Щороку святкування Дня Незалежності перетворюється в сумну констатацію втрачених надій і втрачених перспектив України.
«Українського чуда» не відбулося, а спроби країни рвонути вперед у 2000, 2004, 2014 роках виявилися фальстартами і тільки погіршили наше становище.
Але українське суспільство поступово змінюється на краще, особливо молодь. «Мерехтлива» українська ідентичність живе тільки в новому поколінні молоді і ветеранах війни. Але і цього вже не мало.
Непомітно все змінюється, крім української влади, яка майстерно освоїла трюки з «переодяганням у повітрі» і накопичила величезний досвід маніпулювання країною. Уже багато років таку Україну не шкодує ні Захід, ні Росія.
У 2020 році офіційне святкування Дня Незалежності в Києві – естетики більше, ніж політики, а моралі ще менше. Ну, не любить президент України Зеленський, ні політики, ні реформ – це важка і невдячна робота. Зате йому добре вдаються масові шоу і хеппенінги. Поки йому нема чим похвалитися – залишається тільки мріяти.
Цим вміло скористався колишній президент-олігарх Порошенко, який вже приватизував націонал-демократичний сектор української політики, а тепер підбирається до Руху ветеранів. Якщо так далі піде, то до кінця року Порошенко політично стане сильнішим за Зеленського.
Більш того, якщо Порошенко знайде спільну мову з Медведчуком і Аваковим, то у Зеленського залишиться мало шансів спокійно досидіти до кінця каденції, а в Україні знову з’явиться своя «Директорія».
