Генпрокурор Ірина Венедіктова пояснила особливості справи “Приватбанку” та зазначила, що її офіс відстоює 1 млрд грн активів держави.
Венедіктова записала відповідне відеозвернення, яке розміщено на сайті Офісу генпрокурора.
“В нашому уявленні прокуратура – це каральний орган. Конституцією України її віднесено до системи правосуддя. Що це означає? Це означає, що прокуратура у рівній мірі із судом, не перебираючи на себе його функцію, на засадах рівності і змагальності покликана захищати суспільні інтереси.
Обов’язок Офісу Генерального прокурора – відстоювати Закон, права людини та інтереси держави. Наразі прокурори здійснюють це у Великій Палаті Верховного Суду в одній із справ, пов’язаних із націоналізацією “Приватбанку”, – зазначила генпрокурор.
Суть справи у тому, що родина позивачів під час націоналізації “Приватбанку” підпала під ознаки пов’язаних із банком осіб, з усіма визначеними законодавством наслідками. До них було застосовано загальноєвропейський механізм “bail-in”. Він дозволяє врегулювати неплатоспроможність банків або її високу ймовірність за рахунок внутрішніх джерел, зокрема, шляхом списання власних коштів акціонерів.
Під час націоналізації 1 мільярд гривень депозитів конвертували в акції, які викупила держава. Позивачі вимагають від Національного банку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та “Приватбанку”, скасувати це рішення і повернути вказану суму, бо не вважають себе особами, пов’язаними із банком.
Позов було задоволено постановою Окружного адмінсуду міста Києва у 2017 році. Київський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою залишив її в силі. 1 листопада 2019 року Касаційний господарський суд зупинив процес визнання недійсною процедури обміну та продажу акцій Приватбанку державі – “ball-in”.
Національний банк, Міністерство фінансів та державний “Приватбанк” оскаржили судові рішення в касаційному порядку. Офіс Генерального прокурора вступив у цю справу у листопаді 19-го року.
Венедіктова запевнила, що прокурори, забезпечуючи участь у цій справі, переслідують винятково мету сприяти суду у здійсненні правосуддя.
Офіс Генерального прокурора акцентує увагу суспільства на тому, що застосована до пов’язаних з “Приватбанком” осіб процедура конвертування депозитів у акції нова для нашої банківської системи. Вона застосовується в Україні вперше, однак давно та ефективно працює в Європі. Це не покарання чи санкції, а заходи, покликані стимулювати власників банку і пов’язаних з банком осіб не обнуляти активи та втримувати банк на плаву.
До того ж, самі позивачі у цій справі непослідовні у своєму ставленні до питання пов’язаності з банком. У різних судових справах вони займають кардинально різну позицію.
“Ця справа за своєю важливістю – не простий спір. Постановлене судом рішення матиме велике значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики при розгляді інших позовів, пов’язаних з націоналізацією “Приватбанку” . Адже цей позов – лише крапля в морі аналогічних – загальна сума вимог до держави у таких справах складає ще понад 29 мільярдів гривень. Нині це чверть бюджету охорони здоров’я.
Держава вже витратила на докапіталізацію банку понад 160 мільярдів гривень. Це сума більша, ніж видатки бюджету на сферу оборони на 2020 рік. До того ж у “Приватбанку” сконцентровано до 40 % депозитів всієї банківської системи.
Таким чином у цій справі забезпечення верховенства права та законності, інтерес держави та інтерес кожного громадянина збіглися. Вони рівні по важливості та становлять той суспільний інтерес, який покликаний захищати прокурор”, – підкреслила Венедіктова.
Нагадаємо, 18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського до Нацбанку і Кабінету Міністрів щодо націоналізації Приватбанку.
Днями спікер парламенту Дмитро Разумков підписав розпорядження про скликання позачергового пленарного засідання на п’ятницю, 24 квітня. Комітет пройшов уже 34% правок “антиколомойського” законопроєкту
Фінансовий комітет Верховної Ради підготував останню редакцію банківського законопроєкту № 2571-д – зокрема, пропонується збільшити терміни приведення діяльності проблемного банку у відповідність із законодавством.
