Сьогодні на засіданні уряду мають розглянути проект адміністративно-територіальної реформи. Вона нагадує гібрид реформи, що колись пропонувалася Порошенком, та децентралізації, яка триває в країні останні 5 років.
Базовою адміністративною одиницею в Україні мають стати громади. У той же час райони планується ліквідувати, відповідно райради припинять своє існування. Владою в регіонах будуть облвиконкоми. За задумом, це полегшуватиме процес управління та взаємодію регіонального центру з ОТГ. Облвиконком розпоряджатиметься виключно місцевими бюджетам, а видатки на регіони з державного бюджету контролюватимуть префекти – такі собі государеві очі, вуха і руки на місцях. Дуже “жирна” посада виходить.
Свого часу бачення владою адміністративно-територіальної реформи озвучував народний депутат від “Слуги народу”, член комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Корнієнко. Він розповідав: планується, що після проведення реформи райони укрупнять у 100 округів, в яких не буде обраної влади, а буде префект, у віданні якого – 10-15 громад його округу. Ще одне заплановане нововведення – створення ЦНАПів (Центрів надання адміністративних послуг) у кожній громаді, аби адмінпослуги надавалися без вимушених поїздок людей в обласні центри.
В ідеалі все виглядає красиво, однак, по-перше, укрупнення районів в нашій історії були й раніше, за радянських часів, і це призвело до масового відтоку людей із неперспективних населених пунктів, які втратили статус райцентрів, а, по-друге, потрібно розуміти, яка кінцева мета цієї реформи – дочасні місцеві вибори навесні або влітку 2020 року. Нагадаємо, процес децентралізації мав завершитися наступного року адміністративно-територіальною реформою і восени планувалося провести перші вибори у новоутворені органи місцевої влади. Але “слуги” поспішають. Результатом чого стане об’єднання зверху тих громад, які ніяк не можуть злитися самі.
Чим реформа Зеленського і “слуг” відрізняється від тієї, яку провадила влада попередня. Володимир Гройсман, який всі ці роки був головним провідником децентралізації, у грудні минулого року казав наступне: потрібно сформувати трирівневу частину адміністративно-територіального устрою: громада – район – регіон. При цьому базовим напрямом має бути побудова ефективної системи місцевого самоврядування, гарантування його матеріальної та фінансової основи. Наступний базовий напрям — формування інституту префекта, тобто державного нагляду і контролю. Гройсман також наголошував: ключовий пріоритет — створення повноцінних виконавчих комітетів районних і обласних рад. Тобто, не йшлося про ліквідацію районів, мав відбутися природній процес створення ОТГ у межах існуючих районів та областей. Завдання префекта – державний нагляд і контроль, а не роздача бюджетних грошей у ручному режимі.
Інститут префектів у Конституцію планував ввести ще Петро Порошенко. 1 липня 2015 року він вніс до парламенту законопроект про внесення змін до Основного Закону щодо децентралізації. У цьому документі пропонувалося прибрати облдержадміністрації і ввести префектів. Вони мали виконувати наступні функції: нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування; координація діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснення нагляду за додержанням ними Конституції і законів України; забезпечення виконання державних програм; спрямовування та організація діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади та забезпечення їх взаємодії з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації. Префекту надавалося право зупиняти дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам з одночасним зверненням до суду. А президент отримував повноваження розпускати місцеві ради, якщо ті посягатимуть на цілісність України. Таке рішення повинен був підтверджувати Конституційний суд, а парламент – призначати перевибори розпущеної ради. Цей механізм виглядав логічним запобіжником від повторення в інших регіонах сепаратистських шабашів.
Однак тогочасні опозиціонери звинуватили Порошенка в планах узурпувати владу, отримавши можливість призначати префектів і розпускати місцеві ради. Хоча префект призначалася президентом за поданням Кабінету міністрів, цей факт мало кого на той час цікавив – всі підняли на стяги слово “узурпація”. Також апелювали до неможливості вносити зміни до Конституції в умовах воєнного чи надзвичайного стану та звинувачували Порошенка у спробі зафіксувати “особливий статус” Донбасу. Зрештою, доля того законопроекту виявилася невтішною: після того, як Рада підтримала постанову про направлення його до Конституційного суду, а той оперативно дав схвальний висновок, 31 серпня 2015 року документ внесли на голосування. І прийняли, однак у цей час під стінами парламенту вирував мітинг проти “особливого статусу”. Ті події закінчилися трагічно – розпочалися масові сутички, в бік правоохоронці полетіла граната. Внаслідок цього четверо нацгвардійців загинули, 141 людина була госпіталізована. Далі до законопроекту про децентралізацію вже не поверталися.
Зараз у “Слуг народу” є монобільшість, однак чи є у влади конституційна більшість для внесення змін до Основного Закону. Як показують останні голосування, інколи для проходження законопроектів доводиться звертатися за допомогою до позафракційних. Так сталося із “судовою реформою” Зеленського. Якщо у проекті, який сьогодні обговорюватиметься урядом, залишаться спірні моменти, про які йшлося вище, зокрема, про надання префектам права розпоряджатися бюджетними коштами, або ж там з’явиться положення про розширення функцій президента щодо розпуску місцевих рад, тоді плани влади стосовно швидкого узаконення нової адміністративно-територіальної реформи мають всі шанси зірватися. Більш того, враховуючи зацікавленість регіональних еліт та їх лобістів-мажоритарників у Верховній Раді у негативному сценарії, цілком очікуваними є збурення людей на місцях. Тож навіть, якщо уряд презентує реформу і її активно піаритимуть “слуги” і лояльні до влади ЗМІ, це ще не означає, що все йтиме, як по маслу.
Читайте також: Серед “Слуг народу” у Верховній Раді почався скандал
