Політичний оглядач Олексій Мінаков вважає, що повноцінний Майдан проти Президента України Петра Порошенка може зібратися за лічені години.
Пройшло вже 3,5 роки з часу Революції Гідності – суспільство відпочило від євромайданного катарсису і в певній мірі перезарядилось. Соціально-економічна ситуація в країні напружена, але коли вона взагалі була не напруженою?
Найголовніший подразник сьогодні – це малопомітність реформ, які сприймаються дуже повільними, а деякі взагалі провалюються, як вийшло з початком судової реформи.
Війна з Росією є ключовим стоп-чинником осінніх протестів. Один раз Путін вже скористався слабкістю України – тепер в українців є побоювання, що подібна ситуація може повторитися. Досить поширена думка “можливо, не все добре, але Україна існує”.
І аргумент “не розгойдуйте човен, інакше Путін нападе” дійсно стримує людей від того, щоб вийти на вулиці. Ця “дамба” здатна стримувати невдоволеність народу ще певний час, як мінімум, до чергових виборів президента і парламенту.
А коли “дамбу” прорве, майдан збереться швидше, ніж у 2013-2014 роках. Адже в суспільстві через війну не спадає безпрецедентна нервозність, загостреність, кипучість. І час від наростання невдоволення до виходу на повноцінний майдан складатиме не місяці, а дні чи навіть години.
Найголовніший челендж для опозиції – об’єднання. Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Валентин Наливайченко та інші опозиціонери лише разом здатні нести серйозну загрозу діючій владі. Але якщо пан Саакашвілі не зможе повернутися в Україну, то дієздатність так званих “штабів спільних дій” без нього вже під питанням.
Також є сумніви щодо big idea протестів, яка полягає у прийнятті політичної реформи. Нове виборче законодавство, оновлення складу ЦВК, закон про імпічмент – всі ці речі дуже важливі, та хіба вони чіпляють простого українця?
Більше того, влада має на руках декілька козирів для гасіння протестного духу. На осінь генпрокурором Юрієм Луценком заплановані показові зняття депутатської недоторканності. Українці чудово розуміють, що, скоріш за все, нікого з депутатів не притягнуть до відповідальності.
Але сам процес покарання у вигляді зняття недоторканості приносить задоволення із сакральним значенням. Це видовище, за яким українці залюбки будуть спостерігати з попкорном.
Також відволікти увагу від нагальних проблем влада зможе обговоренням призначень нових керівників. Хто нарешті сяде в крісло керівника Нацбанку замість Гонтаревої? Хто буде на місці голови Мінінформполітики замість Стеця? Хто змінить в.о. міністра аграрної політики Кутового?
Ще на осінь владою заготовлені декілька перемог. В першу чергу, це прийняття законопроекту щодо освітньої реформи. Трохи менші шанси мають пенсійна та медична реформи.
Підсумовуючи, сформовані серйозні передумови для масштабних протестів восени, але вони повністю нівелюються фактором війни на Донбасі. Крім того, влада має на руках козирі, якими зможе приборкати критичні негативні настрої.
Тим не менше, за моїми джерелами, заступник голови СБУ Віктор Кононенко все одно дуже хвилюється з приводу можливих акцій протесту восени. Ймовірно, не остання його роль і в зараженні Адміністрації Президента власною фобією протестів – Банкова накрутила себе і шукає будь-які інсайти протестів на осінь. І це добре, владі не завадить тонус, аби бути відповідальною, стримувати свої корупційні апетити та проводити реформи.
