Уночі 1 червня внаслідок падіння уламків російських ракет у Києві загинули троє людей, серед яких дитина. Зранку Суспільне видало сюжет, в якому чоловік розповів, що його дружина і дитина загинули через те, що бомбосховище було зачинене. За кілька годин трагедія родини перетворилась на спосіб з’ясування політичних стосунків та боротьбу за владу між Банковою та міським головою Києва.
Вдень 1 червня прокуратура Києва провела обшуки в КМДА. Водночас міський голова Києва Віталій Кличко просить уряд та ОП відсторонити голову Деснянського району Дмитра Ратнікова.
В цей же час наближені до ОП телеграми та блогери запустили дискусію, що насправді має нести відповідальність за трагедію мер. Водночас, прихильники мера нагадали, що в нас є ще голова військової аміністрації Попко, який 17 травня обіцяв, що закритих укриттів не буде, і їхню перевірку.
У вихідні мер та чомусь міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін провели інспекцію бомбосховищ. Міністр виявився невдоволеним. Камишін опублікував дані, що перевірених наразі 1 849 бомбосховищ 596 об’єктів (32%) не готові до використання, ще 242 (13%) не змогли відчинити.
Своєю чергою Віталій Кличко провів нараду з головами РДА, де нагадав, що минулого та цього року районам загалом виділили 1,2 млрд грн на облаштування укриттів, і додав, що перевірка триває.
Після чого голови РДА , 9 з 10 яких призначені від “Слуги народу”, записали звернення, щоб Кличко склав повноваження голови КМДА. За інформацією джерел Цензор.НЕТ, ті, хто відмовився записуватися, мали б написати заяву за звільнення.
“Ми голови районних державних адміністрацій у місті Києві пропонуємо меру відмовитися від одночасного суміщення декількох посад – міського голови та голови КМДА, відновити відібрані повноваження районів та повернути районні ради”, – зазначається у зверненні.
Ідея забрати в Кличка повноваження голови КМДА – для влади не нова. У 2019 її промотували з однаковою наполегливістю нинішній міністр культури Олександр Ткаченко та тодішній голова ОП Андрій Богдан. Ткаченку навіть вдалось у першому читанні провести нову версію закону про столицю. Але далі цього справа не пішла. А до зими 2020 року Андрій Богдан втратив довіру президента і його змінив Андрій Єрмак.
Новому голові ОП вдалось знайти спільну мову з мером і оточенням щодо розподілу сил і ресурсів у місті, але мирне співіснування тривало лише до місцевих виборів, які Кличко виграв, а “Слуги народу” ганебно програли. В результаті меру довелось якось маневрувати між владою, яка вимагала собі необґрунтовано багато в місті, зважаючи на результати виборів, і фракцією “Євросолідарності”, яка отримала другий результат.
Вже в грудні 2021 ситуація погіршилась до того, що мера викликали на Банкову, де поставили три вимоги: щоб Кличко вийшов з неофіційної коаліції з Євросолідарністю в Київраді, друге – не балотувався в президенти та домовився з Офісом президента по закону про столицю. Домовленість не була реалізована.
Щоразу, коли домовленість не досягалась, в КМДА приходили правоохоронці з обшуками.
Повномасштабне вторгнення на деякий час відклало політичні розборки. Але восени вони почались з новою силою. Спочатку Кличку дісталось за неготовність пунктів незламності, потім місцева влада і центральна вступили в конфлікт навколо законопроєкту 5655, який кардинально перекроював вплив гілок влади на видачу будівельних дозволів, а отже і фінансові потоки (“Слуги” переконані, що всі публікації проти закону організовані Кличком).
Після того, як у Чернігові відсторонили мера за те, що він відправив свою дружину з окупації на службовому авто, Кличку також спробували навісити конфлікт інтересів за виділення землі бізнесмену Ігорю Тинному (хоча земля виділялась в оренду там, де в бізнесмена вже була власність і неясно хто ще б міг на неї претендувати).
Тепер смерть людей стала для влади черговим приводом спробувати покачати мера.
Своєю чергою Віталій Кличко у телеграмі написав: “Подивився відео, записане головами районів столиці. З якими, до речі, сьогодні зранку обговорювали результати перевірки й недоліки з облаштуванні укриттів, які мають усунути в районах. На це РДА отримали загалом за минулий і цей рік 1,2 млрд гривень і були відповідальними за їх облаштування.
Ваша “дружна команда” навіть за це не готова відповісти. Про що ви ще там говорите? Про повноваження? Так з 2014 жодного з них вас не позбавили, а в 2015-му навіть додали. Скільки грошей, виділених на укриття, ви освоїли? Відповім: загалом по місту трохи більше 10%! То ви будете брати на себе відповідальність за місто?! Князівства створювати?”, – запитав мер.
Чи дійсно голови РДА мають відповідати за укриття, чи це таки парафія мера, Цензор.НЕТ спробував розібратись із документів.
Повноваження голів РДА, яких їм, судячи зі звернення, не вистачає, визначені ще розпорядженням Олександра Попова від 2011 року (зі змінами 2014 і 2015 років). Цим документом РДА делеговано право реалізовувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради.
Додатком 4 до розпорядження передбачено, що до повноважень РДА належить зокрема “здійснення управління об’єктами житлово-комунального господарства, благоустрою, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв’язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, у тому числі внутрішньоквартальними під’їздами, забезпечення їхнього належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню”.
Додатком 5 для РДА в сфері будівництва передбачено “виконання або делегування в установленому порядку функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об’єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)”.
Пункт 6 цього ж додатку покладає на РДА відповідальність за “надання дозволів на перепланування, переобладнання житлових будинків, житлових і нежитлових у житлових будинках приміщень у встановленому порядку”. Це, вочевидь, до питання про стрипклуби і наливайки у бомбосховищах.
Тобто, вочевидь, повноваження у РДА, щоб стежити за бомбосховищами, все-таки є. Як і для освоєння 1,2 млрд.
Представник партії “Народовладдя” Георгій Могильний в полеміці про те, хто винен, водночас посилається на так званий закон про бомбосховища.
Він зокрема для органів місцевого самоврядування та військових адміністрацій передбачає:
“5) протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом:
розробити та затвердити плани розміщення і укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту, спорудах подвійного призначення, найпростіших укриттях;
забезпечити необхідну кількість місць у захисних спорудах цивільного захисту, спорудах подвійного призначення, найпростіших укриттях, зважаючи на чисельність населення;
забезпечити приведення захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення у відповідність із нормативними вимогами;
забезпечити безперешкодний доступ населення до захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів.
Строки, визначені цим пунктом для органів місцевого самоврядування, начальників військово-цивільних/військових адміністрацій, на тимчасово окупованих територіях починають застосовуватися з дня їх деокупації”.
Колишній нардеп Олександр Черненко вважає, що питання бомбосховищ – це все ж пряма відповідальність військової адміністрації. В цьому нардеп посилається на статтю 8 Закону “Про правовий режим воєнного стану”.
Вона передбачає, що “В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:
…..
18) встановлювати порядок використання фонду захисних споруд цивільного захисту”.
Ще на початку скандалу журналісти логічно зауважили, що з моменту створення воєнних адміністрацій стало незрозуміло, хто ж за що відповідає в місті.
Цензор.НЕТ знайшов схему розподілу повноважень в столиці, затверджену Сергієм Попком.
З неї видно, що голові ВА підпорядковуються ситуаційний центр КМВА та апарат КМВА, яким відповідно підпорядковані всі департаменти КМДА.
Окремо в схемі вказані мер, перший заступник голови КМВА (військовий) та перший заступник (цивільний). Останню посаду обіймає Микола Поворозник, який отримав левову кількість повноважень щодо кадрових рішень.
Відповідно до тимчасового розподілу обов’язків, який також є в розпорядженні редакції, сам Попко “спрямовує та координує діяльність заступників начальника Київської міської військової адміністрації та заступників міської державні адміністрації у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку”.
Забезпечення виконання статті 8 закону України про воєнний стан, яку цитував Черненко, покладено на ще одного першого заступника, генерал-майора Володимира Кидоня.
Також забезпечення виконання вищезгаданої статті є у ще одного заступника начальника КМВА.
За ці дні КМВА ніяк не комунікує із суспільством та медіа щодо ситуації, що склалась. Але з наведених документів видно, що обіцяний Кличку нокаут від президента так само може загрожувати і призначеному ним Попку, як і головам РДА. До речі, за два дні до війни президент змінив порядок їхнього призначення і забрав у Кличка будь-які права на подання кандидатур.
“” Читайте також: Історія однієї зради 9. Хто і як здавав наші АЕС
