“Пес Патрон всюди розставляє своїх людей”, “Тепер керівник консервного заводу очолить консерваторію”. Українські соцмережі жартують через призначення нової керівниці Довженко-центру.
Державне агентство з питань кіно повідомило, що відсторонило від виконання обов’язків керівника Довженко-центру Олену Гончарук, яку підтримує кінематографічна громадськість.
Натомість тимчасовим керівником організації призначили “професійного кризового менеджера”.
За даними джерел видання lb.ua, таким менеджером стала юристка Юлію Каждан, яка не має бекграунду у сфері кіно, але керувала кінологічним центром, який займається собаками. Сама Каждан позиціонує себе як спеціалістку у сфері гіпнозу та кінології.
Сам колектив заявив, що не згоден з діями держкіно, не визнає процедуру призначення нового керівника та чинитиме спротив діям, що “несуть загрозу цілісності інституції, колекції і команди”.
Це новий етап скандалу довкола Довженко-центру – культурної інституції, яка з 1994 року займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно.
У Довженко-центрі зберігається понад 10 тис. найменувань художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів. Це стрічки Олександра Довженка, Кіри Муратової, Сергія Параджанова, Дзиґи Вертова, Юрія Іллєнка.
А також понад 24 тис. архівних документів з історії українського кіно і понад 400 музейних експонатів.
У нещодавно відремонтованому приміщенні кіноцентру у Голосіївському районі Києва проводили виставки, кінопокази та театральні вистави.
Захисники Довженко-центру підозрюють, що однією з причин ситуації навколо є земля центру, які можуть отримати у майбутньому забудовники.
Що передувало скандалу
У серпні державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію Довженко-центру.
За цим наказом, всі фільми з колекції та майно Довженко-центру передають державній установі “Науковий центр кінематографії України”, яка ніколи не займалась зберіганням фільмів. Основним видом діяльності організації, за даними ЄДРПОУ, є “вища освіта”.
Причиною такої реорганізації очільниця держкіно Марина Кудерчук називала, зокрема, збитковість Довженко-центру.
Вона заявила, що український кінематограф переживає безпрецедентний фінансовий тиск, коли з понад 2 млрд грн державного фінансування кіноіндустрії залишилося лише 120 млн грн.
“Тому з понад 3,5 тисячі державних підприємств Уряд планує залишити всього біля 100”, – написала Кудерчук в колонці в “Українській правді”.
Рішення реорганізувати Довженко-центр тоді сильно обурило кіноспільноту.
Довженко-центр – це, передусім, обладнане за всіма правилами сховище кінокопій, де на кіноплівці зберігаються фільми незалежної України, говорила кінорежисерка Марина Степанська.
“Тепер всі ці кінокопії разом з тими самими сотнями квадратних метрів мають перейти в руки невідомої контори, яка не здійснювала діяльності з 2011 року, тим паче такої вузькоспеціалізованої”, – зазначила режисерка.
Провідні культурні інституції України (Мистецький арсенал, Український інститут), громадська рада при держкіно, комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики виступили проти такого рішення держкіно.
У звернені до президента, підписаному культурними діячами, йшлося, що ліквідація Довженко-центру “призведе до згортання однієї з найпомітніших та найуспішніших інституцій української культури та культурної дипломатії, послабить спроможність України розповідати свою історію на міжнародній арені”.
Команда Довженко-центру заявила, що ліквідація установи буде великим репутаційним ударом по міжнародному іміджу України і подала судовий позов на Держкіно. Вимога: скасувати наказ про “реорганізацію”.
У мінкульті виступили проти “нехтування та ліквідації кіноспадщини”, але в цілому у ситуацію не втручались. Державне агентство з питань кіно вивели з підпорядкування міністерства культури ще минулого року.
Пізніше у держкіно заявили, що йдеться не про ліквідацію Довженко-центру, а лише про реорганізацію. Після цього центр продовжить своє функціонування як культурний і музейний осередок.
Петиція до кабміну щодо скасування реорганізації набрала понад 25 тис. голосів. Проте, розглянувши петицію, кабмін підтримав держкіно.
Показово, що призначення самої керівниці держкіно супроводжувалось скандалом, адже Марина Кудерчук не мала достатньо досвіду в кіноіндустрії.
“Кінокомедія абсурду”
На фоні всіх цих подій призначення новою керівницею Довженко-центру людини, яка не має кінобеграунду, а очолювала кінологічну організацію, викликало бурхливу реакцію.
“Насправді голова Держкіно Марина Кудерчук – це персонаж якоїсь кінокомедії абсурду”, – обурюється продюсер Денис Іванов.
“Некомпетентне, недоброчесне і хамовите керівництво держкіно має піти у відставку. Чим далі це буде продовжуватися, тим більшої шкоди завдадуть ці “кінологи” всім – від рядових кінематографістів, до тих, хто цих очільників призначив”, – заявив режисер і поширив звернення колективу Довженко-центру.
