Про те, чому путінське телебачення вже не сильно діє на російську молодь, що Кремль може зробити у відповідь на масові протести російської опозиції і чому це загрожує загостренням бойових дій на Донбасі, в інтерв’ю ONLINE.UA розповів російський політолог Андрій Піонтковський.
– Яка політична доля чекає прем’єра Дмитра Медведєва після мітингів в різних містах Росії?
– Головне – не фігура Медведєва. Основне гасло ходи був “Путін – злодій”. Медведєв настільки незначна фігура, що мені не хотілося б обговорювати всякі конспірологічні теорії про Медведєва. Це був явно Антипутінський виступ.
Ключове слово – “в різних містах Росії”. Це взагалі-то нове явище, якого не було ні в Росії, ні навіть в роки розпаду СРСР. Тоді були виступи в Москві, Петербурзі, іноді в Кемерово. А такого масового розмаху мітингів не було ніколи.
Географія – це перша риса.
Друге: демографія. У мітингах взяла участь молодь, починаючи зі школярів старших класів. Це теж нове явище. Воно пов’язане з тим, що зникла монополія телебачення. YouTube і соцмережі – ЗМІ нового покоління. Фільм Навального про Дімона подивилися більше 15 мільйонів чоловік.
Третє: масовість несанкціонованих мітингів. Люди свідомо йшли, знаючи, що можуть бути затриманими. Понад 1000 осіб дійсно були заарештовані в одній тільки Москві.
В цілому, 26 березня – це серйозне попередження для влади. Війна в Україні була затіяна, щоб, в тому числі, відвернути населення від принизливого внутрішньої порядку денного: падаючий рівень життя, стагнація економіки, тотальне злодійство. Може бути якийсь час мем “Крим наш” працював, але всеросійська маніфестація показала, що внутрішній порядок денний нікуди не дівся.
У влади немає ніяких ідей, посилань, мови, якою вона могла б говорити з суспільством. Влада розгублена. Такий масштаб протесту став несподіванкою навіть для самих організаторів. Примітно, що не було ніякої офіційної реакції. Більш того, федеральні канали навіть не згадують про подію в негативному ключі. Це означає, що ще не вироблені темники для пояснення цього явища типу “підступна діяльність США”.
– Не очікували?
– А так завжди в Росії. Що сталося в Петрограді 100 років тому в 1917 році? На два дні не завезли в булочні хліб. Ось ми до сих пір і розрулюваєм ті події. Тоді теж не чекали. Має бути, до речі, не менш важлива подія – страйк далекобійників – тих самих, що розвозять в Росії продовольство по містах.
– “Крим наш” не працює?
– Вичерпаний повністю. Я не бачу ніякої внутрішнього плану дій для влади. У “еліти” є тільки опція здачі Путіна, але сьогодні вони до цього не готові. Інша альтернатива – спробувати далі качати імперські понти. Але і тут все, як на мене, вже вичерпано – і Крим, і частина Донбасу, і третина Сирії, і шматочок Лівії. Всі вже захоплено, але не працює.
Однак не можу виключити загострення на українському напрямку. Ми ж бачимо зміну тактики Москви. Спроба впихнути бандитську “Лугандонію” в політичне тіло України провалилася, і зараз курс узятий на підвищення суб’єктності “Лугандоніі”. Можливе локальне загострення на Донбасі, але на велику війну Кремль не наважиться.
– Ці мітинги сприяють розколу еліти?
– Безумовно. Тим більше, що зараз накладається ще провал операції “Трамп наш”. Там все було розраховано на велику угоду з Заходом за рахунок України. У Думі перемогу Трампа зустрічали шампанським. Цей провал теж сильно вдарив по владі. Акела явно промахнувся.
– Які у Путіна є ще козирі, простір для маневру, щось ще можна зробити?
– Усередині Росії – нічого. Тут програно все, ніяких перспектив у злодійської путіноміки не буде. Повторю ще раз, що режим підходить до точки біфуркації. Або здача Путіна, або посилення тиску на фронтах зовнішньої і внутрішньої політики. Під прикриттям нового загострення відносин з Україною можна ще більше закрутити гайки. Інших варіантів у Путіна не бачу.
– А скинути Медведєва, поміняти його?
– Цим Путін тільки опустив би себе ще більше в очах своїх пацанів, під тиском здавши Медведєва. Треба віддати належне Навальному – він тонко вибрав мету, поставивши Путіна в скрутне становище. Тим більше, що Путін намагався сам розігрувати боротьбу з корупцією – справа губернатора Микити Бєлих, міністра економічного розвитку Олексія Улюкаєва та інші. Навальний поставив Путіна в ситуацію, коли йому, щоб показати реальну боротьбу з корупцією, потрібно прибирати Медведєва.
– Навальний інструментально б’є по Медведєву?
– Тепер видно, що це хороший тактичний розрахунок. Думаю, що атаку на Медведєва підтримує частина правлячої “еліти”. Не секрет, що Навального постачають інформацією. Деякі в цьому йому дорікають, але я вважаю, що це хороший знак – в еліті розкол.
– Як буде розвиватися ситуація до президентських виборів?
– До виборів Путіну ще треба дожити. Але я не бачу для нього іншої гри, крім закручування гайок і середнього масштабу військової авантюри. Активізація в “Лугандоніі”, визнання її, може бути. На формальну анексію Кремль не піде, але може посилити збройні провокації проти України.
