Ті, кому доводилося мати справи із Сергієм Надалом розповідають, що він рахується тільки із сильними, слабких – лише використує.
Яскравим прикладом цього є політична кар’єра екс-голови Тернопільської обласної ради, “свободівця” Олексія Кайди, якому вдруге потрапити до парламенту не вдалося саме через “старання” Сергія Віталійовича. Кайда був значимою фігурою у політичному секторі Тернополя. Саме це і стало підставою для того, щоб прибрати побратима. Вочевидь, схожий сценарій “написав” мер і для депутатів міськради, екс-свободівців Ігоря Турського, Івана Сороколіта та Романа Навроцького, яких зараз намагається повністю “стерти”» з політешелону Тернополя…
При цьому очільнику Файного міста навіть не потрібно особисто виступати “рупором” щодо позбавлення мандатів Турського, Сороколіта та Навроцького. Для “брудної” партійної роботи Сергій Віталійович оточив себе людьми, які не вирізняються лідерськими якостями, однак дуже хочуть бути дотичними до великої політики.
Так одним із “рупорів” Сергій Надала зараз виступає депутат міськради Володимир Стаюра. Його політичну кар’єру можна описати одним словом – “застій”. Не наділений особливою харизмою, “свободівець” уже не один рік поспіль марить кріслом у Верховній Раді України. Натомість під час місцевих виборів у 2015 році навіть не ризикнув балотуватися по округу. Володимир Іванович “вибив” собі перше місце у списку партії і спокійно споглядав, як його побратими впродовж кількох місяців вели війну за рейтинг. Однозначно, що не маючи за спиною прихильників, мрії про крісло в парламенті й надалі залишаються тільки мріями. Та подейкують, що Сергй Надал пообіцяв підтримати Стаюру на найближчих виборах до Верховної Ради. Якщо це правда, то Володимир Іванович, мабуть, вже спить і бачить себе у якості нардепа. Хоча поки що мер більше сприяє політичному рейтингу Ігоря Гуди – відомого місцевого будівельника та товариша. Та позаяк перевірити обіцянки мера Стаюра зараз не може, вочевидь, щиро сподівається що за вірну службу, очільник Тернополя дотримається слова…
Ще одним “рупором” мера Тернополя зараз є корінний житель м. Шумськ Василь Габор. Він, як і Стаюра, також давно мріє про крісло в парламенті, однак поки що зумів стати лише покірною «тінню» нардепа Михайла Головка, в якості його помічника-консультанта. Цікаво, що Габор свого часу трішки працював головою Шумської райдержадміністрації, однак, судячи з усього, не виправдав очікувань. У 2014 році депутати Шумської районної ради навіть зробили спробу висловити йому недовіру, однак їм не вистачило кількох голосів. Також Габор вважає себе громадським активістом. Згідно реєстрів, він значиться серед засновників громадської організації «Всеукраїнська люстрація», яка має у безоплатному користуванні приміщення площею 133 кв. м в центрі Тернополя. Не виключено, що саме комунальний дах над головою Габор зараз активно “відпрацьовує” на публіку. Або ж сподівається, що Сергій Віталійович і йому якось та й допоможе потрапити у Верховну Раду.
Грудьми на амбразуру за міського голову “лягає” також і “свободівець”-інтелігент Олег Сиротюк. Йому пощастило свого часу навіть очолити Тернопільську ОДА. Однак нічим, окрім розподілу посад між “своїми”, Олег Мирославович не відзначився. Його роботу в адміністрації зараз навіть не всі пригадати можуть. Так і залишається Сиротюк “вічним” депутатом обласної ради та критиком влади, позаяк амбіції потрапити до парламенту і у нього, як і Габора та Стаюри, нічим наразі не підкріплені…
Мабуть, саме на амбіціях кожного вдало “зіграв” міський голова, формуючи навколо себе “вірну свиту”. Хоча й те, що Сергій Віталійович оточив себе “політичними лузерами” говорить радше про присутній панічний страх програвати та бути слабким. Тому, на фоні таких “гравців” виглядати слабким нашому меру точно не доведеться.
P. S. Є й інші “свободівці”, які відчули себе тимчасово потрібними Сергію Віталійовичу та ще сподіваються “стрибнути вище голови”. Та їм буде присвячена уже наступна публікація.
