Париж нагадує могутньому і жадібному президенту-олігарху Порошенку, що все одно в Україні прийде час президентських виборів. Він має вирішити для себе – бігти за кордон або боротися за другий термін, щоби зберегти свою владу і багатство, замість того, аби робити реформи і перемагати ворога.
З точки зору президентських виборів кандидат Порошенко – це наша Марін Ле Пен. У другому турі президентських виборів в Україні він програє будь-кому, хто пройде з ним. Бо, як і в випадку з Кучмою, виборці говоритимуть: хто завгодно – лише не Порошенко. Ось чому стратегія Адміністрації президента України зробити з нього не кращого, а унікального і безальтернативного кандидата на майбутніх виборах вкрай контрпродуктивна. Стратегія “безальтернативності” Порошенка лестить його самолюбству, але лише погіршить його положення.
Адже можна затиснути всіх перспективних зараз конкурентів-кандидатів, або виставити на виборах натовп Рабиновичів і Бойків – ліворуч, Ляшка і Тягнибока – праворуч. Можна знову погрожувати Україні, що Путін ось-ось нападе на Печерськ. Можна контролювати ЦВК, МВС, СБУ, ГПУ і весь адміністративний ресурс. Можна затиснути або скупити ЗМІ та заповнити Інтернет армією порохоботів. Але якщо український виборець відмовляється вдруге “їсти цю страву” під назвою “президент Порошенко”, то тут нічого не поробиш. І справа не в порівнянні якостей і перспектив різних кандидатів. Просто люди не хочуть більше мати за президента людину, яка так жорстоко обійшлася з Україною.
А свій “український Макрон”, як конкурент безальтернативного, але страшно непопулярного президента Порошенка обов’язково з’явиться і дуже скоро. Це і називається “суспільний запит на зміну Порошенка і його корупційної та антиреформаторської політики”. Більш того тих, хто може виграти у нинішнього “кислотного президента”, буде кілька, і Порошенко не знатиме, з ким боротися, кого знищувати, а кого підкуповувати і використовувати у президентській виборчій кампанії.
