Перший місяць літа, попри те, що, традиційно є початком «мертвого сезону» в українській політиці, за останні три роки не завжди відповідав своєму реноме. Принаймні у червні 2014-го в Україні відбулась інавгурація п’ятого Президента Петра Порошенка, досить активним був тодішній голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський, а більшість обіцянок політиків оберталися навколо ситуації на фронті. У червні 2015 року більшу активність виявила Верховна Рада та місцева влада, що саме готувалася до осінніх виборів. У 2016-му на перший план вийшли заяви й дії нового уряду Володимира Гройсмана.
Моніторинг провели журналісти видання “Слово і діло“.
Червень 2014-го: перші кроки Порошенка-президента й АТО
В червні 2014 року новообраний Президент Петро Порошенко буквально в день інавгурації пообіцяв підписати новий міжнародний безпековий договір взамін непрацюючого Будапештського меморандума. Як повідомили «Слову і Ділу» у вітчизняному МЗС, станом на початок 2016 рок розробка такого договору не планувалася. Втім, Глава держави наразі перебуває на екваторі своїх повноважень, тож час на виконання цієї обіцянки в нього ще є. Не менш складно, ніж втілити в життя ідею нового «Будапештського меморандума», буде Порошенку виконати й іще одне зобов’язаня – відновити зруйновані під час АТО на Донбасі виробничі приміщення та житлові будинки.
До них потрібно віднести збільшення фінансування Збройних сил, підписання економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС, розкриття інформації про доходи та витрати чиновників і держслужбовців, а також зменшення кількості і ставок податків (що ще не означає зменшення податкового навантаження).
Крім того, Порошенко стримав свої обіцянки не збільшувати повноваження глави держави і проводити вибори мерів великих міст у два тури.
І хоча свою обіцянку отримати безвіз з Євросоюзом до кінця листопада 2016 року Президент формально провалив за терміном (він самовпевнено обіцяв безвіз вже в перший рік президентства), вона, безумовно, може вважатися виконаною.
Отже, президент виконав 7 з програмних обіцянок, що становить 37% від їх загальної кількості.
Що стосується провалених програмних обіцянок, то їх у Порошенка зараз дві, або 11% від загальної кількості: не виконана обіцянка провести вибори до парламенту за відкритими партійними списками (зміни до виборчої системи до проведення виборів-2014 не внесені), а також не подано законопроект про діяльність парламентської опозиції.
«Ще 53% обіцянок знаходяться на контролі аналітиків порталу зі статусом «в процесі виконання», – розповіла шеф-редактор порталу Катерина Пітєніна, – «Серед них обіцянки про енергонезалежність, боротьбу за повернення Криму, деескалацію конфлікту з Росією, люстрацію чиновників і децентралізацію влади».
За словами експертів, можливість виконання деяких обіцянок, які ще знаходяться в процесі виконання, викликає сумніви, однак провалені за терміном обіцянки стосовно законопроекту про опозицію, а також виборчого законодавства, ще цілком можуть бути виконані.
На думку експерта «Слова і Діла» Валентина Гладких, для оцінки рівня виконання обіцянок главою держави потрібно звертати увагу на дійсно важливі пункти його виборчої програми, а не на передвиборчу риторику, спрямовану на завоювання сердець виборців.
Також того місяця пролунала обіцянка прем’єр-міністра Арсенія Яценюка про намір стабілізувати національну валюту, що саме переживала період нестабільності. Втім, зробити це йому не вдалося: станом на 3 червня 2014-го, коли Яценюк дав цю обіцянку, 1 долар США коштував 11,92, а вже наступного року о цій же порі – 21,08.
Варто також відзначити заяву міністра внутрішніх спав Арсена Авакова, котрий 5 червня пообіцяв сформувати в містах, де проходила АТО, зведені загони міліції для охорони правопорядку. Ця обіцянка була виконана. Крім того, стосувалися АТО обіцянки народного депутата Ірини Геращенко про те, що мирний план Порошенка щодо Донбасу буде реалізовуватися, й місцевих політиків про допомогу учасникам АТО (наприклад, мера Чернівців Олексія Каспрука – про те, що родини загиблих у зоні АТО військових отримають по 100 тис. грн із бюджету).
Червень 2015-го: ріст витрат на оборону й нові губернатори Донбасу
Однією з найважливіших обіцянок, зафіксованих «Словом і Ділом» у червні 2016 року, є заява Петра Порошенка про те, що в Бюджеті країни на наступний рік будуть суттєво збільшені витрати на оборону (що й було зроблено, щоправда, це досягнення було б логічніше приписати уряду, а не Президенту).
В уряді тоді обіцяли не допустити потрапляння в Україну російських вакцин та спростити надання субсидій. Перша обіцянка, котра належала тодішньому міністру охорони здоров’я Олександру Квіташвілі була провалена, а от другу (її озвучив прем’єр Яценюк) вдалося реалізувати.
Також цього місяця активізувались новопризначені голови Луганської та Донецької військово-цивільних адміністрацій Геннадій Москаль (який на той момент працював на Луганщині вже кілька місяців) і Павло Жебрівський (котрого призначили 11 червня 2015-го). Москаль тоді пообіцяв закрити пропускний пункт у с. Родіна, якщо його продовжать обстрілювати бойовики, а Жебрівський – що українська влада не поступиться Широкиним. Перша обіцянка провалена, друга – має статус «у процесі».
Не зміг реалізувати свої обіцянки, озвучені в червні 2015-го й Андрій Парубій (що тоді обіймав посаду віце-спікера Ради). Він, зокрема, запевняв, що коаліція не розпадеться і що до середини літа парламент ухвалить зміни до Конституції щодо децентралізації.
Червень 2016-го: активність міністрів Гройсмана та сміттєва епопея у Львові
Перший місяць літа у 2016 році запам’ятався українцям кількома важливими заявами Президента. Він, зокрема, пообіцяв до кінця року сформувати новий Верховний Суд і знизити високі портові збори. Із цих двох обіцянок Порошенко виконав тільки останню, перша ж була провалена.
Не зміг впоратися зі своєю обіцянкою й міністр інфраструктури Володимир Омелян, який тоді запевнив, що на ремонт доріг буде використано до кінця року 19 млрд грн. Серед інших обіцянок членів уряду слід відзначити заяву глави Міненерго Ігоря Насалика про працевлаштування людей після закриття збиткових шахт та прем’єр-міністр Володимира Гройсмана – щодо гарантії соцвиплат мешканцям окупованих територій після деокупації.
Після грибовицької трагедії заяву щодо наміру побудувати поблизу міста сміттєпереробний завод зробив мер Львова Андрій Садовий. Майже синхронно з ним про такі ж плани заявив і Геннадій Москаль, що на той час уже очолював Закарпатську область.
Ну і ще одна (не так важлива, як принципова) обіцянка, озвучена в червні 2016 року, про яку варто згадати – це слова народного депутата Олександра Онищенка про те, що він не збирається тікати з України (що в перекладі на вітчизняні політичні традиції означало діаметрально протилежні дії).
