Інородці тут – це просто іноземці, а не те, що деякі подумали. Верховна Рада приступає до розгляду двох законопроєктів з так званої «земельної реформи» – №2194 і №2195. Тільки фракція «Батьківщини» подала до них понад півтори тисячі поправок, інші фракції теж не залишилися осторонь. Це говорить про те, що боротьба буде жорсткою. Тому що питання про землю для України – не просто ключове, а сакральне.
Я – не противник вільного ринку землі. Я противник того шляху до ринку землі, який нам нав’язують, і тут ми з ЮВТ (Юлія Володимирівна Тимошенко – ред.) практично однодумці. А інших в Раді і немає (Віктор Медведчук, насправді, за ринок землі, але тільки за ринок під російський бізнес).
Розумієте, до невідновлюваних ресурсів – а це земля, надра, річки, озера і моря, радіочастоти і т. п. – треба ставитися дуже обережно. Інакше ми залишимо нащадкам випалену пустелю. Тому спочатку треба організувати ринок оренди землі, і коли конкретний орендар продемонструє свою здатність господарювати цивілізовано і дбайливо, то він повинен отримати право на придбання землі у власність. Так підходять у розвинених країнах.
До речі, аграрні фахівці стверджують, що такий підхід за рахунок двоетапності принесе куди більше грошей до бюджету, ніж просто продаж. Але зараз нам пропонують тупо заплющити очі на ті основні ризики, які несуть два згадані законопроєкти:
• дозвіл на зняття верхнього – родючого шару грунту (пам’ятається, свого часу з України вже вивозили чорнозем ешелонами);
• прямий дозвіл іноземним юрособам володіти нашою землею;
• спрощена зміна цільового призначення землі за бажанням власника (будьте впевнені – ділки накрутять тут таких схем, що афери з Приватбанком здадуться іграми в пасочки;
• скасування узгодження з ВР права постійного використання особливо цінних земель (а це відсутність хоч якихось запобіжників від корупції );
• можливість передачі прав на землю в заставу без відома власника (це відкриває дорогу для банківського свавілля).
Очевидно, що питання про землю є одним з головних перешкод для створення коаліції «Слуги народу» і «Батьківщини» з потенційним прем’єрством Юлії Тимошенко. І запуск випереджаючого ринку оренди землі, мабуть, є якраз тим компромісом, який здатний влаштувати усіх.
PS. Тільки не треба мені в коментах цитувати методички, що, мовляв, земля у нас вже по факту у власності, і мова йде лише про узаконення ситуації. Ми свого часу узаконили право бізнесменів володіти великими промисловими підприємствами (приватизація – ред.), що дісталися в спадок від Союзу. І отримали всесильний олігархат, який нині нами править. Так може вистачити танцювати на граблях?
