Politerno > Статті > Тенденції громадської думки квітня 2020 року: про що говорять останні соцопитування

Тенденції громадської думки квітня 2020 року: про що говорять останні соцопитування

  • 6 Травня, 2020
  • 505 Переглядів
  • 0

Звісно, головна тема, що цікавила українців у квітні – це епідемія коронавірусу. За даними опитувань соцгрупи Рейтинг, на початку місяця за новинами про епідемію стежили 76% респондентів, у кінці квітня — 68% (трохи менше, але все одно більшість).

Більшість опитаних (61%) вважали оптимальними заходи, введені владою для боротьби з коронавірусом. Цей показник протягом квітня не змінився, а в порівнянні з кінцем березня (з 58%) навіть дещо зріс. 70% респондентів, за даними опитування в середині квітня, вважали введений карантин ефективним.

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), в середині квітня відносна більшість українців (46%) вважали, що влада успішна у протидії епідемії коронавірусу. Протилежну точку зору мали 43% опитаних. У порівнянні з кінцем березня оцінка дій влади покращилася. В кінці березня лише 40% опитаних вважали, що влада успішна в боротьбі з епідемією коронавірусу, а 48% респондентів вважали дії влади неуспішними. Цікаво, що дії влади у вирішенні конкретних проблем протидії епідемії (масштаби тестування на наявність вірусу, забезпечення засобами індивідуального захисту, вирішення економічних проблем, та ін.) оцінювалися переважно критично. Цей парадокс можна пояснити тим, що масштаби розвитку епідемії в Україні виявилися не такими катастрофічними, як у низці європейських країн і в США, що могло вплинути на загальну відносно позитивну оцінку дій української влади у протидії COVID-19.

Однак з конкретних представників влади переважно позитивно оцінюються (за даними і соцгрупи Рейтинг, і КМІС) лише дії президента Зеленського. Це напевно пов’язано з його підвищеною інформаційною активністю. За даними опитування «Рейтинг» (10−12 квітня 2020 року) 55% опитаних позитивно оцінювали діяльність глави держави (в кінці квітня таких було вже 56%). За даними опитувань КМІС, в середині квітня до президента Зеленського позитивно ставилися 44% респондентів (у кінці березня 46%), нейтрально — 31% (у кінці березня 33%), негативно — 25% (у кінці березня 21%). Оцінки дій президента стають більш критичними, але темпи зниження його рейтингів відносно невеликі.

За даними опитування соцгрупи Рейтинг (10−12 квітня), в порівнянні з їхнім опитуванням в кінці березня, дещо покращилася оцінка дій Міністерства охорони здоров’я (З 38% до 41% зросла кількість тих, вважає дії міністерства ефективними). Щодо МВС ситуація не змінилася: однаково зросла (на 2%) і кількість тих, хто оцінює дії МВС як ефективні (з 37% до 39%), і кількість тих, хто думає протилежним чином (з 33% до 35%). Дещо більш критичною стала оцінка дій прем’єр-міністра Шмигаля: кількість тих, хто вважає його дії ефективними, зменшилася з 30% до 28%, а кількість тих, хто критично оцінює його діяльність, зросла з 26% до 29%. Але більше 40% українців як і раніше не можуть оцінити дії прем’єра. Для них він залишається фігурою не дуже помітною і невиразною.

Подібна динаміка і за даними опитувань КМІС. В середині квітня до прем’єр-міністра Шмигаля позитивно ставилися 12% респондентів (в кінці березня — 11%), нейтрально — 60% (у кінці березня 65%), негативно — 29% (у кінці березня 25%). Ставлення до міністра внутрішніх справ Авакова дещо поліпшилося, але незначно: в середині квітня позитивно до нього ставилися — 14% (у кінці березня 12%), нейтрально — 54% (у кінці березня 53%), негативно — 32% (у кінці березня 35%).

Я б порадив соціологам виміряти сприйняття українцями головного санлікаря Віктора Ляшка, який є топ-спікером з питань епідемії. Соцгрупа «Рейтинг» зробила це в кінці квітня. Виявилося, що Віктору Ляшку довіряють 41%, не довіряють 31% (і лише 19% не знають такого). За нашими мірками, це дуже непогані показники.

Чинному міністру охорони здоров’я Максиму Степанову довіряють 25%, не довіряють — 26%, ще 38% не знають такого. Якщо говорити про екс-керівників міністерства, то сьогодні Уляні Супрун довіряють 19%, не довіряють — 63% (не знають 13%). Подейкують, що міністр Степанов дуже ревниво поставився до цих даних і зараз намагається перехопити інформаційну ініціативу у Ляшка. Думаю, це помилкова стратегія. Міністру краще направити свою енергію не на особистий піар і змагання в майстерності представлення даних про динаміку епідемії коронавірусу, а на вирішення численних проблем в організації вітчизняної охорони здоров’я.