Соцмережі заполонили меми про кіно та кінологів.
Відомий блогер Віталій Чепинога опублікував жарт.
“Кінологічне:
– Тату, а в чому різниця між астрономом і гастрономом?
– Та все одно”.
“Господи, ну шо ви усі додовбалися?! Кінолог і кіно – однокореневі слова, ну какая разніца?! Оце ще відрізняти Ірак і Іран, Латвія чи Литва, Гоголя від Гегеля, Гегеля від Бебеля, Бебеля від Бабеля, Бабеля від кабеля, кабеля від кобеля”, – іронізує журналіст Віталій Гайдукевич.
Головна редакторка “Громадського радіо” Тетяна Трощинська жартома відзначила, що її пес Лео зрадів новій очільниці Довженко-центру.
“Повідомляю, що з моменту своєї появи в ОП, тоді ще помічником президента Андрій Єрмак одразу зазначив, що кіносфера є зоною його впливу. Бо він був продюсером. І позиція Мінкульту разом із професійною спільнотою тут вторинна.
Якщо всесильний глава президентського офісу і зараз знаходить час на кіношні питання, то з призначенням кінологіні він добряче підставився. А якщо це не він, то підставляють його, і Єрмак має негайно втрутитися та повернути кінологіню її хвостатим вихованцям — нехай їх гіпнотизує та дресирує, – зазначив політичний експерт Олександр Кочетков.
У держкіно обіцяють, що проведуть конкурс на посаду керівника Довженка-центру, а до того часу обов’язки керівника виконуватиме Юлію Каждан. Її у держкіно назвали “професійним кризовим менеджером, який має усунути недоліки та налагодити фінансово-господарську діяльність”.
При цьому участі у конкурсі на посаду генерального директора Довженко-центру кризовий менеджер не братиме, йшлося у заяві Держкіно.
Що відомо про нову керівницю Довженко-Центру
У розслідуванні журналістів "Слідство.Інфо" зазначається, що після ретельного дослідження бекграунду нової керівниці Довженка-Центру, призначеної Держкіно, їм не вдалося виявити жодних згадок про досвід роботи у кіногалузі.
При цьому журналісти знайшли фірми Каждан, які раніше фігурували у кримінальних провадженнях.
Так, у 2005 році Юлія Каждан стала засновницею ТОВ "Юридична фірма "Каждан та партнери", що спеціалізувалася на діяльності у сфері бухгалтерського обліку та аудиту. Вона керувала компанією до осені 2012-го, після чого фірму, що декларувала багатомільйонний виторг, переписали на Вілмоша Деме з Мукачеве.
"Ця фірма фігурує у кримінальному провадженні від 29.05.2015 щодо зловживання владою або службовим становищем. Судячи із судової ухвали, слідчі отримали доступ до документів про рух коштів компанії з 01.01.2012 по 15.01.2016. Принаймні впродовж 2012 року (до вересня) Каждан залишалася власницею фірми", - йдеться в публікації.
Фото: Юлія Каждан
У 2011 році вона разом із сестрою Яніною стала співзасновницею ТОВ "Консалтингова компанія "Глікберг та партнери", а 2014-м власником та керівником успішної фірми став Михайло Косенко. У тому ж році слідчий з управління фінансовими розслідуваннями намагався через суд отримати доступ до бухгалтерських документів. компанії у справі про ухилення від сплати податків, але суддя йому відмовив.
"На той момент власницями фірми були сестри Каждан. Невдовзі власником став згаданий Косенко. Ймовірно, таким чином попередні власники намагалися уникнути звʼязку з кримінальним провадженням, у якому йшлося про сумнівні фінансові операції", - пишуть журналісти.
Наразі Юлія Каждан є власницею та керівницею ПП "Джулія-К" (спеціалізується на діяльності бухгалтерського обліку та аудиту), заснованого у 1999 році. Один із телефонів компанії збігається з номером телефону, за яким можна замовити консультацію з гіпнотерапії.
З'ясувалося, що керівниця Довженка-Центру на новому робочому місці продовжує активно практикувати сеанси гіпнозу.
Так журналістка Яна Корнійчук навіть записалася до Юлії Каждан на сеанс. Вартість консультації склала тисячу гривень, а сеанс гіпнозу - 1600 гривень. Оплату вона просила перераховувати на особисту банківську картку.
"Відразу після цього я набрала Юлію Каждан за цим же номером, представилася журналісткою і попросила прокоментувати її призначення - вона відмовилася говорити, бо, як сказала, дуже зайнята", - розповіла журналістка.
"" Читайте також: Попри “Шахеди” в Україні продовжує працювати іранський бізнес
