В Офісі генпрокурора заявили, що Національне антикорупційне бюро безпідставно звинуватило ОГП нібито в перешкоджанні притягненню винних до відповідальності у справі Нацгвардії.
Про це йдеться в заяві, оприлюдненій пресслужбою Офісу генпрокурора.
“Вважаємо за необхідне звернути увагу громадськості, що всі рішення, які прийняті Офісом генерального прокурора і, зокрема, генеральним прокурором, ґрунтуються виключно на вимогах кримінального процесуального законодавства України, міжнародних договорах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини і в межах встановлених законом строків”, – наголошується в тексті.
Так, зазначають в ОГП, згідно з ч. 1 ст. 36 Кримінально-процесуального кодексу України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Зазначені норми також кореспондуються з положеннями закону України “Про прокуратуру”.
1 грудня 2020р генпрокурором відповідно до вимог КПК України була змінена група прокурорів, які здійснюють нагляд за дотриманням законів у формі процесуального керівництва, в кримінальному провадженні за фактом надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі про заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України, яка розслідується детективами НАБУ.
“У зв’язку з тим, що справа отримала резонансний статус, з метою забезпечення швидкого, повного, неупередженого, всебічного та ефективного дослідження всіх обставин кримінального провадження, генеральним прокурором дійсно було прийнято рішення про включення генерального прокурора до складу групи. Крім цього, з метою досягнення ефективного досудового розслідування і вивчення обставин справи по суті, до складу групи прокурорів був включений в.о. керівника САП Максим Грищук, а старшим групи визначено начальника управління САП Андрія Довганя”, – йдеться в повідомленні.
В Офісі наголошують, що такі дії генпрокурора, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України, не потребували будь-яких узгоджень із ким-небудь або органом досудового розслідування.
“При цьому звертаємо увагу громадськості та Національного антикорупційного бюро України, що зміна групи прокурорів у кримінальному провадженні не впливає на проведення слідчих розшукових дій у рамках досудового розслідування кримінального провадження правоохоронним органом”, – йдеться в повідомленні.
Більш того, додають в Офісі, виключно за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження, з дотриманням вимог КПК і встановлених процесуальних строків, генпрокурор склав і підписав повідомлення про підозру чинному народному депутату, як можливому учаснику злочинної групи, який отримує неправомірну вигоду за використання покладених на нього законних повноважень та обов’язків нардепа. Надалі за дорученням генпрокурора 17 вересня 2020р прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили про підозру нардепу.
“Неможливо проігнорувати і той факт, що детективами НАБУ замість того, щоб надати всі наявні матеріали генеральному прокурору для їх вивчення, в порушення вимог чинного законодавства були розголошені відео негласних слідчих розшукових дій із метою спроби чинення тиску на генерального прокурора за допомогою медіа-спільноти та громадських активістів та необґрунтованого обвинувачення в прикритті ймовірних фігурантів кримінального провадження, що є порушенням гарантії незалежності прокурора в прийняті ним рішення. Наголошуємо, що оцінка обґрунтованості підозри будь-якій людині на підставі кількох відеоматеріалів була б грубим порушенням основних конституційних принципів”, – ідеться в повідомленні Офісу генпрокурора .
Нагадаємо, підозрюваний у справі заволодіння майном Національної гвардії, екс-народний депутат Максим Микитась пішов на угоду зі слідством, йому змінено запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” інформоване джерело.
За словами співрозмовників Цензор.нет, 2 грудня у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) відбулося засідання в закритому режимі, на якому Мікитасю був змінений запобіжний захід. “Суд змінив йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, також, згідно з підписаною угодою, Микитась зобов’язується повернути 50 млн грн збитків у справі про заволодіння майном Нацгвардії”, – розповіло джерело, додавши, що цю суму Микитась ще не відшкодував.
2 грудня НАБУ офіційно повідомило про те, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 млн із загальної суми збитків в 81 млн 640 тис грн.
Разом із тим офіційного підтвердження від пресслужби ВАКС про зміну запобіжного заходу та інформації про угоду зі слідством немає, оскільки засідання було в закритому режимі.
Раніше в НАБУ заявили про тиск на слідство у справі про привласнення майна Нацгвардії з боку Офісу генпрокурора, оскільки генпрокурор Ірина Венедіктова замінила процесуальних керівників.
При цьому джерела в правоохоронних органах розповіли виданню, що антикорупційні органи розслідують факт можливої причетності заступника керівника Офісу Президента України Олега Татарова до фальсифікації експертизи у справі Микитася. Надалі низка ЗМІ оприлюднили інформацію з посиланням на свої джерела про те, що 2 грудня планувалося вручення підозри Татарову, однак цього не сталося, і генпрокурор замінила процесуальних керівників у цій справі.
Як повідомлялося, в понеділок детективи НАБУ під процесуальним керівництвом САП повідомили про підозру двом фігурантам справи про привласнення майна Національної гвардії України. Про підозру було повідомлено заступнику директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (ДНДЕКЦ) Костянтину Дубоносу та в скоєнні нових злочинів – колишньому народному депутату – колишньому кінцевому вигодоодержувачу ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Максиму Микитасю.
Правоохоронці встановили, що після укладення між Міністерством внутрішніх справ України та будівельною компанією договору будівництва будинку в Печерському районі Києва, який згодом був перебудований у житловий “Аристократ”, група осіб вирішила укласти додаткові угоди для обміну нерухомого майна в ЖК “Аристократ” на нерухоме майно в ЖК “Оберіг” для заволодіння частиною зазначеного майна при обміні. Для реалізації плану була проведена оцінка майна з метою зменшення кількості нерухомості в ЖК “Оберіг” та РК “Казка”, яке повинно бути передано при обміні шляхом безпідставного заниження вартості нерухомості в ЖК “Аристократ” і збільшення вартості такого майна в ЖК “Оберіг”.
В результаті укладення та виконання додаткових угод були втрачені активи на загальну суму 81 млн 635 тис. 448 грн.
