Але в реальності, на жаль, щирих слів від нього ми не дочекаємося
Якби президент Порошенко був чесний з самим собою і з українським народом, в своєму завтрашньому зверненні до Верховної Ради він би сказав ось що:
Шановні депутати.
Три з половиною роки тому народ України зробив велику помилку, обравши мене Президентом країни.
Я йшов на вибори з хорошими намірами. Я планував відмовитися від бізнесу, швидко повернути Донбас, підписати міжнародні угоди, які прийдуть на зміну Будапештському меморандуму і гарантують територіальну цілісність України, перемогти корупцію, зробити Україну багатою країною.
На жаль, Бізнесмен у мені переміг Президента. Я не зміг продати “Рошен”, зате по всій країні відкривалися все нові і нові магазини мого імені. Війна виявилася настільки прибутковою справою, що і її я ніяк не можу закінчити, або хоча б віддати в “сліпий траст” – нею ми займаємося в ручному щоденному режимі я і моя команда.
У мене немає часу їздити по світу і домагатися гарантій безпеки для України – зростаючий бізнес вимагає моєї щоденної присутності. Ви не гірше за мене знаєте, що без хабарів в нашій країні жодне питання не вирішити, тому перемогу над корупцією я теж вирішив відкласти до кращих часів. Кращих, звичайно ж, для мене, а не для країни.
Шановні депутати, ви були безцінними помічниками на моєму шляху. На щастя, багато хто з вас з розумінням поставилися до моєї біди – безмірної любові до грошей – і були готові віддавати голоси за потрібні мені законопроекти, в обмін на певні пільги, надані вам, як моїм вірним соратникам.
Разом ми домоглися приголомшливого результату. Немає тепер в Україні великих патріотів, ніж я і ви. Я – єдиний українець, який з повним правом може сказати – Україна – це моя країна. Тому що все в цій країні належить мені. І кращі з вас можуть додати: “Україна – це і наша країна теж” – і будуть праві. Адже і вам, по праву, належать тепер багатства України.
І ось вам моя програма на найближчі два роки. Треба триматися за владу за всяку ціну. Я на своєму особистому досвіді знаю, як це нелегко. Знаю, як важко відчувати себе ненависним цілим народом. Розумію, як важко кожен день думати одне, а по телевізору говорити зовсім інше. Але, шановні депутати, а я звертаюся тільки до шановних мною, до тих, хто не читаючи підтримує потрібні мені законопроекти – потрібно триматися! Другого такого шансу нам український народ не надасть.
Пам’ятайте, що ворог не дрімає. Вони вибивають з наших рядів найкращих. У мене вже відібрали Гонтареву і Насірова, і ваші ряди під натиском прокуратури і НАБУ рідшають. Але варто нам протриматися ще два роки і в цій країні не залишиться нікого, крім нас – господарів України, і українського народу-голодранця. Тому наше головне завдання – не допустити дострокових виборів.
А зараз встаньте, і аплодируйте мені. Довго і віддано. Адже крім жадоби наживи я люблю ще й славу. Спасибі вам за розуміння моїх маленьких слабкостей.
Щиро ваш президент Порошенко. Ваш, і більше нічий. Ну не народу ж, справді.
