Politerno > Статті > Вибори в Німеччині. Хто буде правити головною країною Європи

Вибори в Німеччині. Хто буде правити головною країною Європи

  • 23 Вересня, 2017
  • 1076 Переглядів
  • 0

У неділю 24 вересня в Німеччині пройдуть вибори в парламент. На них будуть обрані 630 членів 19-го Бундестагу, федерального парламенту Німеччини.

Це найважливіша подія в політичному житті країни: Німеччина – парламентська федерація, і вибори в Бундастаг є кульмінацією політичної боротьби в країні.

Основне протистояння буде йти між двома найбільшими і найстаршими партіями країни – це блок “Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз” (ХДС/ХСС) і Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН).

Згідно з опитуваннями, перемога залишиться за блоком ХДС/ХСС, очолюваним Ангелою Меркель.

Прохідні партії

На виборах в бундестаг-2017 за місця в німецькому парламенті борються 42 партії, але реальні шанси подолати 5-відсотковий бар’єр є тільки у шести.

Це:

Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС).

За даними опитувань, має від 36% до 37% підтримки. Кандидат на пост канцлера – Ангела Меркель. Швидше за все, як глава партії, що перемогла (якщо не станеться якихось несподіванок), вона і очолить в черговий раз Німеччину.

Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН)

За них готові віддати голоси від 23% до 24% опитаних. Глава і кандидат на пост канцлера – Мартін Шульц.

СДПН з 2013 року (після минулих виборів до Бундестагу) ​​була в коаліції з ХДС/ХСС. Цілком може бути, що така коаліція складеться і після цих виборів.

Ліва партія

За них, за різними опитуваннями, хочуть голосувати 9-10%. Лідери – Катя Кіппінг і Бернд Ріксінгер. Перші в передвиборному списку – Сара Вагенкнехт і Дітмар Барч.

“Ліві” (партія веде свою історію від СЄПН – комуністів Східної Німеччини) спираються в основному на електорат з уродженців колишньої НДР. Електорат Лівої партії – це в основному переконані прихильники з східнонімецьких земель, вихідці з робітничого середовища, найчастіше з невеликим доходом і невисоким рівнем освіти. У Західній Німеччині лівих в основному підтримує протестний електорат, який розчарувався в традиційних партіях. Партія жодного разу не входила в правлячу коаліцію в бундестазі, хоча і стабільно має в ньому своє представництво.

Союз-90/”зелені”

За опитуваннями, набирають від 6,5% до 8% прихильників. Лідери – Сімоне Петер і Джем Оздемір. Перші в передвиборному списку – Джем Оздемір і Катрін Герінг-Еккард.

Основний електорат – мешканці великих міст на заході Німеччини, особливо університетських міст.

Вільна демократична партія (ВДП)

Опитування говорять про підтримку від 8% до 9,5%. Лідер і перший в передвиборному списку – Крістіан Лінднер.

За ВДП в основному голосують представники вільних спеціальностей – до них в Німеччині відносяться бізнесмени, лікарі, фармакологи і юристи. Члени ВДП домагаються ослаблення ролі держави в цілому, виступаючи при цьому за більшу інтеграцію з країнами ЄС.

“Альтернатива для Німеччини” (АДГ)

Крайня права партія, яка вперше може потрапити в парламент. Її готові підтримати від 9% до 12% опитаних. Вона виступає з антиісламськими і антиіммігрантськими гаслами. Заступник голови партії і кандидат у канцлери ФРН Александер Гауланд до 2013 року був членом Християнсько-демократичного союзу Ангели Меркель, сьогодні він належить до націонал-консервативного крила АДГ і виступає за зближення з Росією.

На тлі кризи з мігрантами ряд опитувань і політичні аналітики показують, що “Альтернатива” може отримати навіть третє місце на виборах і стане впливовою опозиційною силою.

Ставлення до України і Росії

У спільній передвиборній програмі ХДС/ХСС йдеться, що ситуація в світі загрожує вийти з-під контролю.

“Навіть безпосередньо по сусідству з нами, – йдеться в розділі, присвяченому ситуації в Європі, – внаслідок російської агресії поставлено ​​під питання територіальну цілісність України”.

Партія Меркель закликає Росію “строго дотримуватися мінських домовленостей і втілювати їх в життя”.

Соціал-демократи вважають, що відносини Німеччини з Росією “затьмарені діями російського уряду на сході України і порушенням міжнародного права, яким була анексія Криму”. При цьому партія Мартіна Шульца впевнена, що “мир і безпеку в Європі можливо забезпечити лише разом, а не без і вже, тим більше, не проти Росії”. А для цього потрібна розрядка напруженості, повернення до політичного діалогу і, як сказано, “диференційоване застосування механізму санкцій”.

СДПН оголосила в своїй програмі, що планує домагатися поетапного зняття санкцій з РФ у міру виконання мінських домовленостей.

“Серйозний прогрес у виконанні мінських угод повинен вести за собою покрокове зняття санкцій з Росії”, – говорилося в підготовленому до голосування проекті документу.

Ліва партія в українському конфлікті однозначно виступає на стороні Росії. Сара Вагенкнехт – один з її лідерів, різко критикувала німецький уряд Ангели Меркель за антиросійські санкції.

ВДП вимагає від уряду РФ “негайно припинити окупацію Криму як таку, що суперечить міжнародному праву і війну на сході України”. Що стосується санкцій, то ВДП пише в своїй програмі: “Поки президент Путін буде продовжувати свою інтервенціоністську політику, санкції проти Росії повинні залишатися в силі, а повернення Росії в G8 виключено”.

У разі подальшої військової ескалації ліберали наполягають на введенні додаткових санкцій, а якщо уряд РФ буде йти на поступки, пропонують пом’якшувати обмежувальні заходи.

“Союз-90/зелені” вважають, що на Росії лежить значна частка відповідальності за виникнення вогнищ конфліктів в світі. Зовнішню політику Кремля вони називають “агресивною” і “великодержавною”. Санкції проти Росії “зелені” вважають дієвими і виступають за їх посилення.

“Альтернатива для Німеччини” виступає за скасування санкцій без будь-яких попередніх умов і одночасно за розширення економічного співробітництва з Росією. Поряд з лівими – це найбільш проросійська політична сила країни. Лідер партії Олександр Гауланд закликав визнати український Крим частиною Росії.

“Росія вже ніколи не поверне Крим. Я не думаю, що санкції можуть на щось вплинути”, – заявив політик.

ЗМІ в пошуках “руки Москви”

По аналогії з виборами в США, ЗМІ почали шукати “руку Москви” і в німецькій виборчій кампанії. У пресі заговорили про можливі втручаннях хакерів, зокрема, російських, в майбутні вибори. Втім, ні доказів, ні навіть версій висунуто не було.

Видання The New York Times нагадало про те, як Ангела Меркель збирала навесні на нараду головних німецьких міністрів і високопоставлених військових. На думку видання, приводом для такої зустрічі міг бути захист виборів від кібератак. У Німеччині нібито боялися повторити долю США і Франції, де, за словами чиновників, Кремль спробував змінити результати президентських виборів.

Однак перед виборами росіяни практично зникли з медійної порядку денного. Не було помічено ні активності тролів, ні хакерів. Веб-сайти кампаній і основних засобів масової інформації працюють, як зазвичай.

Німці, за словами Сандро Гайкена, директора Інституту цифрового суспільства в Берліні, який стежить за втручанням Росії, “майже розчаровані тим, що нічого не відбувається”.

При цьому посадові особи попереджають, що ще є ймовірність “спливання” близько 16 гігабайт секретної інформації, викраденої два роки тому хакерами з парламенту Німеччини.

Strana.ua

 

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь