Коли аферисти з МВФ, їх підспівувачі-гратоїди і каламутні інвест-банкіри на посадах в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (вони тупо хочуть заробити свій відсоток) у владі розповідають, що приватизація – це панацея від усіх бід і шлях до процвітання і до боротьби з корупцією я голосно сміюся над довірливістю нашої публіки з розряду “кращих людей міста”.
Приватизація у нас йде вже більше 20 років. У нас вже 80% активів давно приватизовано. Чому тоді корупція тільки зростає (до речі при Кучмі був найменший рівень корупції. Буйним цвітом розквітла при “демократі” і “західникові” Ющенко)? Напевно питання в якості державного управління, на яке вся ця шелупонь просто не тягне?
“В результаті приватизації відразу прийдуть інвестиції”. Гарно. Тобто, коли приватизували 80%, інвестицій чомусь немає, а ось розпродамо ще 20% і відразу з’являться? Друзі Януковича плачуть із-за того, що вони не здогадалися так лохів розводити.
Цікаво, а чому тоді Китай став другою (першою) економікою світу при величезному державному секторі? Або чому повністю державна енергетика Південної Кореї не завадила країні побудувати потужну економіку?
Інтернет, GPS, ракети в США – це продукт державних інвестицій і підтримки держави, які пішли в приватний сектор. Приватний сектор рідко в таке інвестує. Тому що думає на коротких дистанціях. Як і каламутні інвест-банкіри, якіу нас на чолі економіки.
Вони маму готові продати заради прибутку. Тільки, щоб швидше і швидше змотатися з країни. Під оплески радісних аборигенів, які не хочуть головою думати.
