Українська гривня закінчує зиму в стабільному стані, який спостерігався весь минулий рік. Однак “чорний лебідь” родом із Китаю у вигляді коронавірусу змушує задуматися про стан здоров’я не тільки людей, а й світової економіки. Чого чекати Україні та її валюті в найближчі місяці.
На аукціоні 25 лютого було продано облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) всього на 1,6 мільярда гривень. І це при тому, що ще зовсім нещодавно попит на українські папери був істотно вище, і облігації внутрішньої держпозики розліталися в буквальному сенсі як гарячі пиріжки. Так, наприклад, на аукціоні 21 січня ОВДП були продані на 6,3 мільярда гривень.
Відомо, що курс гривні до долара зміцнюється багато в чому за рахунок продажу ОВДП, зокрема, нерезидентами. За даними Національного банку України (НБУ), за 2019 рік їхнє сукупне вкладення у вітчизняні папери досягло 117,72 мільярда гривень. На початок 2020 року загальний обсяг ОВДП, що перебуває в обігу, становив 827,38 мільярда гривень.
Не дивно, що за підсумками минулого року гривня стала рекордсменом серед світових валют за темпами зміцнення до долара – зростання її курсу становило 19%.
В останні дні зими курс коливався в коридорі 24,5-24,6 гривні/долар, але що буде далі? І чи збережеться приплив валюти в нашу країну на колишньому рівні, щоб і далі забезпечувати стабільність гривні? Останній аукціон ОВДП дає привід в цьому сумніватися. Більш того, тривожні дзвіночки почали лунати не вчора.
Біржова паніка
Утім, на думку старшого аналітика інвестиційної компанії “Альпарі” Вадима Іосуба, поки ситуація на валютному ринку не виглядає загрозливою. Він нагадав, що місяць тому курс був вище 25 гривень/долар, а потім опустився до 24,4 гривень/долар. При цьому НБУ протягом останнього місяця значно частіше купував валюту в резерви, ніж продавав її. “Невдалий аукціон ОВДП (25 лютого) – поки разова історія, і не дозволяє робити далекосяжні висновки”, – заявив він у коментарі “Апострофу”.
Але розслаблятися не варто. Те, що сталося на аукціоні 25 лютого, можна розглядати як сигнал зниження інтересу нерезидентів до українських цінних паперів, і багато в чому це сталося через обвал на світових фондових майданчиках. “Глобальні інвестори зараз не розглядають країни, що розвиваються (до яких відноситься і Україна, – “Апостроф”), як точку отримання доходу і шукають порятунок в більш надійних активах”, – сказав виданню керівник відділу аналітики групи компаній Forex Club Андрій Шевчишин.
Реакція на падіння індексів на фондовому ринку, Чикаго
Зі слів інвестиційного банкіра і фінансового аналітика Сергія Фурси, падіння попиту на українські облігації безпосередньо пов’язано з епідемією коронавірусу. “На світових ринках – “кривава баня”, і зрозуміло, що нерезиденти не приходять купувати українські облігації”, – сказав експерт у розмові з “Апострофом”.
Дійсно, останнім часом фондові ринки неабияк штормить, ціни на нафту та інші сировинні товари знижуються, а слово “криза” згадується все частіше.
Скільки триватиме період невизначеності, і чи переросте нинішня нестабільність у повноцінну фінансову кризу на зразок тієї, що вибухнула в 2008 році, не знає ніхто, а все інше – ворожіння на кавовій гущі. Однак, як зазначив Сергій Фурса, навіть якщо про кризу зараз не йдеться, волатильність на валютному ринку України триватиме до декількох місяців. “Якщо боротьба з коронавірусом призведе до рецесії, то в найближчі пару років до нас ніхто (з інвесторів) не прийде”, – додав він.
Зміна тренду
До чого ж все-таки готуватися українцям? Зі слів Андрія Шевчишина, все говорить про те, що попит на вітчизняні цінні папери, який спостерігався протягом 2019 року, згасає. “Зараз вже спостерігається певний відтік спекулятивного капіталу з українських паперів, а це значить, що гривня буде все більше і більше зазнавати утиску”, – підкреслив він.
“Ризик того, що приплив капіталу від нерезидентів зміниться відтоком, зараз як ніколи великий, – погоджується член ради НБУ Віталій Шапран. – Звичайно, це вплине на курс гривні (і зовсім не вбік її зміцнення)”. У розмові з виданням він зазначив, що звичайно Україна дуже болісно відчуває на собі глобальні економічні спади, так як вони призводять до зниження попиту на товари вітчизняного експорту (метали, аграрна продукція).
Але Україна є не тільки експортером, а й імпортером сировини – для нашої країни це, перш за все, нафта і газ. “І це може надати деяку підтримку гривні”, – вважає Вадим Іосуб.
Однак потрібно все ж готуватися до девальвації гривні. “Але про її сильне падіння не йдеться”, – заспокоює Іосуб.
25 чи 30?
Якщо не буде рецесії, то навряд чи варто очікувати зниження курсу більш, ніж до 25 гривень/долар, вважає Сергій Фурса.
Андрій Шевчишин бачить кілька сценаріїв розвитку ситуації на валютному ринку України в найближчі місяці. За його словами, за оптимістичним сценарієм навесні курс відкотиться до 25 гривень/долар, а ближче до літа, ймовірно, ввійде в коридор 25,5-26 гривні/долар. При цьому базовий сценарій, за його прогнозом на кінець весни – 26-27 гривень/долар. “У песимістичному сценарії я б розглядав курс 26,5-27,5 гривні/долар”, – додав він.
Але це – якщо не буде світової кризи. А якщо буде? Чи готова до неї Україна? Андрій Шевчишин зазначає, що на відміну від 2008 і 2014 років зараз банківська система країни виглядає набагато більш стійкою. Але проблеми є в промисловості. Мало того, що в 2019 році промислове виробництво скоротилося на 1,8%, вже в січні поточного року воно обвалилося на цілих 5%. Є складнощі і в аграріїв – за гіркою іронією, через міцну гривню їхня продукція програвала конкуренцію на світових ринках. “Головним драйвером падіння гривні буде зниження експорту та експортної виручки”, – вважає Шевчишин.
Яким буде валютний курс в разі настання повноцінної світової рецесії? “У цьому випадку ми вилетимо на рівень 30+”, – заявив Сергій Фурса.
“Курс може штовхнути вище 28 гривень/долар, – припускає Андрій Шевчишин. – Чи буде 30? Все залежатиме від масштабів пандемії (і спровокованої нею кризи)”.
Читайте також: Коронавірус: усе набагато гірше
