Politerno > Україна і світ > “Нацдружини” Білецького – сигнал Порошенкові і відповідь Волкеру

“Нацдружини” Білецького – сигнал Порошенкові і відповідь Волкеру

  • Січень 30, 2018
  • 278 Переглядів
  • 0

Однією з найбільш резонансних новин останніх днів став марш “Національних дружин” по центру Києва і прийняття ними присяги. Присягу приймав нардеп Білецький, неформальний лідер “Азова” і “Нацкорпусу” (тобто громадянського крила “Азова”).

“Нацдружини” презентовані як беззбройне цивільне об’єднання тих, хто бореться з наркотиками і “алкогольним геноцидом”, служить українському народу, здійснюючи патрулювання. Правда, дивлячись на ці маршируючі колони в єдиній уніформі якось закрадувались сумніви, що “дружинники” обмежать свою діяльність на вулицях боротьбою з алкоголем і наркотиками.

Тут варто зазначити, що “Нацдружини” – не перший випадок, коли націоналістична організація намагається взяти на себе функцію неформальній поліції. Відомо, що в одному з районів Києва столичну “Муніципальну варту” рекрутували з іншої організації націоналістів – С14.

Однак найцікавіше – реакція МВС на функціонування напіввійськових структур націоналістичного спрямування. Виявляється, там їх вважають “громадськими організаціями”, які можуть реєструватися і здійснювати “охорону порядку” у співпраці з поліцією. І така реакція є найкращим доказом того, що глава МВС Аваков “ніякого відношення” до “Нацдружин” не має. Як і до “Нацкорпусу”, як і до “Азову”.

І це абсолютно закономірний розвиток нашого політикуму в зовсім вже бананову тупикову форму, пише на своїй сторінці у Фейсбуку політичний експерт Олександр Кочетков.

Арсен Аваков – бізнесмен. Тобто, його мозок заточений на отримання шуканого результату, не заморочуючись на моральні та інші складності. Він розуміє, що демократичне обрання Президентом йому не світить. А з влади, як і інші наші вожді, йти категорично не збирається. Тому вирішив стати настільки впливовим, щоб ніяка влада не змогла існувати без нього. Аваков контролює одне з наймогутніших силових відомств. Він – ключова фігура в партії і фракції Нарфронту, складової частини правлячої коаліції. Але впливу ніколи не буває мало. Тому Аваков, володіючи величезними ресурсами, абсолютно прагматично підгортає політичне і парамілітарне поля.

Зліва у нього Соцпартія з недозвільненим Кивою. Справа – “Азов” з Білецьким. Вирішив закрити правий центр за допомогою “національних дружин”. І – так: вірю, що ці “дружинники”, як і заявляють, не вагаючись застосують силу. Проти тих, на кого вкажуть. А хтось впадав в істерику, що Коломойський, мовляв, створював свої парамілітарні сили і тим самим загрожував державності…

Ну да, ну да: Бєня – відомий ворог України… Впевнений, що ПАП проігнорує всі побажання Заходу, щоб він не балотувався на другий термін. Більш того, ПАП не визнає ніякого результату виборів, в яких переможцем оголосять не його. І спробує застосувати силу – СБУ і МО. І частина цих силовиків його підтримають. За умови, що проти них не буде настільки ж численної озброєної і на все готової сили. Ось Арсен Аваков і вибудовує схему, коли, щоб увійти в кабінет на Банковій, будь-якому законнно обраному Президенту знадобиться його підтримка.

А це означає, що він так чи інакше ввійде в нову владу. А значить, великий ризик, що збережеться цинічний підхід нинішньої влади: “Собі – все. Тим, хто не з нами – закон”. З кожним подібним кроком ми опиняємося все далі від тієї демократичної України, про яку мріяв Євромайдан. Причому, не уповільнюємось.

У зв’язку з цим, з’явилося безліч коментарів, що сам марш – “картинка для одного глядача”. Маючи на увазі під “глядачем”, природно, Петра Порошенка, якого, нібито, Аваков з товаришами вирішили в черговий раз налякати своїми “вуличними арміями”.

Але, як видається, якщо і був якийсь “глядач”, для якого влаштовувався цей захід, то називали його не Порошенко, а Волкер. Для американців в черговий раз провели показові виступи: мовляв, подивіться які у нас є радикальні націоналісти. І вони не допустять реалізації політичної частини Мінських угод і реінтеграції Донбасу на їх основі. “А тому, залиште нас будь ласка в спокої, товариш Волкер”, – як би говорила українська влада.

Тільки от, чи не занадто далеко вона зайшла в цій грі в “марші патріотів”? Як би їх самих ці марші не винесли в один прекрасний день з насиджених крісел.

Поділитися: