Своєю поїздкою на Сейшели, на відпочинок, Генпрокурор України Луценко не знущається над жебраками, замордованими українцями, як це демонстративно робить президент країни. Президент України Порошенко відкрито кидає виклик громадській думці країни, мовляв, що хочу, те й роблю – терпіть, поки я ваш президент.
А Луценко обережніший. Він все-таки сидів у в’язниці, а досвід особистої трагедії (в’язниця) не проп’єш і не забудеш, навіть на Сейшелах.
З одного боку, він тягнеться за Порошенком, намагається показати, що він не гірший. З іншого боку, швидше за все, він тонко тролить Порошенка. Той демонстративно витратив 500 тис. доларів, а Луценко всього 50 тис. Ну і хто з них, після цього, скромніший і перспективніший?
Але чому їх так наполегливо тягне на Південь?
Перш за все, це погано приховуване бажання “господарів життя” показати рівень свого престижного споживання в умовах злиденної України і похвалитися один перед одним.
Мальдіви і Сейшели – це ж рай на землі, де немає війни і жебрака, незадоволеного населення, стікаючої кров’ю України, зате є вічне свято життя. Але правляча верхівка – це ж не еліта країни, якій ми довіряємо і пишаємося. Тому їм щохвилини треба доводити собі і один одному, що вони “дорого коштують”.
Але є ще і приховані мотиви в цих регулярних південних поїздках. Верхівка влади прекрасно розуміє, що всі вони тимчасові виконавці і не становлять реальної політичної цінності для майбутнього України. Скоріше навпаки.
Більш того, можливо їм навіть доведеться їхати або тікати з України. Несвідомо, поїздки на Сейшели і Мальдіви з зупинкою в Арабських Еміратах – це промацування майбутнього маршруту втечі. Зараз, після “кремлівської доповіді”, що робить еліту Путіна багатими міжнародними ізгоями, існує велика ймовірність появи “київського списку” корупціонерів політичної верхівки України. А будь-які політичні зміни в Україні, як правило, призводять до масової втечі попередніх “господарів життя”, якій зараз “правлять бал”.
І треба знати куди бігти. На Захід уже не можна. Приклад Лазоренка і Фірташа показує, що все одно можна опинитися в “лапах” американських органів правосуддя. На Схід, в Россію – теж не можна. По-перше, “місце втечі” вже зайнято Януковичем та іншими. По-друге, Росія після “кремлівської доповіді” стає небезпечною і кислотною. Залишається тільки Південь.
Що таке “рятівний Південь”? Це, перш за все, далека Панама і їй подібні “притулки”. Доля Каськіва показує, що і там можуть дістати. Для більшості майбутніх “втікачів” і “в’язнів совісті” зрозуміліше – Близький Схід або Південна Азія. Вони всі надто часто там бувають і добре знають ті місця. “Перечекати” політичну бурю в Україні в районі Арабських Еміратів, або Південної Азії – ось несвідома мрія багатьох наших сьогоднішніх міністрів, прокурорів, президентів, депутатів та інших. А потім, як ні в чому не бувало, знову повернутися в Україну.
Віктор Небоженко
Читайте також: Олександр Хара: Українська влада сприяє посиленню присутності російського бізнесу
