Народ, наші політпаціенти в дурдомі зовсім з котушок злетіли. Це вже не політ над гніздом зозулі, це вже мордою в саме гніздо.
Почну з голови, яка смердить. Візит в США, до вождя вільного і демократичного світу. Тамтешній вождь не зовсім розуміє, що таке демократія, але це не важливо. Половина з його супер племені не зовсім приймають його за вождя, але це теж не важливо. Він сидить в кріслі і всі йдуть і їдуть до нього дарувати намиста. А вождь їм каже, підтримає він їх або не підтримає.
Нашому керманичу теж захотілося з’їздити. При дворі нашого дрібнопомісного про цю поїздку говорили вже давно, але ніяк не виходило з аудієнцією у вождя. Вже і намисто заготовили, але все ніяк. І раптом сказали – їдь, а може вождь прийме. І наш дрібнопомісний полетів.
Зустріч тривала, за різними підрахунками, від 1,5 до 6 хвилин. Як секс у подружньої пари, яка вже розміняла двадцятий рік шлюбу. Коли у кожного на стороні є більш цікава партія, але вигляд зберігати треба. Зберегли, сфотографувалися, намисто віддали, підтримку отримали. У чому ж підтримка? Ніхто не знає. У тому ж, у чому й раніше.
А тепер серйозно. Навіщо все це було? Я вам скажу, навіщо – щоб ми з вами дещо зрозуміли. Я не думаю, що Трамп такий вишукано далекоглядний, але історичні висновки лежать на поверхні. Три роки тому, ще свіжі були рани Майдану, ще не засохли повністю наші очікування і сподівання, вже йшла війна, світ дзюрчав співчуттями і стурбованістю.
Порошенко поїхав до Вашингтона тріумфатором, провів переговори з президентом, виголосив промову в Сенаті, яку зустріли оплесками стоячи. Я пам’ятаю ту промову. Впевнена, що той, хто її писав, вже не працює в АП. На зміну йому (або їй) прийшла Геращенко. Що змінилося з тих пір? Тоді вінок на голову тріумфатора Порошенко одягнули ми, український народ.
Наша помилка перетворилася в нашу трагедію, тому що три роки потому, президент України виявився в 10-ці найкорумпованіших президентів світу. Ну, хоч чогось добилися. Десяте місце в світі, воно дорогого коштує. Трамп сам не дитина в тому полукриміналі, що називається “великий бізнес”, але Трамп завжди балансував на межі закону, а для Порошенка законом був завжди він сам. Він плював на закон і на народ. Ось такі зміни.
У Вашингтоні Порошенко провів переговори з міністрами енергетики і оборони. Жодна газета про це не написала. Візит Порошенко не згадали. Про мертвих або добре, або ніяк. Видно політично президент Порошенко за три роки встиг померти.
Тільки британська “The Guardian” написала про те, що таке звернення з Порошенком буде сприйняте в Україні, в решті Європи, а також багатьма американськими політиками, як “упереджене приниження”. Особливо з огляду на число світових лідерів, з якими Трамп уже зустрічався з моменту свого вступу на посаду.
І знову ця невитриманість! Після відвідин Меморіалу жертвам Голодомору, почав скакати, руками махати і ковтаючи свої гіпертрофовані емоції, галюцінувати про те, що у нього буде “фантастична зустріч і фантастична програма”, що дуже важливо, що його зустріч відбулася до зустрічі Трампа з Путіним, що, на насправді, зовсім не важливо, тому що всі розуміють, що Порошенко – це креатура Путіна. Як колись був Янукович.
Креатура знову невдала. Але вони на більше не здатні. Ми, як видно, теж. Я себе хочу вщипнути і запитати – це президент моєї країни таке виробляє? Він що, не розуміє, що ми все знаємо про те, що Трампу дуже хочеться ходити в друзях якщо не з самим Путіним, то з тим, хто там буде після Путіна на троні, з самою Росією, де сяють нові снігові вершини “великого бізнесу”?
Трамп не знає, що робити з війною в Україні, і, слава, Богу, що йому не довелося в рамках блискавичної зустрічі з українським президентом говорити про анексію Криму і врегулювання конфлікту на Донбасі. З чим повернеться наш президент?
З фотосесією… З рукостисканням… З усвідомленням того, що віддав намисто… З брехнею про фантастичний візит…
Тому, вийшовши з Білого Дому, журналістам наш президент сказав, що альтернативи Мінську немає.
І тут починається дурдом посерйозніше. Вчора, вже під ранок, включила телевізор. На NewsOne віщав Гольдарб. Йому зателефонував глядач, питання я пропустила, але Гольдарб став відповідати, що в Україні “він (кулак) вже формується, не все так просто, але я впевнений, – продовжував Гольдарб, – що розумні люди в країні є, навіть деякі з тих, хто представляє сьогодні владу, і які потрапили туди просто тому, що були рекрутовані владою, тому що хоч хтось повинен був хоч щось робити.
Вони розуміють, що з цією владою їм не по дорозі, але вони однозначно продовжать свою державну справу в майбутньому форматі, а цей формат буде обов’язково, у мене навіть немає в цьому сумніву. Більш того, я вам скажу, що ініціатором змін, як не дивно, може бути, знаєте хто? – президент Петро Порошенко.
Повторюся, це дуже не простий дядько. Не добрий, але не простий, І він вміє рахувати, він вміє грати. Ось приклад по Львову, до речі кажучи, це приклад гри його і його команди. Тому буде все…”.
Можна було б опустити цю маячню (вони розуміють, що їм не по дорозі з цією владою, але ініціатором майбутніх змін буде ця влада), прирівняти його до галюцинацій тих же пацієнтів з дурдому, але Гольдарб проговорився.
Його за це по голівці не погладять, але слово не горобець … І приплюсуємо до цієї маячні слова Тарути, на тому ж каналі, про необхідність відновлення виплат пенсій на непідконтрольній нам території і навіть, “якщо людина вбивця і вона сяде у в’язницю, держава все одно має платити йому пенсію”. Високі стосунки!
Отже, все вже вирішено. Вирішили повертати Донбас на умовах Мінська. Тобто на умовах Путіна. Пам’ятайте, як говорили, що план Мінська 2, він написав на коліні, поки летів в літаку на зустріч Нормандської четвірки, яка бухала всю ніч в Мінську, а потім здала Дебальцеве і прописала план капітуляції?
Значить, Петро Порошенко змінить одних на інших. Тимошенко в тюрму, Садового на звалище, Ляшко або куплять, або в бордель самому заробляти, а новими партнерами будуть колишні регіонали всіх мастей і кольорів. Об’єднавшись з ними, Петро Олексійович стане ініціатором змін, як сказав Гольдарб.
Змін? Коротка суть “змін” по Мінську-2: амністія для найманців і вбивць, найширша автономія і боюся, не тільки для ЛНР і ДНР, але і для всієї Донецької і Луганської областей, власна міліція і суди, і, звичайно, вибори до вищого законодавчого органу України.
Кордон контролюватимуть вони. Російська армія буде стояти близько до кордону, щоб змогти, в разі необхідності, швидко зреагувати. Відновлення регіонів, звідки росіяни вивезли 28 підприємств, ляже на наші з вами плечі.
Ми з вами не тільки оплачували війну всі ці три роки, через покупку вугілля у Ахметова по позахмарних цінах, і прощаючи цим “раковим утворенням” борги за електроенергію, але й будемо оплачувати їх сепаратистське і про-російське життя в майбутньому. Так що готуйтеся.
Нікого і нічого ми звільняти не будемо. З’явилася надія і згасла. Нерозумно, звичайно. Хіба вождь північної країни дозволив би нам звільняти те, що він захопив ?! Про Крим я навіть не кажу, сьогодні апеляційний суд постановив зняти торгову блокаду з Криму. Все, ми капітулювали. З президентом Порошенко перемог не буває. З ним буває тільки ганьба і приниження.
Кілька днів тому, Турчинов тихо прошепотів своїми щоками про те, що АТО себе вичерпало. Влада вже все вирішила без нас. Після трирічного АТО, після 10 тисяч убитих українців, влада вирішила асимілювати вбивць і тих, хто запрошував Росію в загарбники. Догоджати будуть пенсіями, виборами, поступками, принижуючи і кланяючись.
Їм має сподобатися. Втім, покінчивши з одним АТО, наша влада вже почала іншу анти-терористичну операцію – проти патріотів, добровольців і ветеранів АТО. Путін вимагав з ними розправитися ще в липні 2014 року. Спочатку Правий Сектор роззброїти, а потім від добровольців позбутися. Петро Олексійович виконує. Він виконає все, тому що помазаний на містечкове царювання був не тим вождем, що за намиста фоткається, а тим, хто породив, але може й і вбити. Я маю на увазі політичну смерть, звичайно. Або ні…
Закінчуючи, хочу вам нагадати, що божевільня у нас з вами одна на всіх. Наші політпаціенти просто сидять в сусідній палаті з кращими умовами. Я не знаю, чому президент Порошенко вирішив, що саме зараз, влітку 2017 року, настав час для втілення в життя Мінська-2? Щось йому підказує, що народ готовий, що він, одурманений убогістю та видовищами, вже не рванеться.
Народний розум вже не народить чудовиськ навіть уві сні, оскільки звик до них у повсякденному житті. Розум заснув без сновидінь. Народ зв’язали, сповили і прив’язали ременями до ліжок. Так що до тривожної кнопки нам уже навряд чи дотягнутися…
