“Сивочолий криголам” постійно грішить вигадуванням своїх неіснуючих заслуг: він і найсильнішу в Європі армію створив, і Україну від Путіна грудьми затулив, і Христа Іоанн хрестив саме за вказівкою ПОПа… Але як раз в появі санкцій США проти Ігоря Коломойського рука Порошенка присутня об’єктивно. Втім, не тільки його.
Зрозуміло, Порошенко не боровся з Коломойським як з корупціонером. Хоча б тому, що корупційне виведення величезних сум з Приватбанку ІВК з партнерами не зміг би здійснити без участі керівництва Нацбанку, який тоді очолювала соратниця ПОПа Валерія Гонтарєва.
Ні, це було бізнес-зіткненням двох олігархів, в основному, за можливість «постригти» Ріната Ахметова, який після втрати Донбасу виявився дуже вразливим для наїздів. ІВК вважав, що ділити треба на двох, а ПОП вирішив, що і один обійдеться, і близька йому структура ICU увійшла в енергетичний бізнес Ахметова (тому адептам АрМоВіру на замітку: підвищення комунальних тарифів – це прямий шкурняк Порошенка).
Закономірно, що після такого кидка між ПОПом і ІВК почалося протистояння, в якому Коломойський використовував Приватбанк як гранату з висмикнутою чекою: зачепите мене – і я підірву всю фінансову систему України.
Закономірно, що Порошенкові треба було позбавити Коломойського цієї гранати. Але через необхідність задіяти величезний фінансовий ресурс в цю справу треба було втягнути наших зовнішніх партнерів – МВФ, США і Європу. Ось для них по команді Порошенка з Коломойського зобразили хресного батька всієї української корупції. Зобразили у вигляді слідчих матеріалів, усіляких аналітичних записок, публікацій в шанованих іноземцями ЗМІ та іншого.
Звичайно ж, Коломойський ну зовсім не ангел, але уявляю, які чудеса еквілібристики треба було продемонструвати, щоб викриваючи ІВК, не зачепити інших корупціонерів у владі. У цьому процесі на боці ПОПа брали участь активісти транснаціоналів – Сергій Лещенко, Мустафа Найєм та інші (згадайте тодішні публікації УП).
А зараз ця історія отримала друге дихання. Сам Коломойський почав співпрацювати з Віктором Медведчуком і дозволив собі ряд антиамериканських висловлювань, а не чужий йому Олександр Дубінський всерйоз схлеснувся з активістами транснаціоналів на чолі з Віталієм Шабуніним – це і боротьба за вплив на антикорупційні структури, і за вплив взагалі.
Вдало для українських транснаціоналів в Штатах перемогли демократи, з якими у них давнє взаєморозуміння. Тому були реанімовані розробки проти ІВК часів Порошенка плюс додано актуального свіжачка. Не здивуюся, якщо американцям наспівали, що в «антибайденівській» прес-конференції Андрія Деркача Дубінський взяв участь за особистою вказівкою ІВК…
У такій ситуації санкції США проти Коломойського були лише питанням часу. А нашим транснаціоналам це потрібно, щоб демонструвати президенту Зеленському свій міжнародний вплив і можливості, а той на це ведеться. По правді, активісти транснаціоналів стали в Україні окремої неконституційною гілкою влади, і заслуговують окремого аналітичного матеріалу.
