Нові умови контракту на транспортування російського газу у Європу українською ГТС є вигідними лише для тимчасового уряду, керівництва “Нафтогазу” та Росії.
Про це пише у статті для DT.UA міністр ЖКГ у другому уряді Юлії Тимошенко, народний депутат від “Батьківщини” Олексій Кучеренко.
На думку автора, для того, щоб зрозуміти, чи вигідні для України підписані в Протоколі зустрічі умови, очевидно треба розуміти, що Україна мала станом на початок переговорного процесу.
Кучеренко зазначає, що на початок переговорного процесу:
1) середньорічні доходи від транзиту російського газу складали близько 3 млрд дол.;
2) щорічні сумарні платежі до бюджету від транзиту газу складали близько – 1,4 млрд дол.;
3) доходи від транзиту забезпечували майже 3% ВВП України;
4) тариф на транспортування газу газотранспортною системою України для споживачів України складав 188,6 грн за тис. куб. м (з ПДВ);
5) тариф на вхід до газотранспортної системи для вітчизняних видобувників складав 110,2 (з ПДВ);
6) режим роботи газотранспортної системи України забезпечував можливість надійного та гарантованого постачання газу для всіх регіонів України, без будь якої необхідності її перебудови;
7) режим роботи ГТС України забезпечував використання всіх основних наявних в Україні магістральних газопроводів;
8) замовником послуг транзиту був російський “Газпром”;
9) існував прямий контракт на транзит газу територією України з “Газпромом”, в якому вказувалось, що всі спірні питання щодо транзиту газу вирішуватимуться в міжнародному арбітражі, Стокгольмському.
Що у підсумку Україна матиме після підписання конракту на транспортування газу на умовах вищезазначеного Протоколу:
1) середньорічній дохід від транзиту російського газу складе близько 1,3 млрд дол. (зменшиться в 2,3 рази);
2) щорічні сумарні платежі до бюджету від транзиту газу складуть близько – 0,35 млрд дол. (зменшаться в 4 рази);
3) дохід від транзиту становитиме 1% ВВП України (зменшиться майже в 3 рази);
4) тариф на транспортування газу газотранспортною системою України для споживачів України складе 346,2 грн за тис. куб. м (збільшиться в 1,8 рази);
5) тариф на вхід до газотранспортної системи для вітчизняних видобувників складе 472,3 (збільшиться в 4 рази);
6) для надійного та гарантованого постачання газу для всіх регіонів України необхідно буде здійснювати відповідну перебудову газотранспортної системи України, що потребуватиме значних капітальних вкладень;
7) у роботі ГТС України буде незадіяна значна частина магістральних газопроводів, що в свою чергу потребуватиме значних витрат на консервацію таких газопроводів або ж їх демонтаж;
8) замовником послуг транзиту у оператора української ГТС замість російського “Газпрому” буде “Нафтогаз”;
9) відсутність прямого контракту на транзит газу територією України між оператором ГТС та “Газпромом”, та, як наслідок, неможливість відстоювати спірні питання щодо транзиту газу в міжнародному арбітражі. По суті, тепер “Нафтогаз” став сателітом “Газпрому”, і всі претензії щодо транзиту потрібно виставляти не “Газпрому”, а “Нафтогазу”.
Отже, за підсумками підписаного Протоколу зустрічі, переконаний екс-міністр, позиції України, як транзитної держави, різко погіршуються, валютні надходження в Україну та платежі до бюджету від транзиту газу через територію України зменшуються в рази, тарифи на транспортування газу для українських споживачів та витрати на обслуговування та перебудову газотранспортної системи значно зростають.
Кучеренко стверджує, що такі результати – це прямий виклик для України, з яким ще доведеться впоратись.
За його словами, перед початком переговорного процесу в України була дуже міцна позиція, адже крім відомих міжнародних арбітражних та судових позовів на загальну суму близько 20 млрд дол., уряд США зробив неоціненний “подарунок” для України у вигляді нових санкцій щодо російських газопроводів “Північний потік – 2” та “Турецький потік”.
Експерт робить висновок, що підписавши вищезгаданий Протокол зустрічі, Україна, на відміну від США, по суті визнала обгрунтованим будівництво “Північного Потоку – 2” та “Турецького потоку” та змирилась з введенням їх в експлуатацію вже у 2020 році. Саме цей Протокол зустрічі надаватиме тепер Росії можливість обгрунтовувати необхідність максимального завантаження обхідних газопроводів. При цьому український оператор ГТС буде позбавлений права опонувати російській стороні, оскільки відтепер для нього “Газпром” не буде стороною договору. Всі претензії – до “Нафтогазу”, як організатора транзиту.
Нагадаємо, у зазначеній статті Кучеренко заявив, що керівництво “Нафтогазу” отримає $ 29 млн премії, якщо буде укладено новий транзитний контракт з РФ.
Читайте також: Транзит із присмаком корупції. Слабкі місця газової угоди
