Politerno > Україна і світ > Чому не чути “Голосу” Вакарчука

Чому не чути “Голосу” Вакарчука

  • Серпень 12, 2019
  • 504 Переглядів
  • Comments Off

Для однієї частини партії “Голос” результат парламентських виборів став ударом, для іншої – стриманою радістю, адже впродовж дня голосування екзит-поли взагалі не гарантували проходження політсилі Вакарчука до Верховної Ради. 

Скажімо, керівниця штабу “Голос” Юлія Клименко визначала потенціал партії мінімум у 10%, максимум у 24% підтримки. 

Однак 21-го липня за політичну силу Вакарчука проголосувало лише 5,82% українців.

Тож партія “Голос” Святослава Вакарчука перебуває у затишші, а її офіс напівпорожній. Якщо порівнювати той рух, який там вирував під час кампанії, зі спокоєм, який зараз там є, може скластися враження, що це два різні офіси.

Частина людей, серед яких і лідер “Океану Ельзи”, роз’їхалася по відпустках. А деякі члени партії взагалі припинили співпрацю з нею, – зазначає автор статті на “Українській правді”.

Наприклад, Ярина Ключковська більше не виконує функції керівника комунікаційного відділу, а залишилася лише рядовим членом партії. 

“У нас відразу була домовленість про те, якщо Ярина не проходить у Раду, вона повертається у корпоративний сектор”, – пояснює один з керівників “Голосу”, підкреслюючи, що ніяких конфліктів між ними не сталося. 

Від “Голосу” віддаляється діджитал-стратег кампанії Ярослав Ведмідь, який раніше працював на Петра Порошенка. За словами партійців, “Ведмідь працюватиме дистанційно”. Також “дистанційно” “Голосу” допомагатиме політконсультант Микола Давидюк, якому не вдалося пройти до ВР за списками партії.

Іншим списочникам, які не пройшли до парламенту, пропонують дві опції: або ставати помічниками депутатів, або працювати у партії аналітиками та допомагати готувати законопроекти. Комусь, можливо, запропонують піти працювати в уряд, але з цього приводу офіційних переговорів зі “Слугою народу” ніхто не веде.

У найближчій перспективі виборчий штаб переформатують у секретаріат партії. Він займатиметься підтримкою фракції та розбудовою партійних осередків.

Загалом, якщо описувати настрої та наміри партії зі слів різних джерел, то в “Голосі” переважає відчуття невизначеності.

Щоб уникнути розгубленості, наприкінці серпня партія Вакарчука планує провести стратегічну сесію, щоб розпланувати свої дії, та визначити, як працювати поза коаліцією.

“Наша тактика може бути такою: ми випробуємо більшість своїми пропозиціями щодо вирішення різних проблем. Наприклад, оподаткування, НАЗК – ми будемо подавати свої закони і задавати планку. Вони нас будуть доганяти”, – ділиться думками високопоставлене джерело у “Голосі”.

“Стосовно влади ми у вигідній позиції: критикуємо, коли є за що критикувати, та підтримуємо позитивні речі”, – додає той самий співрозмовник.

У наступній Верховній Раді партія “Голос” має всі шанси повторити долю партії “Самопоміч“, у списку котрої наче й були непогані люди і гарні фахівці, але які п’ять років у Раді “варились у власному соку” і не могли працювати ні з владою, ні з опозицією.

У найближчий рік багато чого залежатиме особисто від Вакарчука. 

Впродовж каденції він може згуртувати свою команду та зробити її сильнішою. А може втратити по дорозі більшу частину своїх колег. 

Щоб цього не сталося, Святославу Івановичу доведеться спочатку визначитися: він лідер “Океану Ельзи” чи лідер парламентської фракції. 

Як би він не виправдовувався, що не може жити без музики – у великій політиці занадто складно сидіти на двох стільцях. Рано чи пізно такі розтяжки закінчуються погано.

Читайте також: Львів для двох або як Порошенко і Вакарчук монополію на патріотизм не поділили

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •