Одразу ж після вступу на посаду президента США Джо Байден пообіцяв “відкоригувати” курс американської зовнішньої політики та “об’єднати демократичні цінності з дипломатичним керівництвом Сполучених Штатів”. Це мало ознаменувати завершення епохи колишнього президента США Дональда Трампа, яка поставила під сумнів глобальну роль Вашингтона, підтримку прав людини та координацію з демократичними союзниками.
Замість політики Трампа “Америка насамперед”, яка включала безпрецедентну роботу з автократичними лідерами, Байден пообіцяв відновити моральне лідерство США та спрямувати силу на захист демократії у всьому світі, пише Financial Times яке цитує “Дзеркало тижня”.
Прагнення Байдена поставити демократичні цінності в основу зовнішньої політики США викликало сумніви після скандальної “спецоперації” білоруського диктатора Олександра Лукашенка із затримання журналіста Романа Протасевича.
США вжили заходів, щоб покарати Мінськ за нахабний крок, заявивши, що приєднується до ЄС у розробці широкого переліку дій проти режиму Лукашенка та пообіцяли підготувати власні санкції.
Але критики заявляють, що реакція Білого дому на одне з найбільш нахабних порушень прав людини за час перебування Байдена на посаді була нерішучою та повільною. Водночас, ситуацію ускладнює майбутній саміт Байдена з російським президентом Володимиром Путіним.
“За радянською і, звичайно, російською традицією, саміт з президентом США фактично перекриває все інше”, – сказав Леон Арон з Американського інституту підприємств, аргументуючи, що ця зустріч дасть Путіну “міжнародну валідацію” на тлі загострення ситуації “вдома”.
Високопоставлений чиновник адміністрації Байдена визнав, що Білий дім був змушений збалансувати зусилля щодо підтримки демократичних принципів у всьому світі з більш прагматичними міркуваннями, а це означає, що відданість Байдена захисту прав людини на сьогодні “поставлена під сумнів”.
“Звичайно, іноді є компроміси з точки зору національного імперативу, над якими ми працюємо для цієї адміністрації”, – заявив чиновник.
Але він також не погодився з твердженням, що Білорусь є частиною широкої тенденції відступу адміністрації Байдена від захисту демократичних принципів за кордоном. У Китаї, Ємені, Саудівській Аравії, Ефіопії та інших регіонах адміністрація зайняла принципові позиції щодо прав людини, наполягає чиновник.
Після спецоперації Лукашенка за самітом Байдена-Путіна критики американського президента спостерігатимуть ще пильніше, аби переконатися, що Байден збереже свою відданість демократичним цінностям.
Андреа Прасов з Human Rights Watch каже, що було б “величезним розчаруванням”, якщо Байден не використає зустріч із Путіним для передачі потужного повідомлення про права людини, особливо з огляду на посилення напруги між Росією та Україною, а також арешту лідера опозиції Олексія Навального, який залишається у в’язниці.
Дозволивши європейцям взяти на себе ініціативу у покаранні Білорусі за перехоплений літак, адміністрація Байдена також відмовилася від частини санкцій проти “Північного потоку-2”, щоб уникнути напруги у відносинах із Німеччиною.
Проведення саміту з Путіним після порушення прав людини в Росії та за кордоном може стати суттєвою політичною помилкою, особливо в той час, коли російський президент бореться з падінням популярності, повільним економічним зростанням та внутрішніми протестами.
“Для Кремля зустріч є доказом того, що його поважають і бояться”, – вважає Арон.
Високопоставлений представник адміністрації заявив, що Байден проведе “жорстку” бесіду щодо прав людини та демократії з Путіним, і не розглядає цю зустріч як поступку. Але чиновник визнав, що подія може стати жертвою російської “маніпуляції фактами”.
“Звичайно, Путін збирається використати саміт на власну користь”, – сказав чиновник.
Намагання просувати більш принциповий підхід до Росії зіштовхнулися тим, що Вашингтону потрібна співпраця з Кремлем щодо низки пріоритетів безпеки, включаючи виведення американських військ з Афганістану, контроль над стратегічними озброєннями, відновлення іранської ядерної угоди та вирішення проблеми зміни клімату.
Ендрю Вайс із Фонду Карнегі заявив, що попередні адміністрації США вже мали справу з подібними обмеженнями. У 2014 році адміністрація Барака Обами намагалася розірвати контакти з Москвою на високому рівні після вторгнення Росії в Україну, але така політика “почала руйнуватися” після кризи в Сирії, де Росія підтримувала президента Башара Асада.
“Адміністрація Байдена вирішила, що їй потрібна пряма лінія у відносинах з Кремлем”, – сказав Вайс, додавши, що санкції Білорусі можуть бути неефективними і наблизити Лукашенка до Москви.
Байден зайняв жорсткішу позицію, ніж Барак Обама або Трамп на початку свого президентства, навіть назвав Путіна “вбивцею”. Байден вже зустрічався з Путіним в 2011 році, перебуваючи на посаді віце-президента.
Тим не менше, критики стверджують, що реакція на дії Білорусі є частиною шаблону, який включає невдалі спроби Байдена запровадити санкції проти саудівського принца Мохаммеда бен Салмана після заяв американської розвідки про те, що він причетний до вбивства журналіста Джамаля Хашоггі.
“Мабуть, найбільш невтішною частиною цих інцидентів є думка, що сприяння захисту прав людини не завжди відповідає інтересам США”, – каже Прасов, додавши, що неспроможність Байдена стримувати Ізраїль у його атаках на Сектор Гази цього місяця показала, що права людини, починають “відходити на другий план задля підтримки інших інтересів США”.
Байден прийшов на посаду з гучними заявами про підтримку прав людини та демократії, іноді навіть вступаючи в суперечки з більш “реалістичними” чиновниками Білого дому.
Але радник Байдена з питань національної безпеки Джейк Салліван, який також працював в адміністрації Обами, нещодавно сказав, що Байден завжди розглядав зовнішню політику США як керовану “американськими інтересами”.
