А тепер серйозно.
На минулому тижні я зауважив, кілька речей про очікуваний візит Порошенка до США:
– нетиповий анонс без анонсу
– недоцільність акцентування уваги на вигаданій принциповості “зустрітися з Трампом перед Путіним”
Каюсь, був неправий.
Швидше за все, це все абсолютно точно продумані і пов”язані між собою речі.
Швидше за все, Банкова точно знала, який характер матиме зустріч Порошенка з Трампом (не субстантивні переговори, а протокольна зйомка). Але з якоїсь причини отримати фотографію з Трампом було для Порошенка настільки важливо (може приревнував до слави Клімкіна?), а інших пояснень доцільності і нагальності цієї потужної фотосесії було так мало, що довелось вигадати причину – аби до Путіна.
Насправді чи до Путіна, чи після Путіна – це не має жодного значення.
Просто позиції щодо України Трамп не має, позиція США щодо України визначається бажанням Трампа “подружитися з Росією” і небажанням переважної більшості політичної еліти США дозоволити йому це зробити.
Цілком зрозуміло, що швидка – хв 10-15 максимум зустріч Порошенка з Трампом не лише не могла бути детальною (як нас намагається переконати Порошенко), але і не зможе бути більш субстантивною у порівнянні з повноцінними переговорами чи бесідою, яка, як очікується, може відбутися між Трампом і Путіним.
Я вже писав, що Трампу, щоб затикати роти внутрішнім критикам (і, до речі, нашим ситуативним созникам) в США, які постійно намагаються звужувати можливості для політичного маневру президента США у відносинах з Росією, буде дуже доречною фотографія з Порошенком. Хто зможе звинуватити у проросійськості Трампа, якщо його підтримує президент Порошенко, з яким Трамп зустрівся до зустрічі з Путіним?
Отже, Трамп отримав те, що хотів. За 10 хвилин.
Президент України летів через океан годин 9. Жив добу в Вашингтоні. Не один. Це довго і дорого. І навіщо ж українські платники податків розкошелились на круглу суму?
Для запевнення у підтримці України і реформ?
Це якась нова підтримка, зі зброєю, статусом основного партнера поза НАТО, членством в НАТО, чи та сама, що була і рік, і три тому?
Якщо нова, то в чому ж вона? Бо нічого нового окрім того, що і в США можна поговорити про закупівлю вугілля ми в Вашингтоні від нашого президента не почули.
Якщо це та сама підтримка, в рамках тих самих американських рішень і законів, то навіщо літати в США за тим, що вже і так маєш?
Але одна новина таки є. Вийшовши з Білого дому Порошенко знову заговорив про Мінські домовленості. Це означає, що ніяких планів що зміни форматк АТО українська влада не має. Бо очевидно щось таке варто було б обговорювати з Трампом.
І тривалість зустрічі 2 чи 15 хвилин, а також до чи після зустрічі з Путіним не має значення.
Має значення те, що робитиме Трамп в реальній політиці. А от цього ми не знаємо. І не варто вірити, що знає Порошенко.
Сенат США точно розбирається у Трампі не гірше нас. Тому і намагається не дозволити йому зробити те, що він хоче, не звертаючи особливої уваги на те, що він говорить чи пише у твіттерах.
Чергова змарнована нагода дипломатії у виконанні президента Порошенка. Король – голий! На жаль.
