Сьогодні, 6 лютого, Верховна Рада України має почати розгляд у другому читанні законопроєкту про запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення.
Очікується «земельна ніч», тобто процес може затягнутися до глибокої ночі, а можливо, й до ранку, припустив голова фракції партії влади «Слуга народу» Давид Арахамія. Тим часом експерти вбачають у документі низку недоліків та зауважують, що далеко не всі українські фермери готові до запуску ринку землі. Водночас вони припускають, що проєкт закону має багато шансів бути ухваленим, – пише “Радіо Свобода”.
У першому читанні законопроєкт №2078-10 парламент ухвалив 13 листопада 2019 року. Документ передбачає, що ринок землі почне працювати з 1 жовтня 2020 року. Право власності на землю сільськогосподарського призначення матимуть: держава, територіальні громади, громадяни України, юридичні особи, зареєстровані в Україні і учасниками яких є українці, держава або громади.
Право власності на землю передбачене і для банків та кредитних установ, але виключно у випадку стягнення застави. Можливість придбання землі іноземцями з’явиться лише у разі схвалення цього на референдумі.
Законодавче поле не готове до ринку землі – Новіков
Але в Україні наразі немає умов для запровадження ринку землі. До цього не пристосоване законодавче поле, не готові банківська система і самі селяни, заявляє голова «Аграрного союзу України» Геннадій Новіков. Навіть ті 3700 правок до законопроєкту, які запропонували депутати, не вирішують проблеми. Слід спершу визначити стратегію розвитку села і агропромислового комплексу, ухвалити низку відповідних законів, а вже потім скасовувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель, наголошує експерт.
«Невідомо ще таких прецедентів, коли спочатку ухвалюють закон, а потім створюють умови для його виконання. Вони ж критикують мораторій, якому 18 років. Але ж мораторій був до тих пір, поки не з’являться два закони: про земельний кадастр і про обіг земель сільськогосподарського призначення. Так і не ухвалили цих законів. Адже той закон, який зараз про обіг говорить, про те, що потрібно ухвалити ще 8 законів. Кажуть, що зроблять. А якщо не зроблять? Як можна запроваджувати, якщо не ухвалено те, що потрібно, аби ринок землі працював? Відтак ухвалюється закон, який залишить селян без землі, бо немає інструментів, як конкурувати. Якщо вони ухвалять цей закон про ринок землі, люди їх винесуть, а самі вони сядуть», – каже Новіков.
Ринок землі вже існує – Граб
Втім, найбільш суперечливі норми законопроєкту скориговані. Про продаж землі іноземцям, що чи не найбільше турбувало українців, наразі не йдеться. Концентрацію в одних руках обмежили до 10 тисяч гектарів. Про це сказав заступник генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Граб. За словами експерта, ринок землі в Україні вже давно існує, а скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель цей ринок лише впорядкує.
«Цей закон є не першим і не останнім, що стосується ринку землі. Ринок землі вже існує. У нас близько 4 мільйонів гектарів, які торгуються спокійно, без усіляких обмежень, і нікому це не заважає. Якщо ця земля якось купується і продається, то процедура купівлі-продажу сільськогосподарських земель істотно відрізнятися не буде. Щоправда, ділянки не завжди зареєстровані належним чином у Державному земельному кадастрі. Але не все так погано. 73 відсотки земель там наявні. Це доволі високий показник. Але критично важливо, щоб відтепер усі угоди, які будуть укладатися, укладалися із внесенням інформації про ділянку у Державний кадастр. Але якщо її там немає зараз – це не критично, бо якщо людина схоче продати ділянку, вона повинна буде спочатку внести її до кадастру. Тож ринок буде ще одним стимулом, щоб поповнити кадастр інформацією про ділянки», – запевняє Граб.
Потрібен перехідний період – Марчук
Але у разі запровадження ринку сільгоспземлі восени цього року, малі та середні фермери можуть втратити свої землю і бізнес, оскільки не витримають конкуренції з великими агрохолдингами. Адже фізичні особи-фермери не мають коштів на купівлю 10 тисяч гектарів, на відміну від холдингів, а банки наразі не зацікавлені у кредитуванні малих сільгоспвиробників, зауважує заступник голови громадської спілки «Всеукраїнська аграрна рада» Денис Марчук. Експерт також нагадує, що нині держава не пропонує фермерам тих умов підтримки, які мають фермери Європейського союзу, отримуючи сотні євро дотацій на кожен гектар обробленої землі.
«Потрібен перехідний період. За тих умов, які зараз є в Україні, коли коливається долар, коли фермер сіяв по 28 гривень за долар, а продавати урожай має по 23 гривні за долар, втрачаючи колосальний ресурс, як же говорити про погашення кредитів? Якби був передбачений перехідний період, ми могли би підготувати малого фермера, розуміти, якою буде адекватна кредитна ставка, ми би зрозуміли, скільки фермерів в Україні готові реалізувати своє право. Нині конкурувати фермерові з юридичними особами-агрохолдингами занадто важко, практично неможливо, щоб купити землю. Тому на цьому першому етапі можливо було би дозволити купляти виключно фізичним особам-українцям. Це могло би бути, скажімо, 500 гектарів в одні руки», – наголошує Марчук.
Комітет «розглянув усі правки» – Халімон
Опитані Радіо Свобода експерти сходяться на тому, що, попри всю контроверсійність законопроєкту, він має багато шансів бути ухваленим. Тим часом заступник голови парламентського аграрного комітету, народний депутат від «Слуги народу» Павло Халімон заявив про активну роботу щодо залучення якомога більшої кількості голосів за законопроєкт про ринок землі. Також він запевнив, що комітет «розглянув усі правки».
«Ми не змогли врахувати всі правки повністю, але врахували їх частково. Яким чином? Велика кількість депутатів подавали такі ж самі правки, як і фракція «Слуга народу». Тому, я вважаю, що вони враховані частково, оскільки вони відповідають за духом, за текстом, за змістом тим правкам, які подавали ми», – пояснив Халімон.
Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення був запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.
Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.
Читайте також: Чому іноземні фермери проти обмеження їх права на купівлю землі
