Коли ти обдурив сто чоловік, сто перший може тебе вбити. Про вбивство колишнього в.о. директора “Укрспирт” і госкоррупціі.
Новина виглядає страхітливою: людина йшла по вулиці серед білого дня і була розстріляна з проїжджаючого повз автомобіля. Але якщо брати до уваги, що вона працювала на державному підприємстві, все стає на свої місця. Замовне вбивство, пов’язане з перерозподілом товарних потоків в ДП “Укрспирт”.
Що таке держпідприємство, та ще й монополіст на ринку? Це шахрайство, корупція в особливо великих масштабах, підроблення документів, злодійство, збут “лівої” продукції…
На керівництво будь-якого держпідприємства України можна завести таку кількість кримінальних статей, що вистачить на населення невеликого селища. Що вже говорити про такого монстра як “Укрспирт”.
Вбивство Віктора Панкова не викликає здивування. І нехай скромний статус Панкова – радник директора “Укрспирт” – нікого не бентежить. За роллю другого плану криється реальна влада і чийсь шкурний інтерес.
Сьогодні в Україні немає жодного держпідприємства, яке не розкладається зсередини від корупції. Підприємства дерибанять на найвищому державному рівні, посади директора і його заступника і раніше займають “смотрящие”. В Україні борються за владу два протиборчі політичні угруповання. Одне ставить директора, друге – його зама.
Періодично вони міняються місцями, в залежності від того, яке угруповання набрала чинності в парламенті або на виборах. Ось на цій хиткій рівновазі і тримається все господарство України. На шулерських схемах, що виводять величезні гроші з кишені держвласності.
Кому “Укрспирт” продає свою продукцію по найвигіднішими цінами, хто опиняється в “плюсі”, чия це “годівниця”? І, найголовніше, чи є взагалі сенс розплутувати цей злочинний клубок бізнес-інтересів, якщо на місці “відрубаних голів” з’являться нові в подвійній кількості?…
Три з половиною тисячі державних підприємств України потрібно приватизувати, акціонувати, щоб прибрати державний апарат з економіки. Потрібно позбавити чиновників самої можливості призначати своїх “дахувальників” на держпідприємства. Тільки тоді боротьба з корупцією буде мати результат. Практично всі розвинені країни вже пройшли через це. Канада, наприклад, відмінно себе почуває практично без держпідприємств.
Найжахливіше в цій ситуації, що тепер уже всі розуміють, у що переродився “євромайдан” з його високими ідеалами і бойовим духом. В глобальний, тупий переділ “схем”, якими влада дорожить набагато сильніше, ніж показниками економічного зростання.
Чим швидше здійсниться акт виходу держапарату з економіки, тим більше реальних грошей надійде в фінансові жили країни, тим менше корупційних вбивств буде здійснено, тим менше злочинних схем залишиться. Істеблішменту пора б уже задуматися про те, щоб створити в Україні вільну, прозору економіку, тому що до тих пір кожен з них під ударом.
Великі госкоррупціонери рано чи пізно стають біженцями, ізгоями, ганьбою для своєї країни. Чи варто присвячувати свій час і енергію гризні за ганебні гроші, які в кінцевому підсумку нічого не вирішують.
P.S. Про корупціонерів “Укрспирту” писали мало з самого його створення в 2010-му році, пишуть і будуть писати в майбутньому. Поки існують держпідприємства, будуть змінюватися тільки прізвища.
