Politerno > Статті > Влада над кнопкою. Як новий закон про Нацраду з питань телебачення передає її під контроль Зеленського

Влада над кнопкою. Як новий закон про Нацраду з питань телебачення передає її під контроль Зеленського

  • 18 Червня, 2021
  • 564 Переглядів
  • 0

Парламент прийняв закон про розширення повноважень Нацради з телебачення і радіомовлення. За законопроєкт у другому читанні проголосували 302 депутати. Цей документ посилить каральні санкції для телеканалів і зніме вікові обмеження для співробітників апарату Нацради.

Законопроєкт №4107 був внесений до Верховної Ради депутатом Микитою Потураєвим (фракція “Слуга народу”). У гуманітарному комітеті під його ж керівництвом проєкт був схвалений і до першого, і до другого читання.

По суті, прийнятий в четвер закон передбачає тільки “косметичний ремонт” у Нацраді, а не повноцінну реформу. Але експерти вважають – це перший крок, який дозволить владі створити абсолютно ручний регулятор, який в подальшому, шляхом прийняття скандального проєкту про медіа, наділять необмеженими повноваженнями щодо впливу на всі ЗМІ в Україні.

Як відреформували Нацраду

Нацрада з питань телебачення і радіомовлення буде складатися з 8 осіб: 4 члени призначаються Верховною Радою, і ще 4 – президентом України. Термін перебування на посаді – 5 років. Рекомендувати кандидатури на посаду члена Національної ради можуть громадські об’єднання, творчі спілки, які активно працюють в медійній сфері не менше 3 років. Кожен з кандидатів в члени Нацради повинен буде пройти спецперевірку, в тому числі відповідно до закону “Про запобігання корупції”.

Відбір за президентською квотою буде проводити спеціальна конкурсна комісія. Але остаточне рішення щодо призначення залишиться за самим президентом. 

“” Кандидатури від Ради зможе подавати кожна фракція, а призначать тих, хто набере найбільше голосів у рейтинговому голосуванні. Таким чином, орган ризикує перетворитися в цілком політичний, адже закон не зобов’язує парламентську більшість голосувати за кандидатів від опозиційних фракцій. 

Аналогічна ситуація з кандидатурами від президента. Він теж може призначити, кого вважатиме за потрібне. 

Взагалі до кандидатів на посаду члена Національної ради висуваються досить розмиті вимоги: наявність українського громадянства та проживання в Україні не менше 5 років; вища освіта і стаж в сфері журналістики, права, телерадіомовлення, електронних комунікацій не менше 5 років; володіння державною мовою. Член Національної ради не може бути кінцевим бенефіціарним власником ЗМІ. Але при цьому законом був знятий віковий ценз – якщо раніше по досягненню пенсійного віку член Нацради підлягав звільненню, тепер таких обмежень немає. Таким чином, залишитися на посаді зможе нинішній глава Нацради Ольга Герасим’юк, якій 62 роки.

Закон передбачає дотримання гендерної рівності. Якщо на вакантні посади кілька кандидатів отримують однакову кількість голосів, то перевагу буде надано кандидату тої статі, представників якого менше серед вже діючих членів органу.

Також будуть розширені можливості влади щодо звільнення членів Нацради. Суб’єкт призначення (тобто президент або парламент) може звільнити члена Нацради через розгляд звіту Нацради. Але звіт – це лише формальний привід. З його допомогою президент і Рада зможуть відкликати будь-кого з членів Нацради з будь-якої причини. 

Приймаючи проєкт закону про розширення повноважень Нацради з телерадіомовлення, депутати хотіли закласти істотне підвищення грошового забезпечення для працівників регулятора. 

Спочатку в проекті були закладені такі цифри: посадовий оклад глави Нацради – 40 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року – на сьогодні це 90 тис 800 грн; оклад першого заступника голови Нацради – 37 прожиткових мінімумів, що дорівнює 83 900 грн; оклад заступника голови та відповідального секретаря Національної ради – 35 мінімумів, що становить 79 тис 450 грн; члена Національної ради – 33 розміри, що становить 74 тис 910 грн.

Автор закону Потураєв заявив, що такий розмір зарплат потрібен, щоб знизити корупційні ризики для членів регулятора.

“Там всього 8 осіб. На сьогодні цей регулятор найменш профінансований, з усіх регуляторів в країні там найнижчі зарплати. Ми хочемо встановити максимально захищені від корупції зарплати, і в цьому немає нічого дивного”, – сказав Потураєв. 

Але під час розгляду закону несподівано була прийнята поправка віце-спікера Олени Кондратюк, яка передбачає значне зниження цих показників.

Наприклад, оклад глави Нацради – 12 розмірів мінімального прожиткового мінімуму – це 27 240 гривень, перший заступник – 11,5 розмірів – 26 105, заступник голови Нацради – 11 розміром МПМ – 24 970 грн, член нацради – 10 розміром МПМ – 22 270 грн в місяць. Цікаво, що комітет відхилив цю поправку, а депутати в залі підтримали. 

При цьому, представляючи свою поправку, Кондратюк запропонувала знизити надбавки до окладів. “Глава Нацради матиме такі ж надбавки, як спікер Ради, заступники та члени матимуть такі ж надбавки, як президія Ради, а не 40 відсотків”, – сказала Кондратюк.

Таким чином, нинішній склад Нацради після вступу закону в силу буде отримувати ще менше, ніж на даний момент. Наприклад, заробітна плата голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольги Герасим’юк за травень склала 43,3 тис. гривень, її заступників – від 46,8 тис. до 49,7 тис. гривень. Також законом будуть обмежені премії керівництва регулятора – сумарно до 30% від річного окладу. До сих пір цих обмежень не було. 

Також в законі сказано, що членам Нацради покладаються премії, але не більше 30% від річного окладу. Тобто порядку 81-99 тисяч гривень в рік. Плюс матеріальна допомога на оздоровлення та 30-денну оплачувану відпустку. 

При цьому при Нацраді ще створюється апарат, патронатна служба (зарплати в якій буде визначати Кабмін), передбачені оплачувані посади помічників і консультантів кожного члена Нацради, а главі додатково дозволено мати помічників, референтів і радників на громадських засадах.  

Також проєкт наділяє членів Нацради додатковими повноваженнями на час карантину.

Якщо чинне законодавство передбачало, що перевірки медіа повинні бути відкладені на час карантину, який поки регулярно продовжується, то тепер законодавці дали право Нацраді проводити позапланові безвиїзні перевірки, під час яких медіа будуть зобов’язані надавати Регулятору документи, записи телепрограм або їх частин.  

Ці положення проєкту були розкритиковані Головним науковим експертним управлінням Верховної Ради. У висновку експертів йдеться, що ні в чинній редакції Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, ні в чинній редакції Закону про медіа не передбачена плановість або “позаплановість” відповідних перевірок.

Підставою для відповідних перевірок є виявлення Національною радою (за результатами офіційного моніторингу телерадіопрограм) фактів недотримання ліцензіатами вимог законодавства. 

Повідомляти про такі перевірки канали будуть на сайті Регулятора. А розглядати порушення – на своїх засіданнях. 

В принципі, цей закон міг би вважатися малозначущими, якби не той факт, що в подальшому на Нацраду хочуть покласти обов’язки контролювати всі ЗМІ. 

Прелюдія до тиску на медіа

Як пояснив глава Національної спілки журналістів Сергій Томіленко, з прийняттям закону про розширення повноважень Нацради у влади з’являються можливості створити політизований орган, який в майбутньому буде регулювати роботу всіх медіа в Україні. 

“Можемо змоделювати ситуацію, що це прелюдія, тестове голосування щодо прийняття законопроєкту про медіа, в якому Нацраді хочуть дати практично необмежені повноваження впливати на ЗМІ”, – говорить Томіленко. 

“Не дивлячись на те що в назві закону йдеться про посилення незалежності Нацради, в реальності – ослаблена його незалежність і незаангажованість. З’являється можливість зміни членів Нацради за бажанням президента чи депутатів, розблоковується процедура, за якою можна завести до Нацраду своїх людей, які будуть блокувати роботу неугодних ЗМІ. На сьогодні це теле- і радіоорганізації, а в майбутньому, після прийняття проєкту про медіа, – будь-які ЗМІ, аж до електронних. Можна сказати, якби такий закон був у Петра Порошенка, то “1 + 1″ не працювали би у час президентської виборчої кампанії на перемогу Зеленського”, – зазначає Томіленко.

Що ж стосується прийняття проєкту про медіа, останній раз робота в цьому напрямку велася практично рік тому.

В принципі, однією з головних причин затримки з розглядом законопроєкту була незрозуміла ситуація з Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення. Точніше, з тим, хто буде контролювати цей орган, який новий закон наділяв надповноваженнями.

Справа в тому, що більшість в нинішньому складі Нацради належить не президентові, а представникам найбільших олігархічних груп. 

Тепер же, з прийняттям проєкту по Нацраді, легко запустити процес ротації в регуляторі. Після звільнення нинішніх членів, до Нацради за квотою Ради буде легко призначити нових людей, відібраних з урахуванням побажань Банкової.

“” Таким чином, до моменту прийняття закону про медіа (якщо його приймуть), Нацрада буде вже сформована і виявиться повністю підконтрольною Зеленському. Принаймні, такий план у Банкової.

“Ми бачимо, що вже не раз влада робила спроби повністю підім’яти під себе медійний ринок. Шляхом зачистки інформаційного простору і шляхом тиску на менеджерів цих медіа вона хочуть повністю контролювати медіаконтент в Україні. Ухвалення закону про Нацраду дозволить владі провести ротацію, завести туди повністю лояльних до себе людей, які будуть контролювати всі ЗМІ в Україні. Поки не вийшло дати захмарні зарплати членам майбутньої Нацради, але це не стане проблемою, в будь-якому разі тепер вони зможуть створити повністю політизований орган, який буде контролювати інформаційний простір в Україні”, – говорить політолог Руслан Бортник. 

Читайте також: Чому Порошенкові не зашкодить закон Зеленського про олігархів

 
Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь