За даними українських спецслужб, на сьогодні досі невідома точна кількість фізичних (дротових) ліній зв’язку між Україною і Росією.
У пізні 1990-ті — на початку 2000-х, коли бурхливо розвивався Інтернет, а відносини між Україною та РФ вважалися “дружніми”, інтернет-провайдери з обох країн, практично, безконтрольно прокладали кабелі між українським і російським прикордонням. У результаті, українським спецслужбам та іншим профільним відомствам невідома фізична інфраструктура, якою в Україну з Росії надходить токсичний інформаційний потік.
Про це у своїй статті для DT.UA пишуть Володимир Кравченко і Тетяна Силіна. За їхніми словами, значні труднощі для роботи вітчизняного регулятора — Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) — становить величезна кількість телекомунікаційних операторів (близько 6,5 тис.), оформлених здебільшого як ФОП, ТОВ, ПрАТ.
“Після позбавлення НКРЗІ функцій контролю регулятор, по суті, виявився безпорадним перед порушеннями з боку операторів, зокрема й у випадках, коли вони не блокують російських соцмереж, сайтів і телеканалів, які потрапили до українського списку санкцій”, — зазначають оглядачі.
Вони вказують на те, що нині здійснювати перевірки телекомунікаційних операторів не можуть ні СБУ, ні МВС, ні РНБОУ, а НКРЗІ має право перевірити діяльність оператора лише в тому разі, якщо надійде скарга на його роботу від конкретного громадянина. В умовах агресивної і щедро фінансованої інформаційної війни РФ проти України така безпорадність українського регулятора становить загрозу для інформаційної безпеки України.
Читайте також: Зеленський і New Yorker: Що не так з антиолігархічними балачками президента
