Карантин не пожаліє ані рекламістів, ані експортерів руди і металів. І зачепить усіх: кожен четвертий власник компанії готовий скорочувати зарплати співробітників.
Про це пише журнал НВ.
Біля столичного торгового центру Dream Town на днях з’явився барвистий білборд, який закликає купувати в цьому ТРЦ весняну колекцію одягу. Однак реклама марна: туфлі і сукні сезону 2020 року не скоро побачать покупця — не раніше 24 квітня, дня закінчення карантину, оголошеного в країні через епідемію коронавірусу.
Поки що Dream Town закритий, як і інші подібні центри по всій країні. «Весняну колекцію продамо восени», — не втрачає оптимізму Роман Ємець, керуючий директор цього ТРЦ.
В цілому, зі слів Євгенії Локтіонової, директорки консалтингової компанії Українська торгова гільдія (UTG), в країні зараз працює лише 2% роздрібної торгівлі.
«Прорвемося», — говорить Ємець: днями власники Dream Town оголосили про те, що ТРЦ не стягуватиме орендну плату за весь час карантину зі своїх клієнтів — магазинів, кафе тощо.
Але більша частина вітчизняного бізнесу налаштована більш песимістично. На думку Ганни Дерев’янко, виконавчої директорки Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), в Україні із занепадом зіткнуться всі галузі. «Інше питання — як глибоко вони впадуть і чи зможуть піднятися», — уточнює вона.
За даними опитування ЄБА, проведеного серед членів асоціації після початку карантину, розширення обмежувальних заходів змусить 23% підприємців скоротити зарплати співробітникам. При цьому 17% респондентів впевнені, що доведеться звільняти персонал, а 6% налаштовані на те, щоб частково закрити свої підприємства.
Тільки за перші 10 днів карантину, введеного 12 березня, компанії — члени ЄБА недоотримали від 20% до 50% виручки. «І це тільки початок: далі буде ще гірше, — прогнозує Дерев’янко. — Питання в тому, наскільки вистачить запасу міцності у співробітників компаній і у власників».
За прогнозом на 2020 рік від інвесткомпанії Dragon Capital (володіє компанією Медіа-ДК, яка видає НВ), ВВП України, який на сьогодні дорівнює $135 млрд, за підсумками року впаде на 4−9%, тобто втратить $7,5−13 млрд. Перша цифра — це позитивний сценарій, друга — негативний, що передбачає, що карантин затягнеться. Але ж до епідемії коронавірусу прогнозувалося зростання вітчизняної економіки приблизно на 3−4%.
Кабмін також переглянув свій колись позитивний прогноз: за розрахунками уряду, через пандемію Covid-19 ВВП піде в мінус на 3,9%.
Сам прем’єр пішов ще далі: 30 березня Денис Шмигаль заявив, що якщо раніше в країні очікувалося зростання ВВП на 3,7%, то тепер ймовірне падіння на 4,8% за підсумками року. «Економіку треба запускати», — запевняє він. Мовляв, карантин довжиною в півроку країна не потягне. Тому уряд думає про те, як послабити обмеження, якщо дозволить ситуація з поширенням коронавірусу.
«Думаю, що в кращому випадку повториться криза, яка була в світі у 2009 році», — вважає Томаш Фіала, генеральний директор і засновник Dragon Capital. Він додає, що глибина кризи буде залежати від тривалості дії обмежень і кращим випадком стане той, за якого «карантин в основних країнах, зокрема в Україні, Євросоюзі, Америці, триватиме максимум три місяці і не затягнеться до другого півріччя».
Все йде вниз
На економіку України вплинуть два фактори: внутрішній карантин і поширення епідемії в країнах — економічних партнерах, каже Дмитро Яблоновський, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Останній фактор загрожує падінням попиту на продукцію українських підприємств — через введення карантинних обмежень. «Ми — одна з найбільш відкритих економік, — пояснює Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital. — Ми залежимо не тільки від світових фінансів, але й від товарних ринків — руди, сталі, зерна».
Ціни на сталь і руду падають — світова економіка увійшла в рецесію, про що повідомив МВФ. Для України ці товари — друга за надходженнями стаття експорту, яка принесла у 2019 році $8,7 млрд.
У 2020-му ціни на залізну руду можуть опуститися відразу на 37%, до $50/т. Такий прогноз озвучила глобальна дослідницька і консалтингова група Wood Mackenzie. Днями вартість руди з 62% вмісту заліза вже впала до $80,2/т — це найнижчий показник із лютого. Ще влітку 2019-го аналогічна сировина коштувала понад $120 за 1 т.
Причина здешевлення — повільні темпи зростання попиту на залізну руду, особливо в Китаї, а також слабке відновлення морських вантажоперевезень, які відіграють важливу роль у залізорудній промисловості.
Падає і попит на сталь. А все тому, що європейські виробники автомобілів — на них припадає близько 20% їх споживання в ЄС — припиняють роботу своїх підприємств. Так вчинили французька PSA Group й італо-американська Fiat Chrysler. А німецький Volkswagen повідомив, що йому стає важко підтримувати обсяги випуску на європейських заводах через перебої з поставками комплектуючих, а також введення режимів надзвичайної ситуації в деяких країнах регіону. Італійські заводи VW, на яких виробляються Lamborghini та Bugatti, призупинили роботу, як і іспанські, що випускають SEAT.
І українській бізнес уже відреагував: металургійний гігант АрселорМіттал скоротив виробництво і відправив у відпустку або на віддалену роботу чверть своїх співробітників. А трубна компанія Інтерпайп заявила про скорочення виробництва у другому-третьому кварталах 2020-го на 30−50% через падіння цін на нафту, згортання активності споживачів і коронавірус.
Втім, за прогнозом Dragon Capital, до нинішньої нестабільності на зовнішніх ринках Україна готова краще, ніж під час криз 2008 року і 2014-го. Зовнішнім шокам допоможе протистояти структура експортного кошика, яка зараз на 40% складається з продовольчих товарів (в 2008-му було лише 14%).
Зернові культури — українська стаття експорту № 1: в минулому році країна продала їх на зовнішні ринки на $9,6 млрд.
Ціни на агропродукцію в світі знижуються не так сильно, як на метали: на пшеницю за форвардними контрактами — зі $191 за 1 т (на квітень) до серпневих $170; по кукурудзі — зі $166 до $150. З початку маркетингового року (з 1 липня 2019-го) до 30 березня вітчизняні аграрії експортували понад 45 млн т зернових.
Але в 2020-му буде менше: урожай, як припускає Тарас Висоцький, заступник міністра економрозвитку, знизиться з рекордних минулорічних 75 млн т до 65−70 млн.
Щоб підтримати галузь, уряд не вводив карантинні заходи для продовольчого експорту. Більш того, Кабмін очікує, що високий світовий попит на продукцію вітчизняного сільського господарства відновить зростання вітчизняної економіки. Відбутися це повинно вже в другій половині 2020-го.
ПРАЦЮЄМО ДАЛІ: Роман Ємець з Dream Town каже, що його компанія скасувала орендні платежі на період карантину
Внутрішні проблеми
Головна біда, з якою неодмінно зіткнеться внутрішній ринок, — зниження споживання. Спочатку це станеться через жорсткий карантин, потім тренд продовжиться через втрату українцями доходів: багатьом уріжуть зарплати або навіть позбавлять роботи.
За оцінкою Локтіонової з UTG, щоб люди знову почали витрачати гроші, необхідно не менше 12 місяців з дня закінчення карантину. «За цей рік люди перестануть панікувати, увійдуть в нормальне русло, захочуть витрачати гроші на щось ще, крім продовольства і ліків», — пояснює директор UTG. Падіння товарообігу — а в 2019 році він становив $39 млрд — за позитивного сценарію може скласти 40%, а за негативного — всі 70%.
При цьому за підсумками 2019-го обороти роздрібної торгівлі приросли на 10% і вперше за шість останніх років обігнали інфляцію. А в третьому кварталі минулого року продажі росли так стрімко, що прискорили зростання ВВП на 0,5%.
Тепер же співвітчизники скоротять ще й свої витрати на подорожі. Від обмежень серйозно постраждає галузь туризму, яка, за підрахунками консалтингової компанії Сushman&Wakefild, дає Україні близько 5% ВВП.
За прогнозом Юлії Алексєєвої, екс-власника туроператора Zabugor, навіть за позитивного сценарію виїзний туризм просяде на третину. Вона вважає, що на ринку залишиться лише кожна шоста з існуючих компаній.
Та більш серйозно постраждає галузь авіаперевезень: Олександр Ланецький, директор консалтингової компанії Friendly Avia Support, порівнює удар, якого вона зазнає, з тим провалом, що стався після розвалу СРСР. «Тоді пасажиропотік впав у 20 разів, а повернувся він на ті ж показники 18 років по тому, в 2019-му», — пояснює Ланецький. Тобто з 24,3 млн пасажирів, яких обслужили в минулому році вітчизняні аеропорти, залишиться всього 1,2 млн.
Галузь постраждає від обмеження вільного переміщення між країнами: наприклад, у Чехії зараз обговорюють необхідність закриття кордону на 1−2 роки.
Зниження купівельної активності незабаром матиме ще один ефект — опосередкований: постраждає рекламний ринок. За даними Максима Лазебника, голови Всеукраїнської рекламної коаліції (ВРК), лише у квітні він просяде на 20−25%. Особливо відчутного удару зазнає зовнішня реклама — її доходи скоротяться на удвічі, а то й більше.
Робити прогнози до кінця 2020-го Лазебник ще не береться — ситуація змінюється. Поки що, за його спостереженнями, рекламодавці не йдуть, а відкладають свою активність.
За словами керівника ВРК, Україні в цій ситуації пощастило: найбільший рекламодавець у країні — це дуже стійкі стосовно нинішньої кризи фармкомпанії, на частку яких у 2019-м припало 40% ринку, або 9,6 млрд грн. А ось в Італії основні гроші рекламістам приносив туризм і різні масові заходи.
КАРАНТИНОМ ПО РЕКЛАМІ: За оцінками Максима Лазебника з Всеукраїнської рекламної коаліції, тільки в квітні рекламний ринок просяде на 20-25%
Період відновлення
За прогнозом Кабміну, вітчизняна економіка оживе вже в другій половині року, а в 2021-му повернеться до стадії зростання. Але станеться це лише за умови продовження структурних реформ і збереження співробітництва з МВФ. Від Фонду Україна розраховує отримати в цілому близько $8 млрд — за новою розширеною програмою фінансування і в межах допомоги боротьби з коронавірусом. А в цілому від міжнародних фінінститутів країні перепаде близько $10 млрд.
Гроші від МВФ нададуть серйозну підтримку українській економіці. Позаяк, к найближчі три квартали країна повинна виплатити близько $4 млрд за зовнішніми боргами. А міжнародні ринки капіталу для країн, що розвиваються, зараз закриті, нагадує інвестаналітик Сергій Фурса.
Понад те, в країні спостерігається серйозний недобір податків: за перші два місяці року дохідна частина бюджету недовиконана на 17 млрд грн ($0,6 млрд).
Аналітики JP Morgan підрахували, що виплати України за зовнішнім боргом в 2020-му складуть близько $16 млрд, і, ймовірно, деякі з них будуть пролонговані. «Беручи до уваги валютні резерви в розмірі близько $26 млрд, ситуація здається нам керованою», — відзначили експерти.
За прогнозом JP Morgan, валютні резерви скоротяться цього року приблизно до $19 млрд, в основному через великі платежі за державним зовнішнім боргом на суму $8,3 млрд, включно з відсотками.
Аналітики оцінили дефіцит фінансування приблизно в $6,6 млрд в поточному році, проте очікують в 2021-му на чистий приплив у $5 млрд, що дозволить відновити резерви до $ 4 млрд. Ці розрахунки побудовані на тому, що в 2020-му МВФ виділить країні $2,5 млрд, а ЄС — 0,5 млрд євро.
Без МВФ та іншої допомоги «розрив у фінансуванні був би дійсно великим, — ймовірно, набагато вище $10 млрд», відзначили в JP Morgan.
МВФ готовий залишитися з Києвом, якщо Верховна Рада проголосує за два закони — про неповернення виведених з ринку банків колишнім власникам і про запуск ринку землі. Перший з них ще називають «анти-Коломойським»: він позбавить мільярдера Ігоря Коломойського надій на ренаціоналізацію ПриватБанку.
30 березня ВР у першому читанні схвалила цей закон, друге читання відбудеться, ймовірно, через тиждень. І в той же день парламент, хоч і з великими труднощами, але дав добро документу, що запускає ринок землі: той запрацює з липня 2021 року.
Тож у вітчизняної економіки з’явився шанс пережити 2020-й з мінімально можливими втратами.
ВЕЛИКИЙ СТОП: Зараз в країні працює тільки 2% підприємств роздрібної торгівлі — в основному продуктові ритейлери (на фото — черга в магазин Сільпо)
Читайте також: Ситуацію в Україні британський журналіст порівняв з піснею групи The Kinks “Смерть клоуна”
