Європейський суд з прав людини ухвалив рішення застосувати “Правило 39” щодо справи головного редактора програми “Схеми” Наталії Седлецької та вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних з телефону журналістки.
Про це повідомляє “Радіо Свобода” з посиланням на офіційний лист з Європейського суду з прав людини, отриманий зі Страсбурга редакцією видання ввечері 18 вересня.
У документі зазначається, що заборона на доступ до даних з телефону журналістки діє протягом місяця – до 18 жовтня 2018 року.
Цей час дається захисту Седлецької для підготовки та направлення повної скарги до ЄСПЛ, яку суд розглядатиме “в пріоритетному порядку”.
“18 вересня 2018 року суд … в інтересах сторін та інтересах належного провадження у справі ухвалив рішення вказати уряду України відповідно до статті 39 Регламенту на те, що він повинен забезпечити, щоб органи державної влади утрималися від доступу до будь-якої інформації, що стосується заявника, зазначеної в рішенні Печерського районного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року”, – сказано у рішенні ЄСПЛ.
Згідно з правилом 39 Регламенту ЄСПЛ, суд має право застосувати тимчасові забезпечувальні заходи щодо держав, які підписали Європейську конвенцію з прав людини.
Такі тимчасові заходи застосовуються лише у виняткових випадках, коли суд, розглянувши всю необхідну інформацію, дійшов висновку, що заявник буде мати серйозний ризик незворотної шкоди у разі, якщо захід не буде застосовано.
“Фактично правило 39 – це наказ для уряду певної країни негайно вжити заходів, котрі унеможливили б настання непоправних наслідків від порушення прав людини”, – пояснює адвокат журналістки Сергій Заєць.
10 вересня захист Наталії Седлецької звернувся до ЄСПЛ з проханням застосувати Правило 39 Регламенту, щоб убезпечити джерела антикорупційних розслідувань журналістки та очолюваної нею редакції програми “Схеми” від можливого розкриття.
У зверненні журналістка просила зупинити збір Генеральною прокуратурою інформації про дзвінки, СМС, місце перебування її мобільного телефону за 1,5 року, та змусити українську владу переглянути рішення суду, який видав санкцію слідчому на доступ до цієї інформації.
“Тепер генпрокурор Юрій Луценко має виконати рішення ЄСПЛ та не просто дати вказівку слідчому припинити збір інформації з телефонів журналістів, але й у разі, якщо така інформація була уже отримана – заборонити її аналізувати, а можливо, і знищити її. Така процедура є”, – пояснює адвокат.
За його словами, невиконання Генеральною прокуратурою вимог ЄСПЛ буде складно приховати.
“Це досить серйозні політичні наслідки, за які багато кому доведеться відповідати особисто. Всім доведеться відповідати на дуже неприємні запитання – як так сталося, що Україна не виконала цю вимогу, якщо свобода слова є основоположною цінністю, на якій будується демократичне суспільство”, – зауважив адвокат.
Раніше Радіо Свобода висловило обурення ухвалою суду, який дав Генеральній прокуратурі доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької протягом 17 місяців.
5 вересня стало відомом, що Генпрокурор Юрій Луценко покликав журналістку програми “Схеми” на “Радіо Свобода” Наталію Седлецьку на “закриту” зустріч. Згодом суд надав генпрокуратурі доступ до інформації з телефонів трьох осіб у справі щодо директора НАБУ Артема Ситника про ймовірне розголошення даних слідства.
Також ми повідомляли, що у ЄС висловили занепокоєння через рішення Печерського районного суду про надання Генпрокуратурі доступу до телефону журналістки програми “Схеми” Наталії Седлецької.
Генпрокуратура з 2017 року розслідує кримінальне провадження проти директора НАБУ Артема Ситника через ймовірне розголошення даних слідства на підставі опублікованого в інтернеті аудіо-запису, де людина з голосом, схожим на Ситника, розповідає журналістам деталі деяких резонансних справ.
Провадження щодо директора НАБУ було відкрите за зверненням депутатки від “Народного фронту” Олени Масоріної та цивільної дружини у минулому військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика Ірини Німець.
У САП також заявляють, що стурбовані систематичним розголошенням відомостей, які становлять таємницю досудового розслідування у кримінальних провадженнях НАБУ.
За даними слідства, розмова Артема Ситника з низкою українських журналістів не під запис відбулася в Києві у травні 2017 року. Керівник НАБУ відкидає звинувачення, що під час неформального спілкування порушив законодавство.
У вересні 2018 року стало відомо, що ГПУ почала перевіряти дзвінки журналістів, з якими Ситник обговорював матір дітей Кулика.
