Слова президента України про загрозу нападу Росії на країни Балтії обурили естонців. Глава МЗС цієї країни Маргус Цахкна заявив, що такі висловлювання “не сприяють співпраці”. Чому в Таллінні так різко відреагували на здавалося б очевидну небезпеку?
Що сказав Зеленський і як йому відповіли в Таллінні
У неділю в інтерв’ю телемарафону Володимир Зеленський припустив, що інтернет у Росії обмежують не з метою обмежити критику влади, а для запобігання внутрішньому невдоволенню перед можливою великою мобілізацією. Можливий зв’язок блокування Telegram із оголошенням широкої мобілізації не виключають й українські експерти. Тобто у цій частині зі словами Зеленського погодиться багато хто, у тому числі в Євросоюзі. Але президент України пов’язав своє припущення з підготовкою Москвою масштабних військових сценаріїв проти України або країн Балтії та засумнівався у необхідній реакції НАТО. Процитуємо Зеленського: “Я думаю, можливо, не всі країни захочуть підтримати [держави Балтії], але, на мій погляд, у країн НАТО немає вибору. Їм потрібно буде об’єднуватись і відповідати на те, що потенційно може зробити Путін. Інакше у них просто більше не буде союзу”.
Різко негативно на сказане відреагував глава МЗС Естонії Маргус Цахкна. За його словами, “українська риторика, ніби країни Балтії є наступними можливими цілями російської агресії, не відповідає дійсності та не зміцнює нашу безпеку чи безпеку України, а радше служить інтересам Кремля у підриві єдності союзників”. Він зазначив, що естонська розвідка не підтверджує загроз, про які казав Зеленський. І зробив дуже важливе уточнення: хоча критичне ставлення Дональда Трампа до європейських союзників “не додає сил”, проте НАТО має “точні плани та необхідні повноваження” щодо захисту союзників, сама ж Естонія постійно збільшує свої інвестиції в оборону. “Безпосередньої небезпеки для країн Балтії немає, союзники присутні в Естонії, наш повітряний простір захищений”, — наголосив міністр.
Естонська влада повторює помилки української, яка попри попередження партнерів про повномасштабне вторгнення, звинувачувала тих у сіянні паніки? А дехто обіцяв травневі шашлики — замість евакуації жителів прикордоння та великих міст Донбасу, які першими опинилися під ударом путінських агресорів. Усім зрозуміло, що в Таллінні, Вільнюсі та Ризі чудово усвідомлюють ризики сусідства з Росією й готуються зустрічати окупантів, якщо ті ступлять на землю балтійських країн. Але воліють робити це без зайвого розголосу, посилюючи взаємодію в рамках НАТО, модернізуючи систему ППО і так далі. У лютому міністр Цахкна висловлював готовність Естонії розмістити у себе ядерну зброю, якщо у НАТО визнають такий крок необхідним. Кремлівську пропаганду після цієї заяви аж плющило. Тобто естонці ефективні й у “гібридній” війні.
Навіщо лякати естонців замість росіян
Отже, естонців заділо, що Зеленський поставив під сумнів спроможності Альянсу швидко задіяти 5 статтю статуту про колективну оборону. Чому? По-перше, про слабкість та повільність НАТО розповідає російська пропаганда, там радіють внутрішнім конфліктам в Альянсі, спричиненим політикою Трампа, тож незрозуміло, навіщо переповідати подібні наративи. Що конкретно від цього виграє Україна? Нічого, тільки роздратували партнерів.
По-друге, місяць тому в інформаційному просторі активно обговорювалася тема можливої окупації Росією Нарви, головний посил полягав у тому, що росіяни буцімто можуть швидко захопити місто, створити “Нарвську народну республіку” і НАТО нічого з цим не вдіє. “Інформація про нібито сепаратистський рух “Нарвської народної республіки” — це дешевий спосіб спровокувати суспільство, посіяти хаос і послабити єдність. Такі тактики Росії ми вже бачили”, — казав тоді Цахкна. Він також наголошував, що на стінах фортеці в Нарві розміщені прапори ЄС, Естонії та України. Тобто у мережі розганяли тему сепаратизму у переважно населеному російськомовними регіоні Естонії, а насправді сепаратистських настроїв там немає. Або вони мінімальні й контрольовані. Тому естонцям, вочевидь, було дуже неприємно почути наратив, який міг нагадати історію з гібридним вкидом про Нарву та підвищити тривожність у суспільстві. Істерія, яку розкручували місяць тому, припинилася, щойно в Кремлі побачили безперспективність сіяння страху.
Натомість страшилки лунають вже з Києва. Як зазначив виданню ERR голова міжнародного комітету Рійгікоку (парламенту) Марко Міхкельсон, “підживлюють російську пропаганду”. На його переконання, якщо у союзників Естонії є інформація про певні ворожі сценарії, вони мають нею обмінюватися, а не здіймати шум у ЗМІ. “Я згоден, що жодна людина не підривала довіру до п’ятої статті так сильно, як президент США Трамп, але й президент України зараз її підриває”, — зробив висновок Міхкельсон. А от лідер естонських консерваторів Мартін Хельме вважає, що подібними заявами Зеленський прагне “створення фону страху, який змусив би союзників давати йому більше техніки”. Але, каже він, “постійне доведення людей до стресу і залякування вже не працює на запобігання військовій загрозі, а перетворилося на риторичні нападки”.
Естонський політикум загалом є одним із найбільш дружніх до України, але і там є свої трампісти. Згаданий Хельме у 2024 році казав, що “мирний план” тоді ще кандидата в президенти США Трампа з примусу України до територіальних поступок є гарним сценарієм для Естонії, інакше її втягнуть у війну. Згідно з останніми соцопитуваннями, рейтинг консервативної партії EKRE пішов угору, вона четверта за популярністю в країні.
В Естонії у перших числах вересня обиратимуть президента, це відбувається у парламенті, але кандидати конкурують між собою. Нам ще не вистачало проблемного для нас президента в Естонії після проблемного майбутнього прем’єра Болгарії Румена Радєва. А у жовтні новий склад парламенту обиратимуть латвійці. Там є свої трампісти, відомі поширенням проросійських наративів. Найвідоміші — партія “Латвія на першому місці” Айнарса Шлесерса. І вона має найбільший приріст рейтингу. Тож коментарі заяв Зеленського з Таллінна — не просто голос ображених, а чіткий сигнал Києву: думайте перед тим, як щось казати, бо це може обернутися проти вас.
По-третє, репліка Зеленського зроблена у невдалий час, після погроз Москви країнам Балтії за буцімто надання повітряного простору для наших дронів. Росіяни нагнітають гібридну істерію про “помсту прибалтам” і тут лунає заява про військові сценарії. До слова, вчора на заяву Зеленського відреагувала прем’єрка Литви Інга Ругінене. Вона також попросила українського президента “уникати гучних фраз” про напад. “Немає жодних сигналів про те, що могли б бути певні моменти нападу тут і зараз”, — зазначила вона.
Дійсно, у Києві, перед тим як вдаватися до “суб’єктної дипломатії”, мають уважно вивчати настрої в країнах, про які говорять. Має бути страшно пересічному естонцю, латишу, литовцю чи нашому спільному ворогу — Росії?..
Європейські члени НАТО не применшують загрозу з боку Росії, але не кричать про неї на кожному кроці, аби не сіяти панічні настрої у суспільстві. У березні 2025 року Єврокомісія представила масштабний план “Переозброїти Європу” (ReArm Europe), який має на меті мобілізувати до 800 млрд євро оборонних витрат країн-членів у найближчі роки. Також Єврокомісія запропонувала збільшити прямий військовий бюджет ЄС удесятеро — до 131 млрд євро на наступну семирічку. В рамках програм із переозброєння створено ініціативу SAFE — кредитну лінію для потреб безпеки й оборони в розмірі 151 млрд євро. Три країни Балтії виявилися серед перших, хто долучився до цієї ініціативи. Тому Європа до можливої війни з Росією готується і без страшилок із Києва. Інша справа, що їй для переозброєння потрібен час, який виграють українці. Але це вже зовсім інша історія…
Читайте також: Трирукий монстр і викладацькі будні. Чим займається Свириденко у школі Милованова
