії. Звісно, іранська компанія, яка довгі роки торгує в Україні, скажімо, фруктами, навряд чи потрапить під іноземні санкції, хоча такий ризик у наш час підвищується — наприклад, якщо виявиться, що бенефіціари фірми беруть участь в ланцюжках постачання воєнного експорту через інші юрособи. Ось деякі посилання на західні санкційні списки: СШАВелика БританіяКанадаШвейцаріяЄвропейський Союз. Пошук у таких базах даних потребуватиме часу, але це виправдані зусилля, якщо йдеться про перевірку одного конкретного контрагента. Крім того, багатофакторний аналіз компанії, зокрема й на предмет санкцій, надає YouControl.

Що ж до санкцій від України, то після атак нашої території іранськими дронами резиденти цієї країни справді можуть потрапити під пильну увагу державних органів. Санкції можуть бути накладені передусім у випадках, якщо компанії або громадяни, зокрема, іноземної держави:

  • створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, нацбезпеці, суверенітету і територіальній цілісності України;

  • сприяють терористичній діяльності;

  • порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, майнових втрат, перешкоджають сталому економічному розвитку.

 

Такі підстави передбачені Законом "Про санкції", серед яких блокування активів і стягнення їх в дохід держави (на це вже потрібно рішення суду), обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів, анулювання ліцензій тощо. Власне на цей закон і посилається РНБО, коли формує санкційні списки. Останній раз, у жовтні, під обмежувальні заходи потрапили тисячі юридичних і фізичних осіб. Наголосимо, що в законі не йдеться саме про Росію, тому на його основі можна ухвалити рішення й про санкції щодо іранців. Є ще один спосіб стягнення активів — спеціальна конфіскація, згідно із ст. 96-1, ст. 96-2 та ст. 96-8 Кримінального кодексу України (наприклад на підставі рішення суду у кримінальному провадженні про фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу). І хоча тут із часу фактичного вступу Ірану у війну проти України нічого кардинально не змінилося, компанії і громадяни цієї країни тепер потрапляють під прицільну увагу безпекових органів і ЗМІ, тому не варто дивуватися, що такі бізнес-партнери раптом можуть опинитися під санкціями. 

Джерело

"" Читайте також: “На відміну від Заходу, ми на чуже подвір’я не ліземо”. 10 головних фейків із валдайської промови Путіна

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE