Politerno > Статті > Україна і світ > Як Конституційний суд позбавив Порошенка референдуму по НАТО

Як Конституційний суд позбавив Порошенка референдуму по НАТО

  • Квітень 28, 2018
  • 309 Переглядів
  • 0

Закон “Про всеукраїнський референдум” від 6 листопада 2012 року визнано неконституційним. Таке рішення ухвалив Конституційний суд України (КСУ) на засіданні 26 квітня, розбираючи подання 57 народних депутатів, внесене в грудні 2014 року.

За наявною інформацією, голосування, в якому брали участь 14 суддів на чолі з головою КСУ Станіславом Шевчуком, було одноголосним.

Вони пред’явили претензії не тільки до процедури прийняття закону (чого вже було досить для визнання), але і до його змісту.

Наслідків цього рішення кілька. По-перше, потрібно приймати новий закон про референдум, можливість якого прописана в Конституції.

По-друге, до того часу вщухнуть розмови про проведення плебісциту про вступ до НАТО і про членство в ЄС, а це обіцяв президент Петро Порошенко.

По-третє, КСУ знову в якості підстави використовував аргумент неперсонального голосування депутатів в ході засідання ВР і взагалі порушень конституційної процедури прийняття закону. Враховуючи, як часто народні обранці цього і не тільки скликання Ради голосували за себе і того хлопця, конституційність багатьох законодавчих актів можна поставити ​​під сумнів, причому не тільки в інтересах закону, а й політики.

Читайте по темі: “Народу потрібно повернути право на референдум!”, – Крулько

Раз, два

Рішення КСУ базується на двох блоках претензій. Перш за все, судді визнали, що закон був прийнятий з численними порушеннями, в тому числі, завдяки “кнопкодавам”, тобто депутатам, що голосують відразу за кількох колег, а також не розглядалося на засіданні профільного комітету і не обговорювалося на пленарному засіданні перед голосуванням.

“Суд сказав, що цих порушень процедури вже досить, і вони є суттєвими, щоб визнати закон повністю неконституційним”, – зазначила доповідач від імені групи подання, експерт-конституціоналіст Юлія Кириченко.

За її словами, вагомою підставою було і те, що за допомогою простого закону, прийнятого мінімум 226 голосами, по суті були введені зміни в Конституцію, які вимагають голосування мінімум 300 народних обранців і більш тривалої процедури розгляду.

А КСУ ще “пройшовся” по узмісту. Згідно з Конституцією, всеукраїнський референдум можна провести за народною ініціативою, зібравши в різних областях України підписи не менше трьох мільйонів виборців.

Зазначений закон говорить, що шляхом такого плебісциту можна приймати і нову редакцію Конституції, і вносити в неї зміни, і визнавати недійсними старі закони, які змінили її текст. Оголошує про його проведення президент. Результати оголошує Центральна виборча комісія (ЦВК), після чого вони вступають в силу.

Верховна Рада фактично з процесу виключена. І в цьому КСУ побачив порушення конституційного принципу поділу влади.

“Парадоксально, але значна кількість демократій були зруйновані посяганням на Конституцію через маніпуляції референдумом. Особливо це стосується Східної Європи. Хоча не тільки її. Згадайте Німеччину, де німецький народ через “референдум” заснував пост фюрера. Це класика того, як народний суверенітет протиставляється верховенству права”, – аргументував доповідач з боку КСУ, суддя Василь Лемак на своїй сторінці у Фейсбуці.

Читайте також: Як Порошенко намагається встановити контроль над Конституцією

Закон скасований, хай живе закон!

Рішення КСУ обертається необхідністю приймати новий аналогічний законодавчий акт.

“Конституція передбачає, що є такий спосіб прямого волевиявлення громадян як всеукраїнський референдум, і значить повинні бути закони, які регулюють це питання”, – говорить перший заступник парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя Леонід Ємець (“Народний фронт”).

Однак він не зміг сказати, коли законопроект на ту ж тему з’явиться в Раді і хто стане його автором.

Чи можна після скасування закону проводити референдуми – питання спірне.

Вчений-конституціоналіст Віктор Мусіяка вважає, що після визнання неконституційним закону від 2012 роки знову діє старий закон “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” від 3 липня 1991 року, за яким проходив плебісцит за народною ініціативою, запущений президентом Леонідом Кучмою в 2000 році.

“Але в цьому законі згадуються органи, яких вже немає, наприклад, президія Верховної Ради. Подібні речі можуть призвести до того, що в разі референдуму його результат буде поставлений під сумнів”, – говорить Мусіяка.

Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера впевнений: рішення КСУ не повернуло до життя закон, а створило законодавчий вакуум.

“Його може заповнити тільки законодавець шляхом прийняття нового закону про референдум”, – прокоментував він.

Магера проводить паралель зі скасуванням закону “Про основи державної мовної політики” (так званий мовний закон Колесніченка-Ківалова).

“Попередній “мовний” закон від 1989 не відновив дію, виник такий же пробіл. Хоча окремі законодавчі акти безпосередньо регулюють питання застосування мов в своїх сферах, наприклад, закон про освіту, процесуальні кодекси”, – говорить член Центрвиборчкому.

На думку політолога Костя Бондаренка, ситуація призведе до того, що вщухнуть розмови про референдум на тему НАТО, навіть якщо з такою ініціативою виходив президент Петро Порошенко.

У політичних колах ходили розмови, що в Адміністрації президента хотіли поєднати плебісцит з новими виборами президента, щоб збільшити шанси Порошенка.

“Плюс спалюються мости для подібного голосування за втілення Мінських угод в частині особливого статусу Донбасу. В умовах, коли дві третини населення втомилися від війни, такий референдум при належній агітації дозволяв вирішити питання, не залучаючи вороже налаштовану до ідеї Раду”, – говорить експерт.

Ну а аргумент КСУ щодо неперсонального голосування, якого достатньо в Раді цього, та й минулих скликань, може спровокувати протиборчі політичні угруповання “торпедувати” закони один одного.

“Розпочнуться звернення депутатів з любого приводу в КСУ. Схоже, ми станемо свідками “воєн”, перемога в яких буде багато в чому залежати від рішення суду”, – вважає Бондаренко.

Читайте також: Чому здувається рейтинг Порошенка і про що говорять відсотки Вакарчука і Зеленського

Поділитися: