Тиждень, що минає став “холодним душем” для української влади на міжнародній арені, і ситуацію не врятували навіть візити до Києва високих гостей, відзначають політологи.
Спецпредставник США Курт Волкер приїхав в Україну, щоб потім запропонувати Дональду Трампу реальний сценарій по врегулюванню ситуації на Донбасі; євроінтеграційний порядок денний по України вичерпаний, це проблема для влади; період теплої ванни у відносинах Україна-США закінчився, силові структури фактично стали головним інструментом утримання влади в країні.
Про це та багато іншого йшлося під час традиційного п’ятничного засідання клубу політологів в прес-центрі РІА Новини України.
“Приїхав з бажанням розібратися”
Політично минулий тиждень почався з вихідних, коли в Україну приїхали відразу кілька високих гостей, в числі яких держсекретар США Рекс Тіллерсон, який представив українській владі нового спецпредставника США в Києві Курта Волкера.
Поки що ключове завдання Волкера – розібратися: він приїхав сюди з бажанням розібратися, що відбувається, зрозуміти, що можна запропонувати Дональду Трампу в плані якихось реалістичних підходів по Донбасу, повідомив політолог-міжнародник Олег Волошин.
“Очевидно, що завдання Курта Волкера – незалежно від того, що, де і коли він писав і публікував – знайти якесь більш-менш реалістичне вирішення проблеми українсько-російського конфлікту”, – сказав експерт.
На його думку, Волкер явно налаштований на те, щоб спробувати знайти якісь рішення. Але все одно, роль спецпредставника США – це роль посередника, він не прийматиме за Москву і Київ рішення, які слід приймати тільки їм, підкреслив політолог.
Євроінтеграційна повістка вичерпана?
Ще однією гучною зовнішньополітичною темою тижня став минулий саміт Україна-ЄС. Говорячи про нього, Олег Волошин зазначив: в принципі, не важливо, що було на саміті Україна-ЄС, оскільки “з отриманням безвізу і завершенням ратифікації угоди про Асоціацію, українська євроінтеграційна повістка вичерпана на роки вперед – і це велика проблема для влади”.
Саміт Україна-ЄС
“Євроінтеграція – це процес. І для нашої влади, яка дуже багато ідеологічних ставок зробила саме на це, процес був важливіше мети. Але в якийсь момент не досягати цілей стало неможливим, і я радий, що цих цілей ми досягли.
Досягнення про асоціацію є, і потрібно його реалізовувати і використовувати. А далі – все. Абсолютно очевидно, що далі годувати людей обіцянками, що за межами цих досягнень є нові горизонти – це обман”, – повідомив експерт.
Крім цього політолог розповів, що в українських ЗМІ вже з’явилася нова тема – “європейська інтеграція України – це вибір України, і жодна країна ЄС не може нас його позбавити”. Волошин привів яскраву аналогію: “Це як бажання одружитися на дівчині, і все одно, що вона про це думає”.
“Провал стратегічного курсу нинішньої влади”
Але в країні з’явилися і інші “заманухи” для бажаючих євроінтеграції, зазначив політолог, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. “В Україні придумали нову теорію: що ми будемо домагатися спеціальних умов або спеціального рівня співпраці з НАТО і ЄС, не вступаючи в НАТО і ЄС, тому що нас туди не беруть.
Це нова морквинка, яка постійно закидається в інформаційне поле, щоб євроінтегрований електорат не розчарувався і не почав би ставити питання по суті: а що було зроблено країною за весь останній час?”, – розповів експерт.
При цьому і візит секретаря НАТО Йенса Столтенберга, і саміт Україна-ЄС дуже чітко показали кризу цілей, яка сьогодні спостерігається в україно-європейських і україно-євроінтеграційних прагнення, впевнений Бортник.
“Наша влада поставила абсолютно нереалістичні цілі, і нам прямо відмовляють, мовляв, те, чого ви хочете, неможливо… Тому так і не вдалося узгодити підсумкову декларацію саміту Україна-ЄС.
І це провал стратегічного курсу нинішньої влади”, – підкреслив політолог, додавши , що також не вдалося отримати ПДЧ від НАТО. В цілому минулий тиждень експерт назвав “холодним душем для української влади”, і ситуацію не виправили візити Тіллерсона і Волкера.
“Період теплої ванни, в якій знаходилися україно-американські відносини під час адміністрації Обами, теж завершився”, – заявив Бортник.
Далі – критика європейців?
Після зустрічі президентів РФ і США – Володимира Путіна і Дональда Трампа – країни домовилися створити канал зв’язку, який допоміг би в реалізації мінських угод, повідомив політолог, директор аналітичного Центру “Третій сектор” Андрій Золотарьов.
З цим він пов’язує призначення Курта Волкера спецпредставником США в Україні. З приводу його персони політолог розповів, що Волкер починав кар’єру аналітиком в ЦРУ і напевно буде “більше слухати, ніж говорити”.
У випадку ж з самітом Україна – ЄС ми бачимо жирну крапку в історії євроромантизму, впевнений експерт. “Виникає питання про баланс – що втратила країна і що отримала під час підписання Асоціації з ЄС.
Так, ніхто не заперечує, менше бар’єрів, більше можливостей. … Але візьмемо економічні аспекти. Тут порахували – розплакалися. Цей баланс виглядає вкрай негативно з точки зору інтересів країни і суспільства”, – підкреслив Золотарьов.
У той же час він прогнозує, що українська влада повністю не відмовиться від ідеологічної орієнтації на Захід, “будуть продовжувати розповідати, що нас і в НАТО візьмуть, але зараз цей жанр вичерпав свої можливості”. “Очевидно, все частіше будемо чути критику європейців: “не дали, обдурили”, – сказав експерт, додавши, що в цілому для країни це був “рік краху євроінтеграційного міфу”.
7 липня 2017. Президент РФ Володимир Путін і президент США Дональд Трамп (праворуч) під час бесіди на полях саміту лідерів G20 в Гамбурзі
“Депутатів коаліції прикрили, а Добкіна зробили цапом-відбувайлом”
Але і на внутрішньополітичній українській арені відбувалося багато вкрай важливих і показових подій. Тут, за словами Руслана Бортника, реалізовувалися 2 процеси. “З одного боку, депутатів інтенсивно залякували – через подання в парламенті.
З іншого, це залякування використовувалося, щоб протягнути іноді відверто корупційні, іноді просто антисоціальні рішення в цьому парламенті”, – заявив політолог, зазначивши, що схема принесла результати – дала владі потрібні голоси.
У випадку ж з уявленнями про зняття недоторканності Адміністрація президента “прикрила депутатів коаліції”, повідомив експерт, і в цій ситуації суспільство і західні партнери напружилися – потрібен був цап-відбувайло, яким став Михайло Добкін.
“Не знаю, чи винен він чи не винен, але справи 2007-08 років в розрізі боротьби з корупцією виглядають досить сумнівно. Швидше за все, його справа закінчиться “зависанням”, заставою без будь-якого рішення”, – спрогнозував Бортник.
Силовики як головний інструмент утримання влади
Але у шоу навколо зняття / незняття недоторканності було й інше призначення, впевнений політолог: відволікати увагу від ряду дуже важливих для влади рішень. Так, у Верховній Раді фактично “нарізали і роздали, за великим рахунком, усім бажаючим” 40 мільярдів гривень, розповів Бортник.
“Є позитивні рішення, серед яких я б відзначив субсидії, фінансування тих чи інших інституцій, освіти, наукових інституцій. Є й досить дивні рішення – фінансування “Стіни” на 300 мільйонів, незважаючи на те, що ГПУ заявило, що вже вкрали 100 мільйонів“, – назвав цифри експерт.
Показово велике підвищення фінансування силовиків, впевнений він: 1,5 мільярда отримала Національна поліція, 600 або 700 мільйонів гривень отримала ГПУ, отримали гроші і інші силовики. Складається враження, що силові структури стають головним інструментом утримання влади в країні, повідомив політолог.
Мільярди на пенсійну реформу
Бортник також коротко прокоментував інші резонансні законопроекти, серед яких осібно стоїть пенсійна реформа. Її ціна, повідомив експерт – не менше 300 мільярдів гривень щорічно, тому за неї йде боротьба – хто буде на цьому заробляти. Медична реформа – слабо реалізована.
- Відкладено аграрну реформу.
- Відкладене питання аудитора НАБУ.
- Відкладене питання рахункової палати ЦВК.
- Відкладене питання нового виборчого законодавства.
- Відкладене питання Конституційної реформи в частині децентралізації.
- Відкладене питання законопроекту про “деокупацію Донбасу…
Парламент виконав роль “фінансового кілера” і закрився”, – сказав політолог, додавши, що, по суті, парламент працював ефективно всього близько 10 днів протягом сесії – майже за півроку. Важливим політолог назвав також прийнятий закон про Конституційний суд, “який посилює контроль президента над Конституційним судом, – це одна проблема”.
“І друга – тепер рішення в Конституційному суді приймати буде легше і, головне, тепер для цього потрібен буде менший склад суддів. Поділ Конституційного суду на палати призведе до того, що важливі рішення КС буде приймати меншим складом суддів.
І так самим КС стане набагато легше маніпулювати з боку влади “, – озвучив свою оцінку експерт.
Замість реальних питань – порожні обговорення
Андрій Золотарьов повідомив, що зняттям недоторканності депутатів лякали, щоб примусити їх до зразкової політичної поведінки, щоб вони голосували за потрібні владі, але вкрай непопулярні серед населення законопроекти і реформи. Втім, саме це питання в Україні – не більше ніж підміна понять, впевнений політолог.
“В черговий раз суспільству згодовують відверту туфту. Ну скажіть, чи залежить розмір одержуваної пенсіонером пенсії від того, чи знімуть недоторканність з Добкіна? Або чи буде мир на Сході, якщо позбавлять недоторканності Дейдея? А як вплине на розмір держборгу питання недоторканності Лозового? Тобто вкидають неправдиву мішень, щоб народ посперечався, подискутував, ламав списи в марних дискусіях, а за цей час приймають важливі і “жирні” рішення”, – підкреслив експерт.
“Народ адаптується до будь-яких умов”
На закінчення Руслан Бортник назвав ще ряд важливих подій тижня, що минає: в Києві піднімають ціну проїзду в метро і наземному транспорті, зупинив роботу Одеський припортовий завод…
“Також ми бачимо, тиск на медіа: атакують холдинг “Вести”, побили редактора одного з опозиційних сайтів у Вінниці, відчувають на собі величезний тиск інші ЗМІ. Ми бачимо закручування гайок”, – резюмував політолог.
Втім, апокаліпсису не буде, заявив Андрій Золотарьов, оскільки “український народ адаптується до абсолютно диких умов”.
“Всі пристосуються. Так, країна буде повільно сповзати в цивілізаційну воронку – десь буде проривати каналізацію, буде погано пахнути, так, околиці міст будуть перетворюватися в соціальні гетто, … але буде якась видимість держави, видимість того, що вона виконує свої функції.
Але при цьому держава буде плавно зливати свої зобов’язання…
Але мені здається, що якщо держава тобі нічого не винна, то і ти нічого не винен”, – підсумував політолог.