До кінця квітня стала відчуватися втома від карантину. Зросла кількість порушень режиму самоізоляції, на що напевно вплинули і весняне потепління, і релігійні свята. За даними опитувань соцгрупи «Рейтинг», у другій половині квітня помітно зросла кількість тих, хто виходить з дому частіше, зокрема з 19 до 29% зросла кількість респондентів, які виходять кілька разів на день. Проте, українці як і раніше побоюються коронавірусу. За даними опитування КМІС, в кінці квітня 59% респондентів готові перебувати на карантині стільки, скільки потрібно.

Заслуговує на увагу динаміка партійних і президентських рейтингів. У квітні продовжилося певне зниження рейтингу партії «Слуга народу», яка, однак, залишається одноосібним лідером рейтингових перегонів. За даними опитування соцгрупи «Рейтинг» (10−12 квітня), за партію «Слуга народу» готові були проголосувати близько 38% українців, які визначилися зі своїм вибором і мали намір брати участь у голосуванні (далі буде використовуватися цей же рейтинговий показник, що є ближчим до даних реальних виборів). У порівнянні з кінцем січня 2020 року (опитування тієї ж соцгрупи «Рейтинг»), підтримка президентської партії знизилася на 4%. За даними опитувань КМІС, рівень підтримки президентської партії знизився з 39% в середині лютого 2020 року до 32,6% у другій половині квітня. З урахуванням нинішніх проблем з карантином і епідемією — це досить закономірна ситуація.

На друге місце, за даними опитування соцгрупи «Рейтинг» (10−12 квітня), з результатом 15,4% вийшла «Європейська солідарність», яка в порівнянні з кінцем січня додала майже 6%. Схожу динаміку партії Порошенка зафіксували і опитування КМІС: її рейтинг зріс з 10,8% в середині лютого до 15,2% у другій половині квітня. Думаю, це обумовлено двома факторами. По-перше, консолідацією навколо партії Порошенка противників домовленостей з Росією (зокрема документів, підписаних у Мінську 11 березня). По-друге, негативною реакцією прихильників Майдану 2013−2014 років на обшуки у Тетяни Чорновіл і звинувачення, пред’явлене їй ДБР, що сприяло консолідації навколо партії Порошенка значної частини майданної опозиції.

Не змінилися рейтинги ОПЗЖ. За даними опитувань соцгрупи «Рейтинг», вони застигли на рівні близько 13−14%, за даними КМІС — на рівні 15,6−15,8%. рейтинги «Батьківщини», за даними опитувань соцгрупи «Рейтинг», майже не змінилися (зростання з 8% до 9%), а за даними КМІС — зросли з 9% у середині лютого до 12% у другій половині квітня. Тут зазначу, що весь шум і протестний ажіотаж навколо земельної реформи мало вплинув на партійні рейтинги (хіба що трохи поліпшив позиції «Батьківщини», і то лише за даними КМІС). У решти партій рейтинги нижче 4%.

Одноосібним лідером президентських рейтингових перегонів як і раніше залишається Володимир Зеленський. За даними опитування КМІС, у другій половині квітня 2020 року за нього готові проголосувати 42,6% активних виборців (це на 1,6% менше, ніж у середині лютого 2020-го, але майже в півтора рази більше, ніж у першому турі президентських виборів 2019 року). На друге місце, за даними КМІС, вийшов Петро Порошенко з 14,9% (це на 3,3% більше, ніж у середині лютого 2020-го, але на 1% менше, ніж у першому турі президентських виборів 2019-го). На третьому місці – Юрій Бойко з результатом 12,2% (це на 0,9% менше, ніж у середині лютого 2020-го, і на 0,5% вище, ніж у першому турі). На четвертому місці – Юлія Тимошенко з 9,7% (це на 2,8% більше, ніж у середині лютого 2020-го, але на 3,7% менше, ніж у першому турі). На п’яте місце вийшов Ігор Смешко з 6,4% (це на 1,5% більше, ніж у середині лютого 2020-го, і на 0,035% краще за його результат у першому турі-2019).

Як бачимо, в рейтингових розкладах не відбулося кардинальних змін ні за останні місяці, ні в порівнянні з першим туром торішніх президентських виборів. Політичний ландшафт України не змінився суттєво ні внаслідок карантину й епідемії коронавірусу, ні за майже рік правління Володимира Зеленського. Поступово проявляються розчарування у новій владі та критичні оцінки ситуації в країні, але вони більше б’ють по президентській партії, ніж по самому президенту. Щодо до самого Володимира Зеленського у його прихильників проявляється радше особиста симпатія, ніж оцінка його діяльності як президента.

І, найголовніше — виборці, які рік тому відкинули старі політичні еліти і традиційних політичних лідерів, не змінили свого ставлення до них навіть в умовах певного розчарування у президентстві Зеленського. А якоїсь нової та прийнятної для них альтернативи нинішньому президенту поки не з’явилося.

Володимир Фесенко

Читайте також: Кадровий голод Зеленського. Як “міцні господарники” приходять на заміну “новим обличчям”

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь