Раз ми вже намагаємося розібрати майбутнє, яке неминуче настане. Давайте трохи докладніше пробіжимся по грі екса Яценюка …
Арсеній Петрович нині надзвичайно активний. Причина – нав’язливе бажання повернутися на своїх умовах. Статус “тіньового кардинальчика” для неймовірно марнославного чоловіка – зовсім не те.
Більш того, повинен визнати, що саме Яценюк – єдиний з “великих”, хто реально має ретельно продуманий сценарій. Розписаний і по ресурсах, і за виконавцями. Відверто кажучи, Арсеній Петрович і є той самий “троянський кінь” Петра Олексійовича.
Адже він вхожий, друг-партнер, член неформальної стратегічної кімнати, має гарантовані супер квоти в уряді, бюджет і є обов’язковим членом коаліції …
А насправді, Яценюк відправляється в північноамериканське турне, щоб переконати заінтересантів в одному: “Україна вкрай потребує реформи системи управління”.
Яценюк зустрічається з цілим рядом впливових персон і кожну зустріч супроводжує двома тезами.
Перша: проблема неефективної влади в Києві – її подвійна природа.
Друга: нинішній президент не здатний радикально відмовитися від цієї подвійності і тому є фундаментальною перешкодою для будь-яких модернізацій.
У чомусь, зрозуміло, Яценюк абсолютно правий. Виконавча подвійність дійсно дратує. Але питання ж не в цьому. Питання тільки в бажанні Яценюка знайти хвіртку, яка і дозволить йому повернутися в публічну політику.
Отже, людина формує стійку думка у західних донорів, що Петро Олексійович – ключова проблема в нинішній Україні. Далі – відповідні публікації з цього приводу.
Трохи пізніше в гру вступає Арсен Аваков, теж великий заінтересант в самозбереженні. Його завдання – влаштувати правильний силовий тиск на команду президента. Прослушка, зливи, арешти придворних бізнесменчиків і навіть відомі акції в Козині.
Якщо це не працює і ПО не погоджується на добровільне переформатування влади, тоді активується опція парламентського шантажу. НФ адже все ж таки обов’язкова частина парламентської коаліції і цілком запросто заблокує всі ініціативи БПП.
Так чи інакше, Яценюк явно почав продуману гру. До того ж він знову є … консенсусною фігурою для так званої “енергетичної групи олігархів”. Пінчук, Ахметов і Коломойський, судячи з усього, сильно втомилися від агресивності президентського оточення.
Підсумкова мета очевидна: істотно послабити президента, позбавити ресурсів і схилити до створення нового партійного монстра, щоб зайти туди в якості лідера.
А далі? А далі як з “Батьківщиною”. Зайшли в політпроект, взяли все під контроль, спільно з “президентськими” адміністративно провели компанію, набрали по списку і на мажоритарці та … повернули Арсенію Петровичу прем’єрське крісло.
Під якого зовнішні донори знову дадуть кредити. І хто сьогодні все ж таки реальний опонент Порошенко?
