Запроваджені Канадою після Євромайдану санкції проти ексзаступника АП часів Януковича Андрія Портнова можуть бути зняті найближчим часом, якщо ГПУ не повідомить про наявність підстав для їхнього продовження.
Це підтвердили два поінформовані джерела в уряді Канади журналістам Радіо Свобода.
«Наразі в Оттаві тривають дискусії про це і рішення щодо зняття санкцій з Портнова може опинитися на порядку денному нового уряду в найближчі тижні», – повідомили джерела Радіо Свобода.
Підставою для можливого перегляду санкцій щодо Андрія Портнова став лист тодішнього заступника генпрокурора Сергія Кізя, відправлений ним в Канаду наприкінці липня 2019 року.
На запит адвокатів Андрія Портнова Сергій Кізь видав листа, де стверджувалося, що «щодо Портнова не проводиться досудових розслідувань і що Портнов не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого або підсудного».
Ексзаступник генпрокурора також поінформував Посольство України в Канаді та Міністерство закордонних справ і міжнародної торгівлі Канади про те, що «станом на 29 липня 2019-го року юридичні підстави для перебування Андрія Портнова у санкційному списку відсутні».
Джерела Радіо Свобода в канадському уряді пояснюють: у разі, якщо нове керівництво Генеральної прокуратури не поділяє позицію, викладену в листі свого наразі звільненого працівника, та має іншу інформацію, воно має в найкоротші терміни поінформувати про це Міністерство закордонних справ Канади офіційними каналами комунікації.
У посольстві України в Канаді на запит Радіо Свобода не стали коментувати ймовірність зняття санкцій щодо громадянина Андрія Портнова, лише зазначили, що «у питаннях санкцій Канада, як правило, враховує позицію Генеральної прокуратури України з огляду на її визначену законодавством ключову роль у міжнародно-правовому співробітництві».
«Для продовження санкцій потрібне підтвердження того, що особа причетна до зловживання владою, розкрадання бюджетних коштів в Україні, або набула якесь майно корупційним шляхом. Таким доказом може бути наявність кримінальних проваджень в Україні», – пояснила юристка-міжнародниця «Центру протидії корупції» Тетяна Шевчук.
Санкції проти Андрія Портнова були накладені 5 березня 2014 року після того, як Генеральна прокуратура України направила тодішньому прем’єр-міністру Канади Стівену Гарперу листа, в якому зазначила, що «правоохоронними органами України було розпочато ряд кримінальних проваджень, вчинених зазначеними нижче високопосадовцями», серед яких – Андрій Портнов.
Цьогоріч Канада продовжила санкції щодо Віктора Януковича та його соратників іще на п’ять років.
«Санкції, які Канада накладає відповідно до Freezing Assets of Corrupt Foreign Officials Act, – це форма допомоги, які Канада надає іншій країні, яка зазнає якихось політичних потрясінь чи політичної невизначеності. Канада може заморозити активи або обмежити користування майном іноземних чиновників чи політиків, яке перебуває на території Канади», – зазначила Шевчук.
Андрій Портнов був заступником глави Адміністрації президента Віктора Януковича і керівником Головного управління з питань судової реформи та судоустрою, його називали куратором судової гілки влади.
Він покинув Україну одразу після втечі Віктора Януковича наприкінці лютого 2014 року. Це сталося після розстрілів на Майдані.
У березні 2014 року Уряд Канади застосував санкції до Портнова шляхом внесення його прізвища у відповідний Акт (Freezing Assets of Corrupt Foreign Officials (Ukraine) Regulations, SOR / 2014-44.
Нагадаємо, 8 травня президент Володимир Зеленський обговорив з міністром закордонних справ Канади Христею Фріланд боротьбу з корупцією та врегулювання конфлікту на сході України.
Перед цим, у березні, уряд Канади оголосив про запровадження санкцій проти 114 осіб та 15 компаній, причетних до анексії Криму, захоплення українських моряків та дестабілізації ситуації на Сході України.
Читайте також: Рада при ОП закликала Портнова не використовувати посвідчення журналіста, тиснучи на “Схеми”
